42. Вкажіть концепти класичної Античної філософії:

• «інь»-«ян», «Дао», «жень» (золоте правило);

• Брахман, Атман, сансара, нірвана, карма, реінкарнація, «дхарма»;

• «Ейдос», «пізнай себе і Ти пізнаєш світ», «матерія», «форма»;

• «Єдиний універсальний закон буття – доля», «людина повинна покладатися не на філософію, а на здоровий глузд», « смерті боятися не треба, бо коли ми є, її нема, а коли вона є, нас нема».

43. Вкажіть концепти елліністичної філософії:

• «інь»-«ян», «Дао», «жень» (золоте правило);

• Брахман, Атман, сансара, нірвана, карма, реінкарнація, «дхарма»;

• Гілозоїзм, атом, «ейдос», «все йде, все минає», «пізнай себе і Ти пізнаєш світ»;

• «Єдиний універсальний закон буття – доля», «людина повинна покладатися не на філософію, а на здоровий глузд», « смерті боятися не треба, бо коли ми є, її нема, а коли вона є, нас нема».

44. Вкажіть ключову засаду стоїцизму:

• єдиний універсальний закон буття – доля;

• людина повинна покладатися не на філософію, а на здоровий глузд;

• смерті боятися не треба, бо коли ми є, її нема, а коли вона є, нас нема;

• усяке тіло має душу, вона – причина його буття і руху.

45. Вкажіть ключову засаду епікуризму:

• єдиний універсальний закон буття – доля;

• людина повинна покладатися не на філософію, а на здоровий глузд;

• смерті боятися не треба, бо коли ми є, її нема, а коли вона є, нас нема;

• усяке тіло має душу, вона – причина його буття і руху.

46. Вкажіть ключову засаду скептицизму:

• єдиний універсальний закон буття – доля;

• людина повинна покладатися не на філософію, а на здоровий глузд;

• смерті боятися не треба, бо коли ми є, її нема, а коли вона є, нас нема;

• усяке тіло має душу, вона – причина його буття і руху.

47. Вкажіть ключову засаду гілозоїзму:

• єдиний універсальний закон буття – доля;

• людина повинна покладатися не на філософію, а на здоровий глузд;

• смерті боятися не треба, бо коли ми є, її нема, а коли вона є, нас нема;

• усяке тіло має душу, вона – причина його буття і руху.

48. Назвіть представників античної класичної філософії:

• Сократ, Платон, Арістотель;

• Конфуцій, Лао-цзи;

• Демокріт, Фалес, Піфагор, Зенон, Анаксімен, Геракліт;

• Августин, Аквінський.

49. Назвіть представників античної докласичної філософії:

• Сократ, Платон, Арістотель;

• Конфуцій, Лао-цзи;

• Демокріт, Фалес, Піфагор, Зенон, Анаксімен, Геракліт;

• Августин, Аквінський.

50. Назвіть представників старокитайської філософії:

• Сократ, Платон, Арістотель;

• Конфуцій, Лао-цзи;

• Демокріт, Фалес, Піфагор, Зенон, Анаксімен, Геракліт;

• Августин, Аквінський.

51. Назвіть представників середньовічної філософії:

• Сократ, Платон, Арістотель;

• Конфуцій, Лао-цзи;

• Демокріт, Фалес, Піфагор, Зенон, Анаксімен, Геракліт;

• Августин, Аквінський.

52. Яка стародавня філософія була прив’язана до кастової організації суспільства:

• Старокитайська;

• Староіндійська;

• І старокитайська, і староіндійська;

• Антична.

53. Яка стародавня філософія була прив’язана до полісної організації суспільства:

• Старокитайська;

• Староіндійська;

• І старокитайська, і староіндійська;

• Антична.

54. Хто проголосив, що «архе» є число:

• Демокріт;

• Геракліт;

• Фалес;

• Піфагор.

55. Хто проголосив, що «архе» є вогонь:

• Демокріт;

• Геракліт;

• Фалес;

• Повітря.

56. Хто проголосив, що «архе» є вода:

• Демокріт;

• Геракліт;

• Фалес;

• Повітря.

57. Хто проголосив, що «архе» є атом:

• Демокріт;

• Геракліт;

• Фалес;

• Повітря.

58. Хто проголосив, що «архе» є «ейдос»:

• Демокріт;

• Геракліт;

• Фалес;

• Платон.

59. Хто проголосив, що «архе» – це матерія і форма:

• Сократ;

• Геракліт;

• Арістотель;

• Платон.

60. Яка школа проголосила, що «людина – міра всіх речей»:

• атомісти;

• софісти;

• елеати;

• піфагорійці.

61. Яка школа проголосила, що «філософська істина важка, важко знати, що існують тільки атоми і порожнеча»:

• атомісти;

• софісти;

• елеати;

• піфагорійці.

62. Яка школа проголосила, що «архе» повинно бути щось одне, незмінне, інакше воно втрачає свій сенс:

• атомісти;

• софісти;

• елеати;

• піфагорійці.

