Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
філос.МК1 студ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
48.1 Кб
Скачать
  1. Що буквально означає поняття «філософія»:

  • Любов до мудрості;

  • Наука про відношення «людина-світ»;

  • Наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і людини;

  • Наука про ідеї.

  1. Хто запровадив поняття «основне питання філософії»:

  • Піфагор;

  • Платон;

  • Енгельс;

  • Кант.

  1. Хто запровадив поняття «філософія»:

  • Піфагор;

  • Платон;

  • Енгельс;

  • Кант.

  1. «Основне питання філософії» передбачає розв’язання проблеми, що первинне:

  • Матерія чи ідея;

  • Курка чи яйце;

  • Людина чи суспільство;

  • Буття чи небутя

  1. Що таке матеріалізм:

  • Світоглядна установка, що матерія первинна, а свідомість – вторинна;

  • Світоглядна установка, що свідомість первинна, а матерія – вторинна;

  • Світоглядна установка, що існує два первоначала світу – свідомість і матерія;

  • Світоглядна установка, що і свідомість і матерія – вторинні.

  1. Що таке ідеалізм:

  • Світоглядна установка, що матерія первинна, а свідомість – вторинна;

  • Світоглядна установка, що свідомість первинна, а матерія – вторинна;

  • Світоглядна установка, що існує два первоначала світу – свідомість і матерія;

  • Світоглядна установка, що і свідомість і матерія – вторинні.

  1. Що таке дуалізм:

  • Світоглядна установка, що матерія первинна, а свідомість – вторинна;

  • Світоглядна установка, що свідомість первинна, а матерія – вторинна;

  • Світоглядна установка, що існує два первоначала світу – свідомість і матерія;

  • Світоглядна установка, що і свідомість і матерія – вторинні.

  1. Хто запровадив поняття «світогляд»:

  • Піфагор;

  • Платон;

  • Кант;

  • Конт.

  1. Які є види світогляду:

  • Теоретичний і практичний;

  • Індивідуальний і груповий;

  • Егоїстичний і альтруїстичний;

  • Усі зазначені відповіді правильні.

  1. Зазначте історичні типи світогляду:

  • Міф;

  • Релігія;

  • Філософія;

  • Усі зазначені відповіді правильні.

  1. Визначте рефлексію відношення «людина-світ» у міфічному типі світосприйняття:

  • «людина» дорівнює «природа»;

  • «людина» більше за «природу»;

  • «людина» водночас дорівнює і не дорівнює «природі»;

  • Немає правильної відповіді.

  1. Визначте рефлексію відношення «людина-світ» у релігійному типі світосприйняття:

  • «людина» дорівнює «природа»;

  • «людина» більше за «природу»;

  • «людина» водночас дорівнює і не дорівнює «природі»;

  • Немає правильної відповіді.

  1. Визначте рефлексію відношення «людина-світ» у філософському типі світосприйняття:

  • «людина» дорівнює «природа»;

  • «людина» більше за «природу»;

  • «людина» водночас дорівнює і не дорівнює «природі»;

  • «людина» дорівнює «людина».

  1. Визначте місце Бога у філософському типі світосприйняття:

  • Бог перебуває у цілісному з природою і людиною світі – Космосі;

  • Бог перебуває за межами цілісного світу Космосу – у потойбіччі;

  • Бог перебуває в людському розумі, якщо людина це собі доведе, або Бог взагалі не існує, якщо людина це собі доведе;

  • Бога немає і бути не може.

  1. Визначте місце Бога у релігійному типі світосприйняття:

  • Бог перебуває у цілісному з природою і людиною світі – Космосі;

  • Бог перебуває за межами цілісного світу Космосу – у потойбіччі;

  • Бог перебуває в людському розумі, якщо людина це собі доведе, або Бог взагалі не існує, якщо людина це собі доведе;

  • Бога немає і бути не може.

  1. Визначте місце Бога у міфічному типі світосприйняття:

  • Бог перебуває у цілісному з природою і людиною світі – Космосі;

  • Бог перебуває за межами цілісного світу Космосу – у потойбіччі;

  • Бог перебуває у людському розумі, якщо людина це собі доведе, або Бог взагалі не існує, якщо людина це собі доведе;

  • Бога немає і бути не може.

  1. Що слугує опорою міфічного світосприйняття:

  • Довіра до світу;

  • Віра в потойбіччя;

  • Переконання, логічна аргументація;

  • Критика, деконструкція.

  1. Що слугує опорою релігійного світосприйняття:

  • Довіра до світу;

  • Віра в потойбіччя;

  • Переконання, логічна аргументація;

  • Критика, деконструкція.

  1. Що слугує опорою філософського світосприйняття:

  • Довіра до світу;

  • Віра в потойбіччя;

  • Переконання, логічна аргументація;

  • Немає правильної відповіді.

