Розділ 3 структура та вимоги до дипломної роботи

3.1. Структура дипломної роботи

Структура дипломної роботи визначається ДСВОУ____02 Галузева компонента Державного стандарту вищої освіти України. Засоби діагностики якості вищої освіти спеціаліста за спеціальністю 7.03060101 «Менеджмент організацій (за видами діяльності)». Відповідно до вимог цього документу, дипломна робота в наведеній нижче послідовності повинна містити:

• Титульний аркуш

• Завдання на дипломну роботу

• Зміст

• Перелік ключових слів, умовних позначень, маловідомих скорочень, нових символів, одиниць

• Вступ

• Основна частина

• Висновки

• Список використаних джерел

• Анотація

• Додатки

3.2. Вимоги до змісту окремих структурних елементів дипломної роботи

Титульний аркуш (дод. В) є першою сторінкою дипломної роботи і містить дані, які подаються у такій послідовності:

• Назва міністерства та відомства, яким підпорядкований вищий навчальний заклад.

• Назва навчального закладу (Львівський інститут економіки і туризму).

• Назва випускної кафедри (Кафедра менеджменту та комерційної діяльності).

• Рішення декана факультету та завідувача кафедрою про допуск роботи до захисту.

• Тема дипломної роботи.

• Відомості про виконавця дипломної роботи та його підпис.

• Відомості про наукового керівника та консультанта, їх підпис.

• Місце знаходження навчального закладу та рік виконання дипломної роботи.

Завдання на дипломну роботу заповнюється науковим керівником і науковим консультантом (при наявності) і затверджується деканом факультету в двох примірниках (для студента і для кафедри) і видається студенту за його власноручним підписом (дод. Б).

План дипломної роботи студент розробляє самостійно, узгоджуючи його з науковим керівником.

Зміст розміщують безпосередньо після завдання, починаючи з нової сторінки. Зміст роботи містить такі частини:

• Перелік ключових слів, умовних позначень, маловідомих скорочень, нових символів, одиниць тощо

• Вступ

• Послідовно перераховані назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки);

• Висновки

• Список використаних джерел

• Анотація

• Назви додатків

• Номери сторінок, які містять початок розділів, підрозділів, пунктів та іншого матеріалу

Ключові слова – це найбільш поширені (які багаторазово зустрічаються в дипломній роботі) слова, що відображають зміст і сутність роботи.

Якщо в роботі вжита специфічна термінологія, а також використані маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік може бути поданий в дипломній роботі у вигляді окремого списку, який розташовують перед вступом. Перелік треба друкувати у дві колонки: зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, а справа – їхнє детальне розшифрування.

Вступ стисло розкриває сутність і сучасний стан проблеми дипломної роботи та її значущість, дає обґрунтування актуальності виконання теми та необхідності проведення дослідження, характеризує об’єкт та предмет дослідження, визначає мету і завдання дипломної роботи.

Далі подається загальна характеристика цих понять в рекомендованій нижче послідовності:

• Характеристика об’єкту та предмету дослідження;

• Актуальність теми визначається шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми і доцільності роботи для розвитку відповідної галузі науки, виробництва чи торгівлі на користь України;

• Розкриття актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми;

• Мета і задачі дипломного дослідження – формується мета роботи і задачі, які треба вирішити для досягнення поставленої мети. Не варто формулювати мету як “Дослідження”, “Визначення”, тому що ці слова свідчать про засіб досягнення мети, а не про саму мету.

Методи дослідження – подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме тих методів. Вступ розміщують на окремій сторінці.

Основна частина роботи розкриває її суть. Матеріал основної частини подається у розділах, які можуть поділятися на підрозділи, пункти, підпункти. Кожний з них повинен мати завершену форму.

Розділи основної частини роботи містять:

• огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень (теоретичний розділ);

• аналітичний розділ;

• узагальнення результатів досліджень.

Теоретичний розділ

Теоретичний розділ розглядає загальні підходи до досліджуваної теми з використанням різноманітних літературних джерел, можливе порівняння різних точок зору, використання опублікованих статистичних даних з посиланням на джерела. Містить теоретичне обґрунтування, нормативне регулювання, суть, значення, класифікаційні характеристики, історію та сучасні тенденції предмета дослідження, методологічні підходи. Теоретичне обґрунтування має визначити роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності організації.

Обсяг теоретичної частини 20 - 25 сторінок друкованого тексту.

Аналітичний розділ

Аналітичний розділ охоплює опис, характеристику сучасного стану діяльності на досліджуваному об'єкті, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напряму дослідження та ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу щодо об’єкта переддипломної (виробничої) практики, зокрема детально аналізується предмет дослідження.