63. Старокитайська школа даосистів проголосила, що світ виник з двох начал:

• Атома і порожнечі;

• «Інь» і «Ян»;

• Ідеї і матерії;

• Пракриті і пуруші.

64. Що означає теїзм як світоглядна картина (картина світу):

• Світ створений і наперед визначений Богом;

• Бог і природа – одне і те ж: Бог – природа у згорнутому вигляді, а природа – Бог у розгорнутому вигляді;

• Бог задав першопоштовх світу, а далі у справи світу не втручається;

• Бога нема, світ існує вічно.

65. Що означає атеїзм як світоглядна картина (картина світу):

• Світ створений і наперед визначений Богом;

• Бог і природа – одне і те ж: Бог – природа у згорнутому вигляді, а природа – Бог у розгорнутому вигляді;

• Бог задав першопоштовх світу, а далі у справи світу не втручається;

• Бога нема, світ існує вічно.

66. Що означає пантеїзм як світоглядна картина (картина світу):

• Світ створений і наперед визначений Богом;

• Бог і природа – одне і те ж: Бог – природа у згорнутому вигляді, а природа – Бог у розгорнутому вигляді;

• Бог задав першопоштовх світу, а далі у справи світу не втручається;

• Бога нема, світ існує вічно.

67. Що означає деїзм як світоглядна картина (картина світу):

• Світ створений і наперед визначений Богом;

• Бог і природа – одне і те ж: Бог – природа у згорнутому вигляді, а природа – Бог у розгорнутому вигляді;

• Бог задав першопоштовх світу, а далі у справи світу не втручається;

• Бога нема, світ існує вічно.

68. Для якої доби був характерний теїзм як картина світу:

• Середньовіччя;

• Ренесансу;

• Нового часу;

• Просвітництва.

69. Для якої доби був характерний пантеїзм як картина світу:

• Середньовіччя;

• Ренесансу;

• Нового часу;

• Просвітництва.

70. Для доби Ренесансу був характерним:

• Антропоцентризм і геліоцентризм;

• Теоцентризм і геліоцентризм;

• Теоцентризм і геоцентризм;

• Антропоцентризм і геоцентризм.

71. Для доби Середньовіччя був характерним:

• Антропоцентризм і геліоцентризм;

• Теоцентризм і геліоцентризм;

• Теоцентризм і геоцентризм;

• Антропоцентризм і геоцентризм.

72. Назвіть філософські школи раннього Середньовіччя:

• Апологетика, патристика;

• Схоластика, містика;

• Емпіризм, раціоналізм;

• Епікуризм, стоїцизм.

73. Назвіть філософські школи пізнього Середньовіччя:

• Апологетика, патристика;

• Схоластика, містика;

• Емпіризм, раціоналізм;

• Епікуризм, стоїцизм.

74. Назвіть філософські школи Нового часу:

• Апологетика, патристика;

• Схоластика, містика;

• Емпіризм, раціоналізм;

• Епікуризм, стоїцизм.

75. На які два табори розділилися середньовічні мислителі у розв’язанні проблеми універсалій:

• Реалісти і номіналісти;

• Ідеалісти і матеріалісти;

• Емпірики і раціоналісти;

• Атеїсти і деїсти.

76. Проблемою «подвійної істини» займалась:

• Рання середньовічна філософія;

• Пізня середньовічна філософія;

• Арабська філософія;

• Серединне Середньовіччя.

77. Августин – найвизначніший представник філософії:

• Раннього середньовіччя;

• Пізнього Середньовіччя;

• Відродження;

• Реформації.

78. Аквінський – найвизначніший представник філософії:

• Раннього середньовіччя;

• Пізнього Середньовіччя;

• Відродження;

• Реформації.

79. У чому полягала основна ідея філософії Реформації:

• Реабілітувати людину від ярлика гріховності, накинутого на неї християнством;

• Пробудити в людині протест проти недосконалих соціальних реалій, що заважають їй гідно, по-людськи виконати Божі заповіді;

• Знайти найкоротший метод пошуку «плодоносного» знання;

• Поширити освіту серед широких верст населення, щоб через неї покращити життя більшості людей.

80. У чому полягала основна ідея філософії Ренесансу:

• Реабілітувати людину від ярлика гріховності, накинутого на неї християнством;

• Пробудити в людині протест проти недосконалих соціальних реалій, що заважають їй гідно, по-людськи виконати Божі заповіді;

• Знайти найкоротший метод пошуку «плодоносного» знання;

• Поширити освіту серед широких верст населення, щоб через неї покращити життя більшості людей.

81. У чому полягала основна ідея філософії Нового часу:

• Реабілітувати людину від ярлика гріховності, накинутого на неї християнством;

• Пробудити в людині протест проти недосконалих соціальних реалій, що заважають їй гідно, по-людськи виконати Божі заповіді;

• Знайти найкоротший метод пошуку «плодоносного» знання;

• Поширити освіту серед широких верст населення, щоб через неї покращити життя більшості людей.

