Питання для самоперевірки
Як формується прибуток підприємства?
Завдання та джерела інформації для аналізу прибутку.
Що таке чистий прибуток?
Які фактори впливають на прибуток від реалізації?
Резерви збільшення прибутку.
Види рентабельності.
Фактори, що впливають на рентабельність.
Які прийоми економічного аналізу використовуються при аналізі рентабельності?
Література: [2, с. 103-115; 7, с. 325-351; 9, с. 172-191].
Тема 9. Аналіз фінансового стану підприємства
Лекція 1. Аналіз фінансового стану підприємства
1.1. Головні завдання і джерела інформації.
1.2. Аналіз обігових коштів і джерел їхнього формування.
1.3. Аналіз оборотності обігових коштів.
1.1 Головні завдання і джерела інформації
Фінансова діяльність підприємства становить систему грошових відносин у процесі утворення, розподілу та використання різних фондів коштів. Фінанси підприємства насамперед мають забезпечити грошовими ресурсами безперервний виробничий процес через своєчасну і повну сплату необхідних для підприємства засобів виробництва.
Між фінансовою і виробничо-сбитовою сторонами діяльності підприємства існує тісний зв’язок і взаємозалежність. Так, фінансовий успіх дуже часто є наслідком добрих виробничих показників. Зростання обсягів виробництва, поліпшення якості і асортименту продукції, ритмічне виробництво і відвантаження продукції сприяє своєчасному, а інколи і достроковому одержанню грошових коштів на розрахункових рахунок. Це один з напрямків впливу. Однак є й інший, що зумовлюється зміною ефективності виробничих процесів. Наприклад, зростання ефективності виробництва завжди зменшує потребу в ресурсах, а отже, скорочуються відповідно витрати фінансових коштів.
Для здійснення виробничих і комерційних завдань кожне підприємство повинне мати достатню величину основних і обігових засобів. Останні потрібні для фінансування поточної діяльності підприємства. Тому формування відповідної суми обігових коштів, а також ефективне їх використання є одним з першочергових завдань керівництва підприємства.
Успіх фінансової діяльності віддзеркалює (міцний, стійкий, задовільний) фінансовий стан підприємства. Проте він може бути поганим, нестійким, незадовільним, коли мають місце ті чи інші недоліки у фінансах підприємства.
Головним критерієм для визначення фінансового стану є платоспроможність підприємства. Платоспроможність – це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов’язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. Її можна вивчати за минулий період, на якусь певну (звітну) дату або як майбутню можливість розрахуватися у необхідні терміни за існуючими короткостроковими зобов’язаннями.
1.2. Аналіз обігових коштів і джерел їхнього формування
Сучасний бухгалтерський баланс значною мірою наближений до балансів, які складаються у більшості країн світу і мають по три розділи в активі і пасиві. Валюта балансу є одночасно і обліковою (балансовою) ціною підприємства.
Структура коштів, а інколи і джерел може добре відбивати галузеві особливості підприємства.
Вивчення показників бухгалтерських балансів у динаміці дає змогу простежити не тільки загальні зміни фінансового стану, а й напрями розвитку підприємства.
Починаючи аналіз активу балансу (майна), треба розрахувати частку основних засобів та інших позаобігових активів та обігових коштів.
Після цього треба визначити структуру обігових коштів, тобто частку матеріальних обігових коштів та інших, які знаходяться в розрахунках і грошових коштах.
Аналізуючи стан активів підприємства, не можна обійти увагою питання ліквідності балансу, яка відображає можливість швидкої мобілізації власних коштів для своєчасної і повної сплати боргів (позик і кредиторської заборгованості).
Всі кошти за ступенем їхньої ліквідності слід об’єднати в кілька груп:
Швидколіквідні (грошові кошти в касі та на рахунках у банках, цінні папери підвищеного попиту та векселі надійних підприємств і фінансових установ).
Високої та середньої ліквідності (дебіторська заборгованість поточного характеру, запаси готової продукції на складі й товари покупні).
Малоліквідні (виробничі запаси ресурсів виробництва, залишки незавершеного виробництва, витрати майбутніх періодів, прострочені суми дебіторської заборгованості).
Неліквідні (всі основні засоби і довгострокові фінансові вкладення, інші позаоборотні активи).
З аналізом складу майна за ступенем його ліквідності пов’язані розрахунки коефіцієнтів ліквідності.
Коефіцієнт абсолютної або миттєвої ліквідності
Нормативне значення цього коефіцієнта має становити 0,25 – 0,35.
Коефіцієнт швидкої ліквідності:
Нормативне значення коефіцієнта має бути не менше ніж 1.
Коефіцієнт покриття:
Нормативне значення цього коефіцієнта має становити 2,0 – 2,5.
Аналіз статей пасиву балансу передбачає передусім поділ усіх джерел формування коштів на власні та прирівняні до них кошти (розділ 1) і залучені джерела (розділи 2 і 3 пасиву). Вважається, що власних коштів має бути не менше ніж 50 % загальної суми джерел фінансування (валюти балансу). Чим більша їхня частка, тим вища фінансова стійкість (незалежність) підприємства.
Власні кошти спрямовують насамперед для фінансування основних фондів (розділ 1 активу), а також в обігові кошти (власні).
Розрахунок суми (наявності) власних обігових коштів здійснюється так:
Власні Підсумок Підсумок Підсумок
обігові = розділу 1 + розділу 2 - розділу 1
кошти пасиву пасиву активу
балансу балансу балансу
Аналіз джерел залучених коштів є особливо відповідальною справою. Потрібно з’ясувати необхідність їхнього залучення, структуру джерел та ефективність їхнього використання.
Також під час аналізу проводять розрахунки численних інших фінансових показників, які сприяють вивченню й оцінці окремих фінансових процесів. Проте слід добре усвідомлювати обмежені можливості цих показників, на що слушно звертають увагу деякі закордонні автори.
Завершуючи аналіз бухгалтерського балансу, слід побудувати порівняльний аналітичний баланс, який дає змогу комплексно сприйняти всі головні тенденції у зміні фінансових ресурсів і фінансового стану в цілому.