Завдання, що повинні вирішуватися у розділі, такі:

- аналіз кількісних та якісних характеристик стану та розвитку предмету дослідження;

• характеристика об'єкта переддипломної практики;

• аналіз результатів діяльності об'єкта переддипломної практики, які стосуються предмета дослідження.

Усі результати розрахунків треба представляти в пояснювальній записці в стислій формі, бажано у вигляді таблиць, діаграм тощо.

Аналіз повинен бути спрямований на виявлення переваг і недоліків предмета дослідження, розкриття резервів, які можуть бути використані в рекомендаційному розділі при пошуку шляхів та розробці пропозицій з практичного вирішення проблем за обраною темою дипломної роботи.

Обсяг аналітичної частини 25 - 30 сторінок друкованого тексту, із них не менш 50 % обсягу повинно бути присвячено розкриттю питань, що стосуються безпосередньо вибраної теми дослідження.

Розділ завершується оцінкою одержаних результатів.

Узагальнення результатів досліджень

Рекомендаційний розділ включає детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності організації відповідно до напрямку дослідження – кожна з розгорнутим обґрунтуванням. Характер і зміст пропонованих заходів мають базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі дипломної роботи.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваного питання повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості.

Таким чином, завдання, які повинні вирішуватися у рекомендаційному розділі, такі:

- окреслення шляхів удосконалення конкретної сфери діяльності предмета дослідження;

- надання пропозицій з підвищення ефективності використання ресурсів на досліджуваному об'єкті;

- розробка заходів, що базуються на теоретичних дослідженнях, аналізі предмета дослідження та підкріплюються відповідними розрахунками;

- упровадження новітніх методів вирішення існуючих проблем.

Усі наведені в рекомендаційному розділі пропозиції, заходи, показники повинні бути підкріплені відповідними розрахунками та обґрунтовані. Розрахунки показників мають базуватися на чинних нормативних документах.

За результати розрахунків і зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент — автор дипломної роботи.

Однією з ознак високої якості дипломної роботі є застосування економіко-математичних методів як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів.

Загальний обсяг третього розділу 20 - 25 сторінок друкованого тексту.

Висновки

Цей розділ є завершальною частиною дипломної роботи, в якій наводяться найбільш важливі положення, що містять оцінку результатів дослідження з точки зору відповідності меті дипломної роботи. У висновках студент викладає найважливіші наукові та практичні результати, одержані у роботі. У цій частині дипломної роботи наводяться власні пропозиції щодо розв'язання проблемних питань відповідного об'єкта дослідження. Для формулювання чітких висновків та ґрунтовних пропозицій рекомендується апробація основних положень дослідження на наукових конференціях, семінарах, публікація у наукових виданнях.

Висновки повинні базуватися на матеріалах основної частини роботи та відповідати поставленим завданням. Кожний висновок нумерується і викладається у вигляді коротких тез чітко, зрозуміло, змістовно. Кількість висновків залежить від переліку питань, які викладені у роботі, їх може бути 5-10 пунктів (2-3 ст.). У кінці висновків викладаються найважливіші рекомендації(пропозиції), що повинні мати конкретний, практичний характер і бути повністю підтверджені результатами виконаної роботи.

Обсяг висновків 4-5 сторінок друкованого тексту.

Перелік посилань

Перелік посилань наводять після основної частини роботи, при цьому список джерел розміщують одним з таких способів:

• у порядку посилань у відповідних місцях тексту роботи;

• в алфавітному порядку;

• у хронологічному порядку.

Список використаних джерел

Список використаних джерел складають відповідно до вимог чинних нормативних документів (ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація, скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила" та ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання").

До списку використаних джерел слід включати не лише ті джерела, що цитуються або згадуються в дипломній роботі, але й ті, з якими студент ознайомився в процесі її підготовки.

Список використаних у дипломній роботі джерел має становити не менш 30 найменувань.

Анотація

Анотація до дипломної роботи подається в кінці роботи в стислому вигляді обсягом 1-2 сторінки друкованого тексту. Текст інформації в анотації зазначається двома мовами – українською та іноземною (англійською, німецькою, французькою). В анотації обов’язково зазначається наступна інформація:

- відомості про автора дипломної роботи,

- тема роботи,

- науковий керівник та консультанти (якщо попередньо були залучені до роботи),

- основний зміст дипломної роботи,

- ключові слова.

Додатки

До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття дипломної роботи:

• табличні та графічні статистичні матеріали, що через великий обсяг не можуть бути внесені до основної частини;

• проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

• протоколи, сертифікати відповідності;

• інструкції та методики, опис алгоритмів і програм вирішення завдань на ПЕОМ, які розроблені в процесі виконання роботи;

• ілюстрації допоміжного характеру.