82. У чому полягала основна ідея Просвітництва:

• Реабілітувати людину від ярлика гріховності, накинутого на неї християнством;

• Пробудити в людині протест проти недосконалих соціальних реалій, що заважають їй гідно, по-людськи виконати Божі заповіді;

• Знайти найкоротший метод пошуку «плодоносного» знання;

• Поширити освіту серед широких верст населення, щоб через неї покращити життя більшості людей.

83. Назвіть представників філософії Відродження:

• Кузанський, Коперник, Бруно;

• Декарт, Бекон;

• Вольтер, Дідро, Руссо, Ламетрі, Гольбах, Гельвецій;

• Кант, Фіхте, Шеллінг, Фейєрбах.

84. Назвіть представників філософії Нового часу:

• Кузанський, Коперник, Бруно;

• Декарт, Бекон;

• Вольтер, Дідро, Руссо, Ламетрі, Гольбах, Гельвецій;

• Кант, Фіхте, Шеллінг, Фейєрбах.

85. Назвіть представників філософії Просвітництва:

• Кузанський, Коперник, Бруно;

• Декарт, Бекон;

• Вольтер, Дідро, Руссо, Ламетрі, Гольбах, Гельвецій;

• Кант, Фіхте, Шеллінг, Фейєрбах.

86. Назвіть представників німецької класичної філософії:

• Кузанський, Коперник, Бруно;

• Декарт, Бекон;

• Вольтер, Дідро, Руссо, Ламетрі, Гольбах, Гельвецій;

• Кант, Фіхте, Шеллінг, Фейєрбах.

87. Що означає емпіризм:

• Головний зміст знання черпає з досвіду, експерименту;

• Головний зміст знання черпає з людського мислення;

• Обидві відповіді правильні;

• Немає правильної відповіді.

88. Що означає раціоналізм:

• Головний зміст знання черпає з досвіду, експерименту;

• Головний зміст знання черпає з людського мислення;

• Обидві відповіді правильні;

• Немає правильної відповіді.

89. Хто з представників філософії Нового часу розробив вчення про три шляхи науковця-дослідника – «шлях павука», «шлях мурахи», «шлях бджоли»:

• Бекон;

• Декарт;

• Локк;

• Берклі.

90. Хто з представників філософії Нового часу абсолютизував мислительну діяльність суб’єкта, проголосивши «Мислю, отже існую»:

• Бекон;

• Декарт;

• Локк;

• Берклі.

91. Виберіть вихідну засаду вчення Декарта про субстанцію:

• Дуалізм: субстанцій дві – мислення і протяжність;

• Монізм: субстанція одна, єдина, вона причина самої себе;

• Плюралізм: субстанцій багато, безліч, справжня субстанція монада;

• Субстанція – це фікція людського розуму, філософію потрібно очищувати від таких понять.

92. Виберіть вихідну засаду вчення Спінози про субстанцію:

• Дуалізм: субстанцій дві – мислення і протяжність;

• Монізм: субстанція одна, єдина, вона причина самої себе;

• Плюралізм: субстанцій багато, безліч, справжня субстанція монада;

• Субстанція – це фікція людського розуму, філософію потрібно очищувати від таких понять.

93. Виберіть вихідну засаду вчення Лейбніца про субстанцію:

• Дуалізм: субстанцій дві – мислення і протяжність;

• Монізм: субстанція одна, єдина, вона причина самої себе;

• Плюралізм: субстанцій багато, безліч, справжня субстанція монада;

• Субстанція – це фікція людського розуму, філософію потрібно очищувати від таких понять.

94. Зазначте провідні поняття філософії Канта:

• Апріорі, апостеріорі, розсудок, антиномія…;

• «Я», «не-Я», «Я+не-Я», тріада «теза-антитеза-синтез»…

• Об’єкт як несвідомий себе суб’єкт…;

• Абсолютна ідея, діалектична логіка (позитивний розум, негативний розум, спекулятивний розум)..

95. Зазначте провідні поняття філософії Фіхте:

• Апріорі, апостеріорі, розсудок, антиномія…;

• «Я», «не-Я», «Я+не-Я», тріада «теза-антитеза-синтез»…

• Об’єкт як несвідомий себе суб’єкт…;

• Абсолютна ідея, діалектична логіка (позитивний розум, негативний розум, спекулятивний розум)..

96. Зазначте провідні поняття філософії Шеллінга:

• Апріорі, апостеріорі, розсудок, антиномія…;

• «Я», «не-Я», «Я+не-Я», тріада «теза-антитеза-синтез»…

• Об’єкт як несвідомий себе суб’єкт…;

• Абсолютна ідея, діалектична логіка (позитивний розум, негативний розум, спекулятивний розум)..

97. Зазначте провідні поняття філософії Гегеля:

• Апріорі, апостеріорі, розсудок, антиномія…;

• «Я», «не-Я», «Я+не-Я», тріада «теза-антитеза-синтез»…

• Об’єкт як несвідомий себе суб’єкт…;

• Абсолютна ідея, діалектична логіка (позитивний розум, негативний розум, спекулятивний розум)..

