Статус усрр у складі срср.

1.УCРР - союзна республіка у складі СРСР з обмеженим суверенітетом і формальним правом виходу зі складу СРСР.

2.Уряд України керує с/г, внутрішніми справами, правосуддям, освітою, соціальним забезпеченням, охороною здоров'я.

3.Союзний уряд вирішує питання міжнародних відносин, флоту, зовнішньої торгівлі, транспорту, засобів зв'язку.

4.Союзно-республіканські наркомати мали право вирішувати питання фінансів, продовольства, промисловості, робочої сили.

Обмеження суверенітету, викликало невдоволення серед народу.

Однак відкритих виступів не було до 1925 року. Це пояснюється двома причинами по – перше, вже в 1923 році розпочалась політика українізації, по друге, саме в складі СРСР Україна вперше з часів Гетьманщини територіальне визначилась, отримала чіткі кордони, державні органи влади.

Голод 1921-1923рр.

Запровадження непу збігалося в часі з великим лихом-голодом 1921 - 1923рр., який був зумовлений посухою, який охопив найважливіші регіони Росії і південні та степові райони України; зменшилися посівні площі; скоротилося сільськогосподарське виробництво внаслідок більшовицьких економічних експериментів. Уряд РСФРР не приховував факту голоду, намагався внутрішніми силами і, використовуючи міжнародну підтримку, подолати його. Однак допомога надходила лише голодуючим Поволжя, а Київщина та Полтавщина відправляли вагони з зерном у Росію, замість того, щоб допомагати своєму населенню, особливо Півдня України, де навесні 1922р. вимирали цілі села. В Україні голод торкнувся території сучасних Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Миколаївської областей, Херсонської, а також півдня Харківської області. Епіцентром лиха стала Запорізька земля, де голодувало майже 100% населення, але на Херсонщині теж була велика кількість голодуючих.

Дослідники називають різні цифри голодуючих в Україні від 4 до 7 млн. чоловік. Голод підсилився епідемією холери, що взимку 1921 - 1922рр. поширився з Поволжя на Україну.

Крім того, величезна кількість хліба вивозилася в голодуюче Поволжя і промислові центри Росії, насамперед Москву і Петроград, а з 1922р.-і за кордон. Незважаючи на голод, зусилля більшовиків були спрямовані в першу чергу на недопущення послаблення правлячого режиму.

Проявами цього було наступне :

1. Замовчування факту голоду в Україні, при розголосі відомостей про голод у Росії. Під час голоду з України вивозилося продовольство і хліб як допомога голодуючим Поволжя. Тільки з другої половини 1922р. влада визнала наявність голоду в Україні і дозволила міжнародним організаціям направити в Україну допомогу;

2. Проведення хлібозаготівель у районах, охоплених голодом;

3. Ізоляція районів, охоплених голодом, від іншої частини України. Військові частини перекривали всі шляхи сполучення, що зв'язували північні губернії з південними, конфіскували продовольство в тих, хто прагнув провезти його на південь;

4. Використання голоду для посилення репресій проти духівництва, конфіскація цінностей із храмів і культових споруд.