Що буквально означає поняття «філософія»:
Любов до мудрості;
Наука про відношення «людина-світ»;
Наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і людини;
Наука про ідеї.
Хто запровадив поняття «основне питання філософії»:
Піфагор;
Платон;
Енгельс;
Кант.
Хто запровадив поняття «філософія»:
Піфагор;
Платон;
Енгельс;
Кант.
«Основне питання філософії» передбачає розв’язання проблеми, що первинне:
Матерія чи ідея;
Курка чи яйце;
Людина чи суспільство;
Буття чи небутя
Що таке матеріалізм:
Світоглядна установка, що матерія первинна, а свідомість – вторинна;
Світоглядна установка, що свідомість первинна, а матерія – вторинна;
Світоглядна установка, що існує два первоначала світу – свідомість і матерія;
Світоглядна установка, що і свідомість і матерія – вторинні.
Що таке ідеалізм:
Світоглядна установка, що матерія первинна, а свідомість – вторинна;
Світоглядна установка, що свідомість первинна, а матерія – вторинна;
Світоглядна установка, що існує два первоначала світу – свідомість і матерія;
Світоглядна установка, що і свідомість і матерія – вторинні.
Що таке дуалізм:
Світоглядна установка, що матерія первинна, а свідомість – вторинна;
Світоглядна установка, що свідомість первинна, а матерія – вторинна;
Світоглядна установка, що існує два первоначала світу – свідомість і матерія;
Світоглядна установка, що і свідомість і матерія – вторинні.
Хто запровадив поняття «світогляд»:
Піфагор;
Платон;
Кант;
Конт.
Які є види світогляду:
Теоретичний і практичний;
Індивідуальний і груповий;
Егоїстичний і альтруїстичний;
Усі зазначені відповіді правильні.
Зазначте історичні типи світогляду:
Міф;
Релігія;
Філософія;
Усі зазначені відповіді правильні.
Визначте рефлексію відношення «людина-світ» у міфічному типі світосприйняття:
«людина» дорівнює «природа»;
«людина» більше за «природу»;
«людина» водночас дорівнює і не дорівнює «природі»;
Немає правильної відповіді.
Визначте рефлексію відношення «людина-світ» у релігійному типі світосприйняття:
«людина» дорівнює «природа»;
«людина» більше за «природу»;
«людина» водночас дорівнює і не дорівнює «природі»;
Немає правильної відповіді.
Визначте рефлексію відношення «людина-світ» у філософському типі світосприйняття:
«людина» дорівнює «природа»;
«людина» більше за «природу»;
«людина» водночас дорівнює і не дорівнює «природі»;
«людина» дорівнює «людина».
Визначте місце Бога у філософському типі світосприйняття:
Бог перебуває у цілісному з природою і людиною світі – Космосі;
Бог перебуває за межами цілісного світу Космосу – у потойбіччі;
Бог перебуває в людському розумі, якщо людина це собі доведе, або Бог взагалі не існує, якщо людина це собі доведе;
Бога немає і бути не може.
Визначте місце Бога у релігійному типі світосприйняття:
Бог перебуває у цілісному з природою і людиною світі – Космосі;
Бог перебуває за межами цілісного світу Космосу – у потойбіччі;
Бог перебуває в людському розумі, якщо людина це собі доведе, або Бог взагалі не існує, якщо людина це собі доведе;
Бога немає і бути не може.
Визначте місце Бога у міфічному типі світосприйняття:
Бог перебуває у цілісному з природою і людиною світі – Космосі;
Бог перебуває за межами цілісного світу Космосу – у потойбіччі;
Бог перебуває у людському розумі, якщо людина це собі доведе, або Бог взагалі не існує, якщо людина це собі доведе;
Бога немає і бути не може.
Що слугує опорою міфічного світосприйняття:
Довіра до світу;
Віра в потойбіччя;
Переконання, логічна аргументація;
Критика, деконструкція.
Що слугує опорою релігійного світосприйняття:
Довіра до світу;
Віра в потойбіччя;
Переконання, логічна аргументація;
Критика, деконструкція.
Що слугує опорою філософського світосприйняття:
Довіра до світу;
Віра в потойбіччя;
Переконання, логічна аргументація;
Немає правильної відповіді.
