Приклад оформлення ілюстрації

Керівниквисловлюєвимоги

Керівник не маєповноважень

Підлеглийпогоджується з вимогами

Керівникмаєповноваження

Підлеглийвідхиляє

вимоги

Рис. 3.1.Концепція прийняття повноважень

Приклад побудови таблиці

Таблиця 1.2

Взаємозалежність мети та ресурсів організації

Організація		Ресурси
Назва	Мета	Матеріали	Техніка	Інформація	Кадри
1	2	3	4	5	6
ТЕС	вироблен­ня енергії	вугілля, мазут, газ	турбіна	потреби споживачів	інженери-енергетики

Продовження табл. 1.2

1	2	3	4	5	6
лікарня	лікування людей	ліки	медичне обладнан­ня	статистика захворювань	лікарі, медсестри

6.5. Формули. При використанні формул слід додержуватися певних правил.

Довгі та громіздкі формули розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька невеликих однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі та нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують в середині тексту.

Експлікацію – розшифрування символів і числових коефіцієнтів – розташовують безпосередньо під формулою у такій послідовності, як вони наведені у формулі. Пояснення кожного символу і числового коефіцієнту подають з нового рядка. Слово “де”, з якого починається експлікація, пишуть після формули з нового рядка без абзацного відступу. Після нього двокрапка не ставиться і відразу йде перший символ і його розшифрування.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті, інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами у круглих дужках і ставлять у правий край сторінки без крапки між формулою і її номером. Номер, який не вміщується в рядку з формулою, переносять у наступний рядок нижче формули, на рівні останнього рядка. Номер формули-дробу дають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Формули (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад, перша формула третього розділу позначається наступним чином:

U = f (x, p) ext (max або min), x є M, (2.1)

де U- критерії оптимальності;

x = (x₁, x₂…, x_n) – керовані змінні;

p = (p₁, p_2,…, p_n) — параметри;

M – задані межі (область) зміни керованих змінних.

Написання формул рекомендується виконувати за допомогою стандартних математичних редакторів Microsoft Office. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумеруються послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. Дані статистичних збірників.

2. Оприлюднені фінансові звіти.

3. Самостійні дослідження фірми.

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.