98. Зазначте провідні поняття філософії Фейєрбаха:

• Апріорі, апостеріорі, розсудок, антиномія…;

• «Я», «не-Я», «Я+не-Я», тріада «теза-антитеза-синтез»…

• Абсолютна ідея, діалектична логіка (позитивний розум, негативний розум, спекулятивний розум)..

• «Бог – істота не космічна, а психологічна», нова (без-Божа) релігія…

99. Утилітаризм – це ціннісна установка, що віддає пріоритет:

• Людській корисливості;

• Турботі про іншого;

• Обидві відповіді правильні;

• Немає правильної відповіді.

100. Альтруїзм – це ціннісна установка, що віддає пріоритет:

• Людській корисливості;

• Турботі про іншого;

• Турботі про себе;

• Немає правильної відповіді.

101. Егоїзм – це ціннісна установка, що віддає пріоритет:

• Турботі про ближнього;

• Турботі про себе

• Турботі про дальнього;

• Безтурботності.

102. Хто здійснив «коперніканський переворот» у філософії:

• М. Коперник;

• І. Кант;

• Е. гуссерль;

• М. Гайдеґґер.

103. Зазначте напрямок сучасної філософії, що проголосив волю такою, що визначає сенс людського буття;

• «Філософія життя»

• Екзистенціалізм;

• Психоаналіз;

• Позитивізм.

104. Зазначте напрямок сучасної філософії, що проголосив вибір таким, що визначає сенс людського буття;

• «Філософія життя»

• Екзистенціалізм;

• Психоаналіз;

• Позитивізм.

105. Зазначте напрямок сучасної філософії, що проголосив несвідоме таким, що визначає сенс людського буття;

• «Філософія життя»

• Екзистенціалізм;

• Психоаналіз;

• Позитивізм.

106. Зазначте напрямок сучасної філософії, що наполягає на людському розумі як такому, що визначає сенс людського буття;

• «Філософія життя»

• Екзистенціалізм;

• Психоаналіз;

• Позитивізм.

107. Зазначте головні концепти позитивізму:

• Позитивний розум, метафізичний розум, теологічний розум;

• Позитивний розум, негативний розум, спекулятивний розум;

• Розум, розсудок;

• Раціональний, ірраціональний.

108. Зазначте головні концепти «філософії життя»:

• «воля до влади», воля як сліпе хотіння бути, жага життя…;

• «буття із виходом на зовні», вибір, відповідальність, бунт, випадок…;

• Лібідо, сублімація, Ерос, Танатос;

• Практика, відчуження, природа як неорганічне тіло людини…

109. Зазначте головні концепти екзистенціалізму:

• «воля до влади», воля як сліпе хотіння бути, жага життя…;

• «буття із виходом на зовні», вибір, відповідальність, бунт, випадок…;

• Лібідо, сублімація, Ерос, Танатос;

• Практика, відчуження, природа як неорганічне тіло людини…

110. Зазначте головні концепти психоаналітичної філософії:

• «воля до влади», воля як сліпе хотіння бути, жага життя…;

• «буття із виходом на зовні», вибір, відповідальність, бунт, випадок…;

• Лібідо, сублімація, Ерос, Танатос;

• Практика, відчуження, природа як неорганічне тіло людини…

111. Зазначте головні концепти філософії марксизму:

• «воля до влади», воля як сліпе хотіння бути, жага життя…;

• «буття із виходом на зовні», вибір, відповідальність, бунт, випадок…;

• Лібідо, сублімація, Ерос, Танатос;

• Практика, відчуження, природа як неорганічне тіло людини…

112. Зазначте головні концепти «філософії життя»

• «воля до влади», воля як сліпе хотіння бути, жага життя…;

• «буття із виходом на зовні», вибір, відповідальність, бунт, випадок…;

• Лібідо, сублімація, Ерос, Танатос;

• Практика, відчуження, природа як неорганічне тіло людини…

113. Вкажіть різницю між концептом і поняттям:

• Поняття точне, однозначне, концепт – розмитий, багатозначний;

• Поняттями оперує класична філософія, концептами – некласична і постнекласична;

• Поняття є продуктом Західного типу філософування, концепти – Східного типу філософування;

• Усі зазначені відповіді правильні.

114. Для сучасної (некласичної) філософії характерним є :

• Претензія на пошук абсолютної істини;

• Проголошення відносної істинності всякого знання;

• Установка, що паралельно існує знання зі статусом абсолютної істини і знання зі статусом відносної істини.

• Повне виключення категорії істини зі свого предмету.

115. Для класичної філософії характерним є :

• Претензія на пошук абсолютної істини;

• Проголошення відносної істинності усякого знання;

• Установка, що паралельно існує знання зі статусом абсолютної істини і знання зі статусом відносної істини.