Що стоїть у центрі парадигми стародавньої філософії:
Космос;
Бог;
Людина і її розум;
Різні аспекти людського буття: воля, несвідоме, можливість вибору…
Що стоїть у центрі парадигми середньовічної філософії:
Космос;
Бог;
Людина і її розум;
Різні аспекти людського буття: воля, несвідоме, можливість вибору…
Що стоїть у центрі парадигми європейської класичної філософії:
Космос;
Бог;
Людина і її розум;
Різні аспекти людського буття: воля, несвідоме, можливість вибору…
Що стоїть у центрі парадигми сучасної філософії:
Космос;
Бог;
Людина і її розум;
Різні аспекти людського буття: воля, несвідоме, можливість вибору…
У чому сенс міфогенної концепції походження філософії:
Філософія є подальшим розв’язанням питання про першопочаток Всесвіту («архе» ), наукою про «перші роди сущого»;
Філософія є наслідком збирання до купи і систематизації наукового знання;
Філософія – результат боротьби між матеріалізмом та ідеалізмом;
Філософія – особливий синтез міфу і науки, від міфу вона бере віру в ідеал, а від науки – ідею прогресу.
У чому сенс гносеогенної концепції походження філософії:
Філософія є подальшим розв’язанням питання про першопочаток Всесвіту («архе» ), наукою про «перші роди сущого»;
Філософія є наслідком збирання до купи і систематизації наукового знання;
Філософія – результат боротьби між матеріалізмом та ідеалізмом;
Філософія – особливий синтез міфу і науки, від міфу вона бере віру в ідеал, а від науки – ідею прогресу.
У чому сенс еклектичної концепції походження філософії:
Філософія є подальшим розв’язанням питання про першопочаток Всесвіту («архе» ), наукою про «перші роди сущого»;
Філософія є наслідком збирання до купи і систематизації наукового знання;
Філософія – результат боротьби між матеріалізмом та ідеалізмом;
Філософія – особливий синтез міфу і науки, від міфу вона бере віру в ідеал, а від науки – ідею прогресу.
У чому сенс міфогенно-гносеогенної концепції походження філософії:
Філософія є подальшим розв’язанням питання про першопочаток Всесвіту («архе» ), наукою про «перші роди сущого»;
Філософія є наслідком збирання до купи і систематизації наукового знання;
Філософія – результат боротьби між матеріалізмом та ідеалізмом;
Філософія – особливий синтез міфу і науки, від міфу вона бере віру в ідеал, а від науки – ідею прогресу.
У чому специфіка предмету філософії:
Предмет філософії постійно змінювався, у різні часи був різним;
Предмет філософії нічим не обмежується, він може спрямовуватись на будь-який об’єкт;
Обидві зазначені вище відповіді правильні;
Предмет філософії проголошує язичництвом усяке знання, що не підтверджує ідею Бога.
У чому специфіка предмету середньовічної філософії:
Предмет філософії постійно змінювався, у різні часи був різним;
Предмет філософії нічим не обмежується, він може спрямовуватись на будь-який об’єкт;
Обидві зазначені вище відповіді правильні;
Предмет філософії проголошує язичництвом усяке знання, що не підтверджує ідею Бога.
Що представляє собою філософія у статусі «вузлики на пам'ять людству»:
Ряд питань, які завжди залишаються актуальними для людини;
Питання які філософія розв’язує знову і знову;
Питання, що мають статус «нагадування» людству, що воно специфічного – людського – роду;
Усі зазначені вище відповіді правильні.
Що таке «вічні питання філософії»:
Питання, на які дана найповніша вичерпна відповідь;
Питання, на які відповідь не існує;
Питання, до яких, розв’язавши їх, філософія повертається знову і знову;
Питання, які ще не потрапили у предметне поле філософії.
У яку добу філософія мала статус прислужниці теології:
Стародавні часи;
Середньовіччя;
Ренесанс;
Просвітництво.
У яку добу філософія мала статус «науки наук» та «науки про перші роди сущого»:
Стародавні часи;
Середньовіччя;
Ренесанс;
Просвітництво.
Яку добу вважали століттям філософії:
Середньовіччя;
Ренесанс;
Новий час;
Просвітництво.
У яку добу філософія мобілізувала свої зусилля на пошук «плодоносного» (корисного) знання:
Середньовіччя;
Ренесанс;
Новий час;
Просвітництво.
У чому сенс онтологічної функції філософії:
Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо буття світу;
Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо пізнання світу людиною;
Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо ціннісних пріоритетів;
Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо сенсу свого власного існування.
У чому сенс гносеологічної функції філософії:
Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо буття світу;
Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо пізнання світу людиною;
Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо ціннісних пріоритетів;
Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо сенсу свого власного існування.
У чому сенс аксіологічної функції філософії:
Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо буття світу;
Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо пізнання світу людиною;
Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо ціннісних пріоритетів;
Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо сенсу свого власного існування.