  1. Що стоїть у центрі парадигми стародавньої філософії:

  • Космос;

  • Бог;

  • Людина і її розум;

  • Різні аспекти людського буття: воля, несвідоме, можливість вибору…

  1. Що стоїть у центрі парадигми середньовічної філософії:

  • Космос;

  • Бог;

  • Людина і її розум;

  • Різні аспекти людського буття: воля, несвідоме, можливість вибору…

  1. Що стоїть у центрі парадигми європейської класичної філософії:

  • Космос;

  • Бог;

  • Людина і її розум;

  • Різні аспекти людського буття: воля, несвідоме, можливість вибору…

  1. Що стоїть у центрі парадигми сучасної філософії:

  • Космос;

  • Бог;

  • Людина і її розум;

  • Різні аспекти людського буття: воля, несвідоме, можливість вибору…

  1. У чому сенс міфогенної концепції походження філософії:

  • Філософія є подальшим розв’язанням питання про першопочаток Всесвіту («архе» ), наукою про «перші роди сущого»;

  • Філософія є наслідком збирання до купи і систематизації наукового знання;

  • Філософія – результат боротьби між матеріалізмом та ідеалізмом;

  • Філософія – особливий синтез міфу і науки, від міфу вона бере віру в ідеал, а від науки – ідею прогресу.

  1. У чому сенс гносеогенної концепції походження філософії:

  • Філософія є подальшим розв’язанням питання про першопочаток Всесвіту («архе» ), наукою про «перші роди сущого»;

  • Філософія є наслідком збирання до купи і систематизації наукового знання;

  • Філософія – результат боротьби між матеріалізмом та ідеалізмом;

  • Філософія – особливий синтез міфу і науки, від міфу вона бере віру в ідеал, а від науки – ідею прогресу.

  1. У чому сенс еклектичної концепції походження філософії:

  • Філософія є подальшим розв’язанням питання про першопочаток Всесвіту («архе» ), наукою про «перші роди сущого»;

  • Філософія є наслідком збирання до купи і систематизації наукового знання;

  • Філософія – результат боротьби між матеріалізмом та ідеалізмом;

  • Філософія – особливий синтез міфу і науки, від міфу вона бере віру в ідеал, а від науки – ідею прогресу.

  1. У чому сенс міфогенно-гносеогенної концепції походження філософії:

  • Філософія є подальшим розв’язанням питання про першопочаток Всесвіту («архе» ), наукою про «перші роди сущого»;

  • Філософія є наслідком збирання до купи і систематизації наукового знання;

  • Філософія – результат боротьби між матеріалізмом та ідеалізмом;

  • Філософія – особливий синтез міфу і науки, від міфу вона бере віру в ідеал, а від науки – ідею прогресу.

  1. У чому специфіка предмету філософії:

  • Предмет філософії постійно змінювався, у різні часи був різним;

  • Предмет філософії нічим не обмежується, він може спрямовуватись на будь-який об’єкт;

  • Обидві зазначені вище відповіді правильні;

  • Предмет філософії проголошує язичництвом усяке знання, що не підтверджує ідею Бога.

  1. У чому специфіка предмету середньовічної філософії:

  • Предмет філософії постійно змінювався, у різні часи був різним;

  • Предмет філософії нічим не обмежується, він може спрямовуватись на будь-який об’єкт;

  • Обидві зазначені вище відповіді правильні;

  • Предмет філософії проголошує язичництвом усяке знання, що не підтверджує ідею Бога.

  1. Що представляє собою філософія у статусі «вузлики на пам'ять людству»:

  • Ряд питань, які завжди залишаються актуальними для людини;

  • Питання які філософія розв’язує знову і знову;

  • Питання, що мають статус «нагадування» людству, що воно специфічного – людського – роду;

  • Усі зазначені вище відповіді правильні.

  1. Що таке «вічні питання філософії»:

  • Питання, на які дана найповніша вичерпна відповідь;

  • Питання, на які відповідь не існує;

  • Питання, до яких, розв’язавши їх, філософія повертається знову і знову;

  • Питання, які ще не потрапили у предметне поле філософії.

  1. У яку добу філософія мала статус прислужниці теології:

  • Стародавні часи;

  • Середньовіччя;

  • Ренесанс;

  • Просвітництво.

  1. У яку добу філософія мала статус «науки наук» та «науки про перші роди сущого»:

  • Стародавні часи;

  • Середньовіччя;

  • Ренесанс;

  • Просвітництво.

  1. Яку добу вважали століттям філософії:

  • Середньовіччя;

  • Ренесанс;

  • Новий час;

  • Просвітництво.

  1. У яку добу філософія мобілізувала свої зусилля на пошук «плодоносного» (корисного) знання:

  • Середньовіччя;

  • Ренесанс;

  • Новий час;

  • Просвітництво.

  1. У чому сенс онтологічної функції філософії:

  • Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо буття світу;

  • Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо пізнання світу людиною;

  • Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо ціннісних пріоритетів;

  • Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо сенсу свого власного існування.

  1. У чому сенс гносеологічної функції філософії:

  • Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо буття світу;

  • Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо пізнання світу людиною;

  • Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо ціннісних пріоритетів;

  • Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо сенсу свого власного існування.