Обсяг додатків не обмежений та в загальну кількість сторінок пояснювальної записки не включається.

В цьому розділі доцільно розглянути господарську характеристику підприємства за наступною схемою:

1. Відобразити мету, предмет діяльності та цілі даного підприємства.

2. Визначити організаційно-правову форму підприємства (форма власності, організаційна форма підприємства та її мотивація). З’ясування можливих особливостей функціонування бізнесу (ліцензування, державне регулювання і т. п.).

Аналіз економічних показників діяльності підприємства – бази практики

Аналіз господарської діяльності підприємства в динаміці проводиться для забезпечення системного аналізу фінансово-економічної діяльності досліджуваного підприємства-бази практики.

Інформаційною основою аналізу фінансового стану досліджуваного підприємства є бухгалтерська фінансова звітність. Це система показників, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітній період.

До основної фінансової звітності підприємств (фірм, організацій) належать такі форми:

• Форма №1 «Баланс підприємства»;

• Форма №2 «Звіт про фінансові результати»;

• Форма №3 «Звіт про рух грошових коштів»;

• Форма №4 «Звіт про власний капітал»;

• Форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності».

Аналіз стану основних засобів (табл. 1)Наявність необоротних активів на підприємстві є необхідною умовою його ефективного функціонування. Необоротні активи – матеріальні, нематеріальні та фінансові ресурси, термін використання яких перевищує календарний рік (або операційний цикл). Джерелом інформації про стан необоротних активів підприємства є: Форма №1 «Баланс» (І розділ активу балансу). Основні засоби підприємства оцінюються: залежно від моменту проведення оцінки - за первісною (початковою) чи відновленою вартістю; залежно від стану основних засобів - за повною або залишковою вартістю. Первісна вартість основних засобів - це фактична їхня вартість на момент уведення в дію чи придбання. Відновлена вартість основних засобів - це вартість їхнього відтворення за сучасних умов функціонування. Повна (первісна і відновлена) вартість основних засобів - це вартість у новому, не зношеному стані. Саме за цією вартістю основні засоби рахуються на балансі підприємства протягом усього періоду їхнього функціонування. Залишкова вартість основних засобів характеризує реальну їхню вартість, ще не перенесену на вартість виготовленої продукції (наданої послуги).

Важливим аспектом оцінки основних засобів є аналіз показників їх стану та ефективності використання. До основних показників, що відображають стан основних засобів підприємства належать:

- коефіцієнт зносу - визначається відношенням суми фізичного зносу до первісної вартості основних засобів;

К_зн= *100%, (1)

де З_н – сума зносу основних фондів;

П – первісна вартість основних фондів.

Цей показник характеризує ступінь зносу основних фондів.

- коефіцієнт придатності - визначається відношенням залишкової вартості основних засобів до їх первісної вартості.

К_пр= *100%, (2)

де В_з – залишкова вартість основних фондів.

Коефіцієнт придатності показує можливість подальшого використання основних фондів.

Динаміку показників стану та ефективності основних засобів підприємства рекомендовано представити у формі табл.1.

Таблиця 1

Показники стану та ефективності використання основних засобів

за 2011-2013 рр.

Показники	Роки			Відхилення 2013 р. від
				2011 р.		2012 р.
	2011	2012	2013	абсо- лютне	відносне, %	абсо- лютне	відносне, %
Первісна вартість, тис. грн.
Знос, тис. грн.
Залишкова вартість, тис. грн.
Коефіцієнт зносу, %
Коефіцієнт придатності, %
Обсяг реалізації товарів (послуг), тис. грн.
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.
Прибуток,(збиток),тис. грн.
Середньоспискова чисельність, осіб
Фондовіддача, грн.
Фондомісткість, грн.
Фондоозброєність, тис. грн.
Фондорентабельність, %

За даними табл.1 слід зробити висновки по стану основних засобів на підприємстві, вказати причини відхилень.

Ефективність використання основних засобів характеризують показники: фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність та фондорентабельність.

Фондовіддача (Фв) характеризує ефективність використання основних засобів по відношенню до обсягів реалізації продукції і розраховується за формулою (5):

Ф_в= , (3)

де Ф- середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.,

Ор – обсяг реалізації продукції (послуг), тис. грн.

Фондомісткість (ФМ)– обернений до фондовіддачі показник, показує суму середніх основних фондів, що використовується для отримання 1 грн. реалізації продукції підприємства, і розраховується за формулою (6):

, (4)

Фондоозброєність (Фоз) розраховується як відношення середньорічної вартості основних засобів до середньооблікової чисельності працівників. При цьому, середньорічна вартість основних засобів визначається за їх первісною вартістю, за формулою (7):

, (5)

де ВОЗ_поч – вартість основних засобів на початок року, гр.од.;

ВОЗ_кін – вартість основних засобів на кінець року, гр.од.

