3.Чинники формування і розвитку грошової культури в Україні

На процес формування і розвитку грошової культури в Україні впливають чинники, які можна поділити на специфічні для українського суспільства та загальносвітові.

Перший із специфічно українських чинників впливу на грошову культуру - сприйняття грошей у традиційній українській ментальності вивчається шляхом аналізу народних прислів’їв і приказок. Відзначаються такі риси традиційної української культури у ставленні до грошей, як, з одного боку, їх сприйняття як першоджерела зла і горя, з іншого боку - усвідомлення складності життя без грошей, їхньої сили. Народні прислів’я підкреслювали дбайливе ставлення до грошей і застерігали від їхнього позичання. Ставлення до багатіїв було найчастіше негативним. Народ завжди бачив і розумів експлуататорську сутність панів, підкреслював жадібність багатих, асоціював їхні образи із найбільш негативними людськими якостями, нечесністю, неправдивістю. Інші дослідження традиційної культури православних селян Російської імперії (куди входила й Україна) доводять, що багатство саме по собі не суперечило переконанням народу, тим самим вони показують можливість позитивного ставлення в традиційній православній культурі до багатства. Наприклад, цю можливість виявляють долі багатих людей, що відрізнялися благочестям, у Російській імперії ХІХ- початку ХХ століття. Мова йде про благочестя, у якому справи милосердя поєднувалися з особистими молитовними і аскетичними подвигами. Серед багатих російських та українських промисловців і купців ХІХ - початку ХХ століття було багато меценатів, що жертвували великі суми на різні суспільні заклади. В Україні до них належали Скоропадські, Терещенко, Тарновські, родина Симеренко. 

Згідно з дослідженнями традиційної православної культури, ставлення до багатства було позитивним як з боку тих, хто розбагатів, так і в сприйнятті їх життєдіяльності соціальним середовищем. Велике значення при цьому надавалося джерелам багатства, тобто тим способам, якими воно було накопичене. Людина, яка збідніла через лінощі, не викликала співчуття, перевагу надавали тому, чиє багатство було наслідком працьовитості. Була поширена думка, що людина не повинна прагнути багатства, піклуватися про його придбання: вона працьовито й розумно виконує свою справу, а Бог, якщо належить, дасть їй багатство, і тоді потрібно без гордині використовувати його на добрі справи. В уявленнях народу із можливих недоліків багатіїв найгіршими вважалися гординя та скнарість. Народ розрізняв багатих, що дотримуються етичних норм, і тих, для кого багатство було самоціллю, ставлячись до перших доброзичливо, а до других з відразою і навіть вороже. Отже, важливим для оцінки людини навколишніми було не те, багата людина чи бідна, а те, наскільки вона благочестива.

Другим чинником, що впливає на сучасну грошову культуру в Україні, є перехідний стан соціально-економічної системи сучасного українського суспільства. Внаслідок довгого існування в умовах радянської економічної системи населення України в період початку економічних реформ відрізняла недостатність ринкової грошової культури як однієї із складових ринкової економічної культури взагалі. Дефіцит ринкової грошової культури виражався головним чином у відсутності в основної маси громадян особистого досвіду ощадної, інвестиційної і кредитної діяльності, а також у відсутності повної і достовірної інформації про механізми функціонування нових фінансових інститутів. Можна говорити і про психологічну неготовність більшості громадян України того часу до участі в фінансовому ринку. Все це чинило перешкоди швидкій адаптації населення до нових умов господарювання та засвоєнню ними зразків західної ринкової культури.

Третій чинник специфіки української грошової культури – політика української держави в економічній та фінансовій сфері. Хоча неготовність населення до участі в фінансовому ринку була викликана об’єктивними чинниками, фінансова політика держави сприяла подальшому погіршенню цієї ситуації. Довгий час недосконалим було інституційне середовище фінансового ринку, українська держава була слабкою в справі захисту прав приватних вкладників і дрібних акціонерів. Антисоціальний характер економічних реформ призвів до переважання в основної маси українського населення негативного досвіду фінансової діяльності над позитивним. Варто згадати відсутність значної користі від процесу приватизації для більшості населення або розповсюдженість фінансових пірамід. 

Через відсутність надійного державного захисту вкладників-фізичних осіб впродовж усіх 1990-х років українські громадяни відчували себе абсолютно незахищеними. Звиклі до ситуації державного патерналізму, вони вважали, що влада повинна про них піклуватися, допомагати, але постійно переконувалися, що цього не відбувається, а отже, вони можуть розраховувати лише на себе і свої власні сили. Все це призвело до масової недовіри населення до існуючих фінансових інститутів взагалі.

Перший з загальносвітових чинників, що впливають на грошову культуру в Україні - чинник глобалізації - полягає насамперед у розповсюдженні в різних країнах світу рис грошової культури, властивих західним суспільствам. 

Якими є головні риси грошової культури західних суспільств? Багато вчених вважає її визначальною рисою економізм, що ставить грошові відносини в центр соціальних відносин, соціальних зв’язків і пріоритетів. Відзначається, що в ринкових суспільствах гроші - один з головних символів цих суспільств, при цьому рекомендації, як "робити гроші", становлять великий розділ літературного ринку, а ті, хто домігся грошового успіху, бачать у цьому предмет найпершої гордості.

Наступним загальносвітовим фактором, що впливає на грошову культуру сучасного українського суспільства, є процес інформатизації та технологізації. Процес технологізації полягає у все більшій стандартизації та ритуалізації в різних видах фінансової діяльності. Вона виражається як у позитивних наслідках (полегшення можливості для різноманітних фінансових операцій), так і в негативних (стандартизуються і внаслідок цього розповсюджуються ті технології фінансової поведінки, що не відповідають моральним або правовим нормам – наприклад, різноманітні "фінансові піраміди"). Але в цілому технологізація здатна зіграти позитивну роль в українському суспільстві через те, що три чверті століття планової економіки позбавили населення пострадянських держав розуміння принципів ринкової економіки, а разом з ними – і принципів грошових відносин, вміння розрізняти грошовий та не грошовий зв’язок між індивідами, тобто здатності будувати соціальні зв’язки, не опосередковані звертанням до грошового еквіваленту. Це робить необхідним навчання індивідів технологіям керування своєю фінансовою поведінкою.

Останнім глобальним фактором, що впливає на українську грошову культуру, є зміни в глобальній фінансовій системі. На зміну Бреттон - Вудській системі, що являла собою золотовалютний, а фактично –золотодоларовий стандарт з фіксованим валютним курсом, прийшла Ямайська валютна система, заснована на доларовому стандарті. Золото при цьому є демонетизованим, зліквідовано державний та міжнародний контроль над ринками золота. Деякі дослідники  роблять висновок, що з відривом від золотого еквіваленту гроші остаточно втрачають референт у вигляді ефективних ринкових та виробничих практик та реального економічного зростання. Тому вони можуть означати будь-які практики. Така ситуація сприяє зростанню популярності найшвидших та найпростіших способів заробляння грошей, а не тих, що пов’язані з важкими та довгими зусиллями. Ця орієнтація на максимальний прибуток за мінімальних затрат сприяє прийняттю різноманітних деструктивних та девіантних практик.