• Повне виключення категорії істини зі свого предмету.

116. Зазначте головні концепти постмодернізму:

• Переоцінка цінностей, імморалізм;

• Деконструкція, поверхня, мовна гра;

• «Завдання філософії – не пізнати світ, а змінити його»;

• Заперечення заперечення, нерівна рівність.

117. Вкажіть представників позитивізму:

• Кант, Фіхте, Шеллінг;

• Конт, Спенсер, Мілл;

• К’єркерґор, Сарт, Камю;

• Шпенгауер, Ніцше, Дільтей.

118. Вкажіть представників екзистенціалізму:

• Кант, Фіхте, Шеллінг;

• Конт, Спенсер, Мілл;

• К’єркерґор, Сарт, Камю;

• Шпенгауер, Ніцше, Дільтей.

119. Вкажіть представників «філософії життя»:

• Кант, Фіхте, Шеллінг;

• Конт, Спенсер, Мілл;

• К’єркерґор, Сарт, Камю;

• Шпенгауер, Ніцше, Дільтей.

120. Вкажіть представників психоаналізу:

• Фрейд, Юнг, Фромм;

• Конт, Спенсер, Мілл;

• К’єркерґор, Сарт, Камю;

• Шпенгауер, Ніцше, Дільтей.

121. Вкажіть представників постмодернізму:

• Ліотар, Дельоз, Гваттарі;

• Конт, Спенсер, Мілл;

• Фрейд, Юнг, Фромм;

• Шпенгауер, Ніцше, Дільтей.

122. Що вкладав Конт у розуміння позитивного розуму;

• Претензія на абсолютне знання й апеляція до зовнішнього чинника як посередника у пошуку цього знання;

• Претензія на абсолютне знання й апеляція до внутрішнього чинника як посередника у пошуку цього знання;

• Відмова від претензії на абсолютне знання й зореседження пізнавальних зусильна вузькому предметі;

• Критика будь-якого знання.

123. Що вкладав Конт у розуміння метафізичного розуму;

• Претензія на абсолютне знання й апеляція до зовнішнього чинника як посередника у пошуку цього знання;

• Претензія на абсолютне знання й апеляція до внутрішнього чинника як посередника у пошуку цього знання;

• Відмова від претензії на абсолютне знання й зореседження пізнавальних зусильна вузькому предметі;

• Критика будь-якого знання.

124. Що вкладав Конт у розуміння теологічного розуму;

• Претензія на абсолютне знання й апеляція до зовнішнього чинника як посередника у пошуку цього знання;

• Претензія на абсолютне знання й апеляція до внутрішнього чинника як посередника у пошуку цього знання;

• Відмова від претензії на абсолютне знання й зореседження пізнавальних зусильна вузькому предметі;

• Критика будь-якого знання.

125. Яка задача стояла перед «першим» позитивізмом:

• Філософія повинна відмовитися від претензії на абсолютне знання про світ;

• Філософія повинна очиститися від «метафізичного мотлоху» (понять, за якими нічого не стоїть);

• Філософія повинна розпочати процедуру варифікації – встановити за кожним поняттям протокольне речення;

• Філософія повинна розпочати процедуру фальсифікації – спростування існуючих наукових теорій.

126. Яка задача стояла перед «другим» позитивізмом:

• Філософія повинна відмовитися від претензії на абсолютне знання про світ;

• Філософія повинна очиститися від «метафізичного мотлоху» (понять, за якими нічого не стоїть);

• Філософія повинна розпочати процедуру варифікації – встановити за кожним поняттям протокольне речення;

• Філософія повинна розпочати процедуру фальсифікації – спростування існуючих наукових теорій.

127. Яка задача стояла перед «третім» позитивізмом:

• Філософія повинна відмовитися від претензії на абсолютне знання про світ;

• Філософія повинна очиститися від «метафізичного мотлоху» (понять, за якими нічого не стоїть);

• Філософія повинна розпочати процедуру варифікації – встановити за кожним поняттям протокольне речення;

• Філософія повинна розпочати процедуру фальсифікації – спростування існуючих наукових теорій.

128. Яка задача стояла перед «четвертим» позитивізмом:

• Філософія повинна відмовитися від претензії на абсолютне знання про світ;

• Філософія повинна очиститися від «метафізичного мотлоху» (понять, за якими нічого не стоїть);

• Філософія повинна розпочати процедуру варифікації – встановити за кожним поняттям протокольне речення;

• Філософія повинна розпочати процедуру фальсифікації – спростування існуючих наукових теорій.

129. Що означає постпозитивістське поняття «парадигма»:

• Спосіб існування знання самого у собі – коли воно саме собі прокладає мету (ідеї, задачі) і засоби (методи) досягнення цього;

• Коли знання створюється для обслуговування і розв’язання життєвих проблем свого часу;

• Коли знання стає зрозумілим тільки в контексті культури, що його створила;

• Усі зазначені вище відповіді правильні.