  1. У чому сенс аксіологічної функції філософії:

  • Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо буття світу;

  • Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо пізнання світу людиною;

  • Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо ціннісних пріоритетів;

  • Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо сенсу свого власного існування.

  1. Що спільного у філософії і міфу:

  • Цікавість до проблеми «архе», першопочатку, завернення свідомості назад, у «золоті часи»;

  • Узагальнення знань, їх систематизація, захоплення ідеєю служіння прогресу;

  • Переломлення всякого знання крізь призму стійких внутрішніх переконань;

  • Між ними немає і не може бути нічого спільного.

  1. Що спільного у філософії і науки:

  • Цікавість до проблеми «архе», першопочатку, завернення свідомості назад, у «золоті часи»;

  • Узагальнення знань, їх систематизація, захоплення ідеєю служіння прогресу;

  • Переломлення всякого знання крізь призму стійких внутрішніх переконань;

  • Між ними немає і не може бути нічого спільного.

  1. Що спільного у філософії і світогляду:

  • Цікавість до проблеми «архе», першопочатку, завернення свідомості назад, у «золоті часи»;

  • Узагальнення знань, їх систематизація, захоплення ідеєю служіння прогресу;

  • Переломлення всякого знання крізь призму стійких внутрішніх переконань;

  • Між ними немає і не може бути нічого спільного.

  1. Вкажіть характеристики, притаманні Східній філософії:

  • Пріоритет активності над пасивністю, індивідуального над колективним, матеріального над духовним, раціонального над ірраціональним;

  • Пріоритет пасивності над активністю, колективного над індивідуальним, духовного над матеріальним, ірраціонального над раціональним;

  • Східній філософії притаманні ті ж риси, що і Західній, оскільки філософія – знання універсальне;

  • Немає правильної відповіді.

  1. Вкажіть характеристики, притаманні Західній філософії:

  • Пріоритет активності над пасивністю, індивідуального над колективним, матеріального над духовним, раціонального над ірраціональним;

  • Пріоритет пасивності над активністю, колективного над індивідуальним, духовного над матеріальним, ірраціонального над раціональним;

  • Західній філософії притаманні ті ж риси, що і Східній, оскільки філософія – знання універсальне;

  • Немає правильної відповіді.

  1. Виберіть характеристику поняття античний:

  • Воно означає «давній», тому ними позначають усю філософію Стародавнього світу;

  • Воно означає «давній», але ним позначають тільки Стародавню Східну (давню індійську і давню китайську) філософію;

  • Воно означає «давній», але ним позначають тільки Стародавню Західну (старогрецьку і римську) філософію;

  • Воно означає «давній», але філософія його уникає через мовну неточність.

  1. Яке поняття Стародавньої індійської філософії є найближчим еквівалентом поняття «філософія»:

  • Даршан;

  • Брахман;

  • Атман;

  • Нірвана.

  1. У якій філософії класичні школи розпалися на дві групи – Астіка і Настіка:

  • Стародавній індійській філософії;

  • Стародавній китайській філософії;

  • Античній філософії;

  • Усі зазначені відповіді правильні.

  1. Яка Стародавня філософія строго забороняла перехід між кастами:

  • Стародавня індійська філософія;

  • Стародавня китайська філософія;

  • Старогрецька філософія;

  • Римська філософія.

  1. Яка Стародавня філософія виправдовувала перехід між кастами, але на підставі певних правил:

  • Стародавня індійська філософія;

  • Стародавня китайська філософія;

  • Старогрецька філософія;

  • Римська філософія.

  1. Вкажіть концепти Стародавньої індійської філософії:

  • «Інь»-«ян», «Дао», «жень» (золоте правило);

  • Брахман, Атман, сансара, нірвана, карма, реінкарнація, «дхарма»;

  • Гілозоїзм, атом, «ейдос», «все йде, все минає», «пізнай себе і Ти пізнаєш світ»;

  • «Єдиний універсальний закон буття – доля», «людина повинна покладатися не на філософію, а на здоровий глузд», « смерті боятися не треба, бо коли ми є, її нема, а коли вона є, нас нема».

  1. Вкажіть концепти Стародавньої китайської філософії:

  • «інь»-«ян», «Дао», «жень» (золоте правило);

  • Брахман, Атман, сансара, нірвана, карма, реінкарнація, «дхарма»;

  • Гілозоїзм, атом, «ейдос», «все йде, все минає», «пізнай себе і Ти пізнаєш світ»;

  • «Єдиний універсальний закон буття – доля», «людина повинна покладатися не на філософію, а на здоровий глузд», « смерті боятися не треба, бо коли ми є, її нема, а коли вона є, нас нема».

  1. Вкажіть концепти докласичної Античної філософії:

  • «інь»-«ян», «Дао», «жень» (золоте правило);

  • Брахман, Атман, сансара, нірвана, карма, реінкарнація, «дхарма»;

  • Атом, «все йде, все минає», «апейрон»;

  • «Єдиний універсальний закон буття – доля», «людина повинна покладатися не на філософію, а на здоровий глузд», « смерті боятися не треба, бо коли ми є, її нема, а коли вона є, нас нема».