Фондорентабельність (Фр) показує скільки прибутку припадає на 1 грн. основних засобів (у %).

На основі даних табл.1 зробити висновки по стану ефективності використання основних засобів на підприємстві, вказати причини відхилень. Аналіз ефективності використання оборотних засобів (табл. 2)Джерелом інформації про стан оборотних засобів підприємства є: Форма №1 (Форма №1-м, якщо суб’єкт господарювання – суб’єкт малого підприємництва) «Баланс» (інформація ІІ розділу активу балансу), Форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності».Необхідною умовою ефективного функціонування підприємства є наявність оптимальної структури оборотних активів (засобів). Оборотні активи (засоби) – грошові кошти підприємства, що авансуються в об’єкти, які використовуються в межах одного відтворювального циклу або в короткотерміновому періоді (до одного року). Такими об’єктами є: запаси сировини, матеріалів, палива, інструменти, виробничий і побутовий інвентар, запаси готової продукції, в т.ч. кошти у незавершених платежах підприємств-постачальників, заділи незавершеного виробництва, тара, а також грошові ресурси (дебіторська заборгованість, короткотермінові фінансові вкладення, готівка тощо). Ефективність використання оборотних засобів підприємства характеризують такі показники:

коефіцієнт оборотності - відношення обсягу реалізованої за певний період продукції (послуг) до середньорічної вартості оборотних активів;

коефіцієнт завантаження – відношення середньорічної вартості оборотних активів до обсягу реалізованої за певний період продукції (послуг);

тривалість одного обороту:

, (6)

, (7)

, (8)

де Т_р, Т_кв, Т_м - тривалість обертання оборотних активів (протягом року, кварталу, місяця);

К_р, К_кв, К_м - коефіцієнт оборотності оборотних активів (за рік, квартал, місяць).

Наявність тенденцій щодо зростання коефіцієнта оборотності (зменшення коефіцієнта завантаження), зменшення тривалості обороту оборотних засобів підприємства свідчить про оптимізацію їх структури та покращення ефективності їх використання.

Динаміку показників ефективності використання оборотних засобів підприємства доцільно представити у формі табл. 2

Таблиця 2

Показники ефективності використання оборотних засобів за 2011-2013 рр.

Показники	Роки			Відхилення 2013 р. від 2011 р.		Відхилення 2012 р. від 2011 р.
	2011	2012	2013	абсо- лютне	відносне, %	абсо- лютне	відносне, %
Обсяг реалізованих товарів (послуг), тис. грн.
Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.
Коефіцієнт оборотності
Коефіцієнт завантаження
Число днів в аналізованому періоді (році), дні
Тривалість обороту, дні

На основі даних табл.3 зробити висновки по стану ефективності використання оборотних засобів на підприємстві, вказати причини відхилень.

Аналіз ефективності використання трудових ресурсів (табл. 3)

Одним з основних чинників ефективного функціонування та розвитку підприємства є його персонал. Персонал–особовий склад установи, організації, підприємства або частина цього складу. Облікова чисельність включає всіх постійних, тимчасових і сезонних працівників, котрих прийнято на роботу терміном на один і більше днів незалежно від того, перебувають вони на роботі, знаходяться у відпустках, відрядженнях, на лікарняному листку тощо.

Джерелом інформації про стан персоналу підприємства та складових елементів, що його характеризують є:

• Форма №1-ПВ (Терміново-місячна) «Звіт з праці»,

• Форма №1-ПВ (Терміново-квартальна) «Звіт з праці».

Важливим аспектом аналізу параметрів, що характеризують систему стимулювання праці персоналу підприємства є інформація про фонд оплати праці та продуктивність праці (зокрема, обсяг реалізованих товарів (послуг), що припадає на одного працівника).

Середньооблікова чисельність працівників за певний період визначається як сума середньомісячної чисельності, поділена на кількість місяців у розрахунковому періоді.

Продуктивність праці визначається шляхом ділення доходу (виручки) від реалізації на середньооблікову чисельність працівників.

Показниками ефективності використання фонду оплати праці є затратомісткість і затратовіддача.

Затратомісткість визначається відношенням фонду оплати праці до доходу (виручки) від реалізації товарів (послуг).

Затратовіддача є зворотнім показником до показника затрато місткості і розраховується як відношення доходу (виручки) від реалізації товарів (послуг) до фонду оплати праці.

Аналіз показників ефективності використання трудових ресурсів досліджуваного підприємства доцільно представити у формі табл. 3.

Таблиця 3