130. Неокантіантво виходило з:

• Онтологічної проблематики;

• Гносеологічної проблематики;

• Антропологічної проблематики;

• Соціально ї проблематики.

131. Який філософський напрямок сучасності проголосив, що наука – сама собі філософія:

• Марксизм;

• Позитивізм;

• Прагматизм;

• Структуралізм.

132. Який філософський напрямок сучасності проголосив, що головне покликання філософії не пізнати світ, а змінити його:

• Марксизм;

• Позитивізм;

• Прагматизм;

• Структуралізм.

133. Зазначте позицію марксизму щодо ключового у філософії відношення «людина-світ»:

• Людина - частина природи;

• Природа – частина людини;

• Взаємопроникнення: не лише людина – частина природи, але й природа – частина людини;

• Людина і природа – два абсолютно різні світи, що не мають точок дотику.

134. Марксизм закликає до:

• «Переоцінки цінностей»;

• Деконструкції;

• Соціалістичної революції;

• Імморалізму.

135. Ніцше закликає до:

• «Переоцінки цінностей»;

• Деконструкції;

• Соціалістичної революції;

• Усі зазначені відповіді правильні.

136. Постмодернізм закликає до:

• «Переоцінки цінностей»;

• Деконструкції;

• Соціалістичної революції;

• Усі зазначені відповіді правильні.

137. Хто з представників волюнтаризму стояв на тому що воля – це сліпе хотіння бути:

• А. Шопенгауер;

• Ф. Нішце;

• Обидві відповіді правильні;

• Немає правильної відповіді.

138. Хто з представників волюнтаризму проголосив, людина істота стадна:

• А. Шопенгауер;

• Ф. Нішце;

• Обидві відповіді правильні;

• Немає правильної відповіді.

139. Що Ніцше розумів під імморалізмом:

• Людина діє у відповідності до загальноприйнятих моральних норм;

• Людина відкидає загальноприйняті моральні норми як пережиток минулого;

• Людина відкидає загальноприйняті моральні норми, натомість створює свою власну мораль;

• Людина не має жодного стосунку до моралі, бо мораль не закладена у її природу.

140. Як Ніцше розумів волю до влади:

• Справжньою владою є влада над собою, а не над кимось;

• Воля до влади притаманна тільки справжнім аристократам духу – імморалістам;

• Справжня воля дозволяє у боротьбі за існування перемогти тому, у кого сильніший дух;

• Усі зазначені вище відповіді правильні.

141. Як Ніцше описував надлюдину:

• Істота, яка стоїть по той бік Добра і Зла;

• Людина майбутнього, подальший етап безупинного еволюційного розвитку природи;

• Істота, яка подолала інстинкт стадності;

• Усі зазначені вище відповіді правильні.

142. Хто, на думку Ніцше, зумів подолати інстинкт стадності:

• Митці;

• Святі;

• Філософи;

• Усі зазначені вище відповіді правильні.

143. Виберіть засаду, на якій стояв Ніцше:

• Любити ближнього;

• Любити дальнього;

• Любити самого себе;

• Не любити нікого, повністю притупити це почуття.

144. У чому сенс екзистенційного буття людини:

• Існуючи як будь-яка наявна річ, людина повністю детермінується речовинністю (причинно-наслідковими зв’язками, зовнішніми обставинами…);

• Існуючи як істота тілесна, людина буквально «не вміщається» у своїй тілесній природі, перевершує її межі і рамки, «виливається» на зовні;

• Будучи істотою екзистенційною, людина намагається діяти як усі;

• Як істота екзистенційна, людина не повинна покладатися на випадок.

145. Який вибір є справді екзистенційним:

• Вибір з одного: усвідомлена необхідність;

• Вибір з двох: під визначальним впливом зовнішнього чинника;

• Вибір з багатьох: коли з нескінченної чисельності варіантів людина вибирає той, за який готова нести відповідальність;

• Усі зазначені вище відповіді правильні.

146. Чим, на думку К’єркерґора, досягається справжня цінність людського буття:

• Копіюванням уподобань усіх (юрби);

• Створенням власного неповторного варіанту життя;

• Чітким слідуванням настановам свого Вчителя (гуру, священика, наукового керівника);

• Немає правильної відповіді.

147. У чому суть «перевернутості» людського існування (екзистенції):

• Буття людини протікає у строгій детермінації (причина-наслідок);

• Буття людини протікає таким чином, що спочатку виникає наслідок (мета), а потім причина (дія);

• Буття людини протікає поза будь-якими детермінаціями, передусім причинно-наслідковими;

• Немає правильної відповіді.

148. В екзистенціальній філософії людина має право на:

• Помилку;

• Бунт (протест) проти світу;

• Суїцид;

• Усі зазначені вище відповіді правильні.

149. Одна з головних заслуг Фрейда полягає у тому, що у предмет філософії він запровадив:

• Позитивний розум;

• Несвідоме;

• Волю;

• Інтуїцію.

