2. Показники і методи оцінки якості продукції

Під показником якості продукції розуміється кількісна оцінка одного або декількох властивостей продукції, які складають її якість. Оцінка якості продукції здійснюється за сукупністю показників, встановлених відповідно до призначення продукції. Показники якості продукції динамічні і носять відносний характер, оскільки встановлені і передбачувані потреби можуть змінюватися з часом [9, с.181]. Система показників якості включає диференційовані і узагальнюючі показники.

Диференційовані показники визначають якість конкретних видів продукції. Вони дають кількісну і якісну характеристику властивостей продукції, що входять до складу її якості. Залежно від кількості врахованих ознак диференційовані показники діляться на одиничні і комплексні. Одиничні показники характеризують якесь одне властивість продукції, комплексні - найбільш істотну сукупність властивостей.

Узагальнюючі показники визначають рівень якості продукції в цілому.

Загальноприйнятою є така класифікація одиничних показників.

Показники призначення - техніко-технологічні, які визначають сферу застосування продукції і характеризують її пристосованість для використання за призначенням (продуктивність обладнання, потужність засоби праці, ККД).

Показники надійності і довговічності. Надійність - це властивість виробу виконувати свої функції, зберігаючи експлуатаційні показники в заданих межах протягом необхідного проміжку часу (безвідмовність, збереженість, ремонтопридатність). Довговічність - це властивість виробу довго зберігати працездатність до граничного часу, який встановлюється залежно від умов забезпечення безпеки та економічної доцільності (технічний ресурс і термін служби).

Показники технологічності, що характеризують ефективність конструкторсько-технологічних рішень з точки зору питомих витрат ресурсів (матеріальних, енергетичних, трудових) і забезпечення високої продуктивності праці при виготовленні і ремонті устаткування (трудомісткість вироби).

Показники стандартизації і уніфікації, що визначають ступінь використання стандартизованих та уніфікованих деталей, вузлів, а також оригінальних частин у виробі. Ці показники дають непряму інформацію про витрати з експлуатації виробу, можливості повторного використання вузлів і деталей оцінка.

Ергономічні показники, що відображають зручність і комфорт при експлуатації виробу. У цю групу входить комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних і психофізіологічних властивостей, що виявляються при користуванні виробом (наприклад, рівень освітленості, шуму, вібрацій, зусилля, необхідні для управління, раціональність розташування елементів управління).

Естетичні показники, що характеризують художню виразність, раціональність форм, цілісність композиції, досконалість виконання агрегатом, відповідність стилю.

Показники патентно-правового захисту, що визначають ступінь захищеності патентами основних технічних рішень виробу. Серед таких показників виділяють патентоспроможність і патентну чистоту. Патентоспроможність - це властивість технічного, художньо-конструкторського рішення, яке визначається сукупністю ознак, що забезпечують можливість правової охорони, тобто отримання патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок. Патентна чистота - це властивість об'єктів (машин, обладнання та інших виробів) і технологічних процесів забезпечувати можливість їх використання, не порушуючи чинних охоронних документів третіх осіб.

Екологічні показники, що характеризують рівень шкідливих впливів на навколишнє середовище при споживанні або експлуатації продукції (наприклад, вміст шкідливих домішок, рівень акустичних, електромагнітних, радіаційних впливів).

Показники транспортабельності, що визначають приспосібленості продукції до транспортування.

Показники безпеки, що відображають особливості продукції для безпечного користування та обслуговування. Кожен виріб характеризується сукупністю властивостей, оцінюваних системою показників. При цьому поліпшення одних показників якості може супроводжуватися погіршенням інших. Наприклад, підвищення вантажопідйомності автомобіля може привести до зниження швидкості, маневреності. Це ускладнює порівняння і вибір оптимального варіанту підвищення якості продукції. Тому виникає необхідність у комплексному показнику якості, який би об'єднував і нівелював поодинокі. Комплексний показник якості відображає декілька або всі властивості даного виду продукції. Розрахунок комплексного показника проводиться двома методами:

• аналітичним;

• коефіцієнтним.

Аналітичний метод використовується в тих випадках, коли можна встановити функціональну залежність комплексного показника від одиничних. Так, в автомобільній промисловості для оцінки якості автобуса використовується узагальнений показник - річна продуктивність автобуса (Wавт), який визначається за формулою (2.1):

Wавт = Tн * СКЕ * q * К1 * К2 * К3, (2.1)

де Тн - середня тривалість знаходження автобуса в наряді, год;

СКЕ - експлуатаційна швидкість автобуса, км/год;

q - номінальна місткість автобуса, чол.;

К1 - коефіцієнт використання місткості автобуса;

К2 - коефіцієнт використання пробігу автобуса;

К3 - коефіцієнт використання парку автобуса.

Коли вдається побудувати функціональну залежність, то використовується коефіцієнтний метод, який враховує значимість одиничних показників. При оцінці якості продукції цим методом комплексний показник якості (ПКК)

Цей метод в даний час знаходить найбільше застосування при оцінці якості харчових продуктів, парфумерних і швейних виробів, меблів і подібне, тобто в тих випадках, коли оцінка показників якості в основному виробляється органолептичним методом, де показники виражаються в балах.

Розглянуті показники характеризують здатність продукції задовольняти потреби. Однак для оцінки не здібності, а можливості задовольняти потреби, необхідно враховувати також і витрати, які забезпечують задоволення потреб. Для цього знаходиться відносний комплексний показник якості, який визначає економічну ефективність якості, так як відображає відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або споживання продукції до сумарних витрат на її створення і експлуатацію або споживання. Показник економічної ефективності якості (ЕК)

Дану формулу можна застосовувати для продукції, термін служби якої не вище одного року, в іншому випадку витрати на створення продукції повинні бути приведені до останнього року строку служби продукції за допомогою коефіцієнта ефективності капітальних вкладень.