Що спільного у філософії і міфу:
Цікавість до проблеми «архе», першопочатку, завернення свідомості назад, у «золоті часи»;
Узагальнення знань, їх систематизація, захоплення ідеєю служіння прогресу;
Переломлення всякого знання крізь призму стійких внутрішніх переконань;
Між ними немає і не може бути нічого спільного.
Що спільного у філософії і науки:
Цікавість до проблеми «архе», першопочатку, завернення свідомості назад, у «золоті часи»;
Узагальнення знань, їх систематизація, захоплення ідеєю служіння прогресу;
Переломлення всякого знання крізь призму стійких внутрішніх переконань;
Між ними немає і не може бути нічого спільного.
Що спільного у філософії і світогляду:
Цікавість до проблеми «архе», першопочатку, завернення свідомості назад, у «золоті часи»;
Узагальнення знань, їх систематизація, захоплення ідеєю служіння прогресу;
Переломлення всякого знання крізь призму стійких внутрішніх переконань;
Між ними немає і не може бути нічого спільного.
Вкажіть характеристики, притаманні Східній філософії:
Пріоритет активності над пасивністю, індивідуального над колективним, матеріального над духовним, раціонального над ірраціональним;
Пріоритет пасивності над активністю, колективного над індивідуальним, духовного над матеріальним, ірраціонального над раціональним;
Східній філософії притаманні ті ж риси, що і Західній, оскільки філософія – знання універсальне;
Немає правильної відповіді.
Вкажіть характеристики, притаманні Західній філософії:
Пріоритет активності над пасивністю, індивідуального над колективним, матеріального над духовним, раціонального над ірраціональним;
Пріоритет пасивності над активністю, колективного над індивідуальним, духовного над матеріальним, ірраціонального над раціональним;
Західній філософії притаманні ті ж риси, що і Східній, оскільки філософія – знання універсальне;
Немає правильної відповіді.
Виберіть характеристику поняття античний:
Воно означає «давній», тому ними позначають усю філософію Стародавнього світу;
Воно означає «давній», але ним позначають тільки Стародавню Східну (давню індійську і давню китайську) філософію;
Воно означає «давній», але ним позначають тільки Стародавню Західну (старогрецьку і римську) філософію;
Воно означає «давній», але філософія його уникає через мовну неточність.
Яке поняття Стародавньої індійської філософії є найближчим еквівалентом поняття «філософія»:
Даршан;
Брахман;
Атман;
Нірвана.
У якій філософії класичні школи розпалися на дві групи – Астіка і Настіка:
Стародавній індійській філософії;
Стародавній китайській філософії;
Античній філософії;
Усі зазначені відповіді правильні.
Яка Стародавня філософія строго забороняла перехід між кастами:
Стародавня індійська філософія;
Стародавня китайська філософія;
Старогрецька філософія;
Римська філософія.
Яка Стародавня філософія виправдовувала перехід між кастами, але на підставі певних правил:
Стародавня індійська філософія;
Стародавня китайська філософія;
Старогрецька філософія;
Римська філософія.
Вкажіть концепти Стародавньої індійської філософії:
«Інь»-«ян», «Дао», «жень» (золоте правило);
Брахман, Атман, сансара, нірвана, карма, реінкарнація, «дхарма»;
Гілозоїзм, атом, «ейдос», «все йде, все минає», «пізнай себе і Ти пізнаєш світ»;
«Єдиний універсальний закон буття – доля», «людина повинна покладатися не на філософію, а на здоровий глузд», « смерті боятися не треба, бо коли ми є, її нема, а коли вона є, нас нема».
Вкажіть концепти Стародавньої китайської філософії:
«інь»-«ян», «Дао», «жень» (золоте правило);
Брахман, Атман, сансара, нірвана, карма, реінкарнація, «дхарма»;
Гілозоїзм, атом, «ейдос», «все йде, все минає», «пізнай себе і Ти пізнаєш світ»;
«Єдиний універсальний закон буття – доля», «людина повинна покладатися не на філософію, а на здоровий глузд», « смерті боятися не треба, бо коли ми є, її нема, а коли вона є, нас нема».
Вкажіть концепти докласичної Античної філософії:
«інь»-«ян», «Дао», «жень» (золоте правило);
Брахман, Атман, сансара, нірвана, карма, реінкарнація, «дхарма»;
Атом, «все йде, все минає», «апейрон»;
«Єдиний універсальний закон буття – доля», «людина повинна покладатися не на філософію, а на здоровий глузд», « смерті боятися не треба, бо коли ми є, її нема, а коли вона є, нас нема».