150. Що Фрейд вкладав у поняття «лібідо»:

• Концентрація бажання задоволення;

• Одвічна боротьба двох космічних сил – сили Еросу і сили Танатосу;

• Людська сексуальна енергія;

• Усі відповіді правильні.

151. Вкажіть види сублімації за Фрейдом:

• Влада у суспільстві;

• Творчість;

• Обидві зазначені вище відповіді правильні;

• Немає правильної відповіді.

152. Як Фрейд пояснював сублімацію:

• Коли людська енергія (лібідо) відхиляється від свого прямого призначення і знаходить розрядку у певних видах соціальної діяльності;

• Коли людська енергія (лібідо) знаходить розрядку у найбільш простій для себе формі – сексуальній дії;

• Коли людська енергія (лібідо) тривалий час не має розрядки і тисне на свідомість, породжуючи негативні почуття:

• Немає правильної дії.

153. Як Фрейд пояснював невроз:

• Коли людська енергія (лібідо) відхиляється від свого прямого призначення і знаходить розрядку у певних видах соціальної діяльності;

• Коли людська енергія (лібідо) знаходить розрядку у найбільш простій для себе формі – сексуальній дії;

• Коли людська енергія (лібідо) тривалий час не має розрядки і тисне на свідомість, породжуючи негативні почуття:

• Немає правильної дії.

154. Виберіть визначення «Воно» у вчені Фрейда:

• Найглибший пласт несвідомого, що нічого не знає про реальність і прагне тільки задоволення;

• Свідомість, індивідуальний досвід, посередник між несвідомим і зовнішнім світом;

• Внутрішній голос, совість, громадський контролер, відлуння засвоєних суспільних моральних норм;

• Немає правильної відповіді.

155. Виберіть визначення «Я» у вчені Фрейда:

• Найглибший пласт несвідомого, що нічого не знає про реальність і прагне тільки задоволення;

• Свідомість, індивідуальний досвід, посередник між несвідомим і зовнішнім світом;

• Внутрішній голос, совість, громадський контролер, відлуння засвоєних суспільних моральних норм;

• Немає правильної відповіді.

156. Виберіть визначення «над-Я» у вчені Фрейда:

• Найглибший пласт несвідомого, що нічого не знає про реальність і прагне тільки задоволення;

• Свідомість, індивідуальний досвід, посередник між несвідомим і зовнішнім світом;

• Внутрішній голос, совість, громадський контролер, відлуння засвоєних суспільних моральних норм;

• Немає правильної відповіді.

157. Як розумів владу Фрейд:

• Влада над кимось;

• Влада над собою;

• Обидві відповіді правильні;

• Немає правильної відповіді.

158. Як розумів владу Ніцше:

• Влада над кимось;

• Влада над собою;

• Обидві відповіді правильні;

• Немає правильної відповіді.

159. Що таке колективне несвідоме:

• Найглибший пласт людської психіки, у якому закладені характеристики, притаманні людському роду взагалі;

• Пласт людської психіки, де сконцентровані індивідуальні людські бажання;

• Концентрація автоматизмів людської психіки, цензура людських бажань;

• Сфера схвалення (дозволів на реалізацію) того чи іншого бажання.

160. Поняття ризоми (поверхні) запроваджено у:

• Постмодернізмі;

• Постпозитивізмі;

• Постструктуралізмі;

• Психоаналізі.

161. Як довго існує українська філософія як специфічна галузь людського знання:

• Понад тисячоліття;

• Понад століття;

• Понад десятиліття;

• Немає правильної відповіді.

162. Коли розпочались перші дослідження з історії української філософії:

• Понад тисячу років тому;

• У кінці ХІХ ст.;

• У кінці ХХ ст.;

• Тільки в останні роки.

163. Коли українська філософія здобула статус окремого знання і викладацької дисципліни у вищій школі :

• Понад тисячу років тому;

• У кінці ХІХ ст.;

• У кінці ХХ ст.;

• Тільки в останні роки.

164. Зазначте автора першого підручника з історії української філософії:

• Горський;

• Чижевський;

• Щурат;

• Ганкевич.

165. На думку Чижевського, поки нація ще не має свого великого філософа, її філософське світосприйняття фіксується:

• Фольклорною творчістю;

• Творчістю видатних представників її культури;

• Культурою найбільш розвинутих епох;

• Усі зазначені вище відповіді правильні.

166. Українській філософії найбільш характерна:

• Кордоцентрична спрямованість;

• Екзистенціальна спрямованість;

• Позитивістська спрямованість;

• Постмодерністська спрямованість.

167. Яка доба української філософії запровадила й активно послуговувалась поняттям «філософ-любомудр»:

• Середньовіччя;

• Ренесанс;

• Реформація;

• Просвітництво.

168. Українські полемісти просували українську філософію навколо проблеми:

• Матеріалізм чи ідеалізм;

• Католицизм чи православ’я;

• Реалізм чи номіналізм;

• Емпіризм чи раціоналізм.

169. Хто зачинатель української класичної філософії:

• Сковорода;

• Юркевич;

• Чижевський;

• Копнін.