Відносний комплексний показник ефективності якості розраховується на один виріб (одиницю продукції) і показує корисний ефект, який припадає на кожен рубль витрат. Наприклад, такими показниками якості ткацького верстата можуть бути питомі витрати (включаючи вартість і експлуатаційні витрати за термін служби) на 1000 погонних метрів тканини, кількість ударів батана на 100 погонних метрів тканини. Таким чином, відносний комплексний показник порівнює найважливіші фактори, що визначають конкурентоспроможність продукції: показник співвідношення якості та витрат на створення та експлуатацію продукції. Узагальнюючі показники якості характеризують не конкретні види продукції, а рівень якості всієї продукції організації, секції ОКЕД, країни. У число узагальнюючих показників входять:

• обсяг і питома вага нової та конкурентоспроможної продукції в загальному обсязі виробленої продукції;

• обсяг і питома вага продукції, що поставляється на експорт;

• обсяг і питома вага сертифікованої продукції;

• обсяг і питома вага продукції, відповідної світовому рівню якості;

• непрямі показники (втрати від браку, штрафи і пені за постачання неякісної продукції, витрати на усунення рекламацій).

Для визначення показника якості продукції, що характеризується сортом, необхідні наступні дані: частка продукції кожного сорту в загальному обсязі виробництва, середній коефіцієнт сортності, середньозважена ціна виробу у співставних умовах.

Середній коефіцієнт сортності (Ксорт) можна визначити двома способами:

• відношенням кількості продукції першого сорту до загального випуску;

• відношенням вартості продукції кожного сорту до вартості всієї продукції, розрахованої за ціною першого сорту (Ц1):

Вимірювальний метод заснований на інформації, одержуваної з використанням технічних вимірювальних засобів.

Реєстраційний метод заснований на використанні інформації, яку одержують шляхом підрахунку числа певних подій, предметів або витрат, наприклад, відмов виробу при випробуваннях, числа частин складного виробу, захищених авторськими свідоцтвами або патентами.

Органолептичний метод заснований на використанні інформації, одержуваної в результаті аналізу сприйняття органів чуття, зору, слуху, нюху, дотику і смаку. При цьому органи чуття людини служать приймачем для отримання відповідних відчуттів, а значення показників перебувають шляхом аналізу отриманих відчуттів на підставі наявного досвіду і визначаються в балах. За допомогою органолептичного методу встановлюються естетичні показники. Розрахунковий метод заснований на використанні інформації, отриманої за допомогою теоретичних або емпіричних залежностей. Цим методом користуються головним чином при проектуванні продукції, коли остання ще не може бути об'єктом експериментальних досліджень. Розрахунковий метод служить для визначення значень, наприклад, показників продуктивності, безвідмовності, довговічності та ін

Визначення значень показників якості продукції експертним методом здійснюється групою фахівців-експертів. Ці групи періодично або епізодично діють в якості експертних комісій, кожен член яких володіє правом вирішального голосу. За допомогою експертного методу визначаються значення таких показників якості, які в даний час не можуть бути визначені іншими більш об'єктивними методами [29, с.439-440]. Експертний метод широко використовують на основі узагальненого досвіду для оцінки рівня (у балах) якості продукції при встановленні номенклатури показників якості, які обліковуються на різних стадіях управління, при визначенні коефіцієнтів вагомості і узагальнених показників якості на основі сукупності одиничних і комплексних показників якості, а також при атестації якості продукції.

Основними операціями експертної оцінки є формування робочої та експертної груп, класифікація продукції, побудова схеми показників якості, підготовка анкет і пояснювальних записок для опитування експертів, опитування експертів і обробка експертних оцінок.

До складу експертних комісій повинні входити висококваліфіковані фахівці, ступінь компетентності яких в оцінці даної продукції приблизно однакова. Експертів, що входять до складу комісії, повинно бути, як правило, не менше семи. При меншій кількості фахівців велика ймовірність прийняття випадкового рішення. Експертна комісія може приймати рішення в тому випадку, якщо за нього подано не менше 75% голосів. Процес експертної оцінки якості продукції складається з декількох турів опитування експертів, кількість яких залежить значною мірою від кваліфікації і досвіду фахівців. Експертна оцінка продукції може проводитися також із застосуванням диференціального, комплексного та змішаного методів оцінки рівня якості [51, с.46-47]. Визначення значень показників якості продукції соціологічним методом проводиться фактичними або потенційними споживачами продукції. Збір думок споживачів виробляється шляхом усних опитувань або за допомогою розповсюдження спеціальних анкет-запитальників, а також шляхом організації конференцій, виставок, аукціонів, дослідно-показовою експлуатації продукції і т.п. [29, с.440]. Соціологічним методом визначають в основному показники якості товарів народного споживання [51, с.46]. Таким чином, показники якості продукції встановлюються на основі властивостей виробів. Об'єктивність категорії якості дозволяє науково підійти до вибору показників якості продукції. Об'єктивна оцінка дозволяє порівнювати вироби, виготовлені різними організаціями, і планувати показники якості нових виробів. В даний час методи оцінки показників якості продукції поділяються на дві групи. До першої групи відносять вимірювальний, реєстраційний, органолептичний і розрахунковий методи; до другої - традиційний, експертний і соціологічний методи.