170. Сковорода розробив учення про:

• Три світи і Дві натури;

• Три сходинки людського пізнання – через уявлення, поняття, ідею;

• Три способи фіксації філософського духу народу, поки його великий філософ ще не з’явився – фольклор, видатні представники, розвинуті епохи;

• Три просторові характеристики тіла – довжина, ширина і висота.

171. Юркевич розробив учення про:

• Три світи і Дві натури;

• Три сходинки людського пізнання – через уявлення, поняття, ідею;

• Три способи фіксації філософського духу народу, поки його великий філософ ще не з’явився – фольклор, видатні представники, розвинуті епохи;

• Три просторові характеристики тіла – довжина, ширина і висота.

172. Як Сковорода розумів зв'язок між людьми і Богом:

• Люди рівні між собою, але не рівні перед Богом;

• Люди не рівні між собою, але рівні перед Богом;

• Люди не рівні між собою і не рівні перед Богом;

• Люди рівні між собою і рівні перед Богом.

173. Хто запровадив поняття «українська національна ідея»:

• Микола Костомаров;

• Микола Куліш;

• Тарас Шевченко;

• Оксана Забужко.

174. Хто розробив поняття «хутірна філософія»:

• Михайло Драгоманов;

• Микола Куліш;

• Тарас Шевченко;

• Іван Франко.

175. Хто розробив поняття «громадівський соціалізм»:

• Михайло Драгоманов;

• Микола Куліш;

• Тарас Шевченко;

• Леся Українка.

176. Хто розробив поняття «будитель»:

• Михайло Драгоманов;

• Іван Франко;

• Тарас Шевченко;

• Леся Українка.

177. Хто розробив поняття «собачий обов’язок»:

• Михайло Драгоманов;

• Іван Франко;

• Тарас Шевченко;

• Леся Українка.

178. Назвіть представників першої хвилі української національної ідеї (Кирило-Мефодіївців):

• Костомаров, Куліш, Шевченко;

• Драгоманов, Подолинський, Антонович;

• Зінківський, Франко, Леся Українка;

• Хвильовий, Зеров, Куліш.

179. Назвіть представників другої хвилі української національної ідеї (громадівців):

• Костомаров, Куліш, Шевченко;

• Драгоманов, Подолинський, Антонович;

• Зінківський, Франко, Леся Українка;

• Хвильовий, Зеров, Куліш.

180. Назвіть представників третьої хвилі української національної ідеї («Молодої України»):

• Костомаров, Куліш, Шевченко;

• Драгоманов, Подолинський, Антонович;

• Зінківський, Франко, Леся Українка;

• Хвильовий, Зеров, Куліш.

181. Назвіть представників четвертої хвилі української національної ідеї («розстріляного Відродження»):

• Костомаров, Куліш, Шевченко;

• Драгоманов, Подолинський, Антонович;

• Зінківський, Франко, Леся Українка;

• Хвильовий, Зеров, Куліш.

182. Лодій є представником університетської філософії ХІХ ст.:

• Львівського університету;

• Харківського університету;

• Київського університету;

• Рішельєвського ліцею (як предтечі Новоросійського (пізніше Одеського) університету.

183. Юркевич є представником університетської філософії ХІХ ст.:

• Львівського університету;

• Харківського університету;

• Київського університету;

• Рішельєвського ліцею (як предтечі Новоросійського (пізніше Одеського) університету.

184. Потебня є представником університетської філософії ХІХ ст.:

• Львівського університету;

• Харківського університету;

• Київського університету;

• Рішельєвського ліцею (як предтечі Новоросійського (пізніше Одеського) університету.

185. Хто з українських філософів запровадив визначення предмета філософії як науки про відношення «людина-світ»:

• Копнін;

• Юркевич;

• Чижевський;

• Драгоманов.

186. Вернадський запровадив поняття:

• Конкордизму;

• Ноосфери;

• Обидві зазначені вище відповіді правильні;

• Немає правильної відповіді.

187. Винниченко запровадив поняття:

• Конкордизму;

• Ноосфери;

• Обидві зазначені вище відповіді правильні;

• Немає правильної відповіді.

188. Хвильовий запровадив поняття:

• Романтичного віталізму;

• «Психологічної Європи»;

• Комплексу малороса (меншовартості українського народу);

• Усі зазначені відповіді правильні.

189. Яка філософська теорія була домінуючою в радянські часи української історії:

• Кордоцентризм;

• Конкордизм;

• Марксизм;

• Позитивізм.

189. Яка роль відводилась філософії у радянські часи української історії:

• Розв’язання питання про те, що первинне, а що вторинне – матерія чи ідея;

• Сприяння загальним процесам українізації;

• Розробка проекту українського комунізму;

• Коментування рішень партійних з’їздів і пленумів.

190. Хто з зазначених мислителів представляє «друге Відродження» в українській філософії:

• Огородник;

• Копнін;

• Хвильовий;

• Стус.