2.4 Детермінативи іменника

Присвійні прикметники

(Les adjectifs possessifs)

Урок 1 с.18

Впр. 3, с.19

Присвійні прикметники, подібно до артикля, вказують на рід, число іменника, а також на приналежність іменника (особи, речі) якійсь особі. Присвійний прикметник змінюється за особами:

1-ша особа однини – (ma carte) - моя карта

2-а особа однини ta carte - твоя карта

3-я особа однини sa carte - його карта

Українською мовою вони перекладається свій, своя, своє, свої:

Marie va à sa place (на своє місце)

У формі наказового способу української мови свій (своя) відповідає форма ta

Marie, va à ta place (іди на своє місце)

Урок 10,

с. 93

Присвійні прикметники наш, ваш

(Les adjectifs possessifs) notre, votre

Присвійні прикметники notre, votre відповідають в українській мові присвійним займенником наш, наша, ваш, ваша. Присвійні прикметники вживаються перед іменниками і утворюють з ними одну ритмічну групу.

votre table - ваш стіл

notre institut - наш інститут

notre livre – наша книга

Впр. 4, с. 96

Урок 13 с.121

Присвійні прикметники

(Les adjectifs possessifs)

Присвійні прикметники не тільки вказують на рід та число іменників, але також виражають приналежність. Вони узгоджуються у роді та числі зі словом, яке називає власника або вказує на приналежність даного предмета або особи.

Je parle à ma soeur. – Я розмовляю зі своєю сестрою.

Ils écrivent à leur mère. – Вони пишуть своїй матері.

Для іменників жіночого роду, що починаються з голосного або німого h, замість присвійних прик­метників та, ta, sa вживають присвійні прикметники mon, ton, son:

mon école — моя школа;

ton histoire — твоя історія;

son adresse — його адреса, її адреса.

Присвійні прикметники – це службові слова, які подібно до артикля, визначають рід та число іменника. Крім цього, присвійні прикметники вказують на приналежність (відповідність) 1, 2 та 3-ій особі однини та множини.

Форми присвійних прикметників

(Les formes des adjectifs possessifs)

Кількість та приналежність

Особа

Однина

Множина

чол. рід

жін. рід

чол. рід , жін. рід

один

власник

je

mon - мій

ma - моя

mes - мої

tu

ton

ta

tes

il, elle

son

sa

ses

кілька власників

nous

notre

nos

vous

votre

vos

ils, elles

leur

leurs

▲ Присвійні прикметники узгоджуються в роді та числі з предметом (особою), що позначають, а в особі та числі з особою власника, якому цей предмет або особа належать:

Je parle à ma mère.

Nous parlons à notre mère.

Il fait ses études à l’académie.

▲Присвійні прикметники у французькій мові вживаються набагато частіше, ніж в українській мові: Chaque matin je lis mon journal. Щоранку я читаю газету.

Примітка. Іменники, які виражають споріднення, звичайно вживаються з присвійним прикметником:

Je veux téléphoner à ma soeur. Я хочу подзвонити сестрі.

Впр. 4, с.126-127

Урок 5 с.47

Вказівні прикметники

(Les adjectifs démonstratifs)

Однина

Множина

чол. рід

жін. рід

чол. та жін. роди

cе, cet

cette

ces

ce crayon – цей олівець

cet avion – цей літак

cette place – ця площа

cette école – ця школа

ces crayons – ці олівці

ces avions – ці літаки

ces places – ці площі

ces écoles – ці школи

▲Вказівний прикметник cet вживається перед іменником чоловічого роду, що починається з голосного або h німого:

cet arbre — це дерево; cet homme — цей чоловік; cet élève — цей школяр

▲Вказівні прикметники можуть супроводжуватись прислівниковими частками сі та là, які посилюють їх значення та іноді вказують на предмет ближчий або на той, про який буде йти мова -сі, та на предмет дальший, або той, про який йшла мова,

là: ce livre-ci — саме ця книга (яку я тримаю у руці) або (про яку я зараз розповім); ce livre-là — саме та книга (яка лежить он там) або (про яку я зараз розповім) або (про яку я вам казав).

Неозначений прикметник tout

(Le pronom indéfini tout)

Урок 12, с.111

однина

множина

чоловічий

tout - весь

tous - всі

жіночий

toute - вся

toutes - всі

Неозначений прикметник tout завжди вживається перед іменником з означеним артиклем або іншим детермінативом

Lisez tout le texte

Прочитайте весь текст

Lisez tоut ce texte

Прочитайте весь цей текст

Lisez tous les textеs (tous ces textes)

Прочитайте всі тексти (всі ці тексти)

Répétez toute la phrase

Повторіть всю фразу

Répétez toutes ces phrases

Повторіть всі ці фрази

Впр. 8, с.115

Вказівні займенники (Les pronoms démonstratifs)

Урок 2, с.24

Зворот c'est

Цей зворот складається з вказівного займенника се і форми дієслова (être) у 3-ій особі однини. При цьому у вказівного займенника се буква е випадає перед голосним і цей зворот має форму з апострофом c'est: C'est ma table, c'est sa femme, c'est Martha, c'est vrai.

Питальна форма зворота c'est відбувається шляхом інверсії: С'est ma mère. Est-ce ma mère? С'est vrai. Est-ce vrai?

Питання про предмет у конструкції c’est

Питання до дієслова ставиться за допомогою звороту

Qu'est-сe que c'est? - Що це?

Qu'est-ce que c'est? - C'est un livre.

Питальний прикметник quel

За допомогою питального прикметника quel, який, котрий можна поставити запитання:

а) до прикметника:

Elle achète cette belle veste. - Quelle veste achète -t-elle?

б) до дієслова:

Sa ville natale est Paris.- Quelle est sa ville natale?

Як і будь-який прикметник, quel узгоджується в роді і числі з іменником до якого він відноситься і має такі форми:

Quel - quelle

Quels - quelles

2.5 Дієслово

(Verbe)

Урок 3,

с. 30

Дієслова І групи

Дієслова французької мови змінюються за особами та числами.

Залежно від типу відмінювання всі дієслова поділяються на три групи.

Найбільшою і найпродуктивнішою є 1-ша група дієслів, до якої входять дієслова, які в неозначеній формі (infinitif) мають закінчення –er (крім дієслів: aller, envoyer):

parler - говорити

traverser - переходити

appeler - називати

aimer - любити

Дієслова цієї групи мають закінчення –е – у 3-ій особі однини, яке не вимовляється; -ent - у 3-ій особі множини, яке також не вимовляється.

Charles et Marthe parlent.

Elle parle.

Elle traverse la place.

Elle appelle.

Elle aime.

Впр. 5, 8, с. 83

Наказовий спосіб

(L’Impératif)

У французькій мові, як і в українській, дієслово у наказовому способі має такі форми:

2-а особа однини (дружня форма звертання)

1-а та 2-а особи множини (ввічлива форма або форма звертання до групи осіб)

Дієслова першої групи у наказовому способі мають такі закінчення:

-е – 2-а особа однини: parle

-ez – 2-а особа множини: parlez

- ons* – 1-ша особа множини: parlons – поговоримо

*Ця форма закінчення буде вивчатися пізніше.

*Наказова форма дієслова aller: Va! - Йди! Allez! – Йдіть!

Mettre: Mets! – Вдягни! Mettez – Вдягніть!

Впр. 4, с. 32

Впр. 7 (3), с. 51

Урок 5,

с. 46

Заперечна форма дієслова

У французькій мові заперечна форма дієслова утворюється за допомогою двох заперечних часток ne і pas.

▲Частка ne ставиться перед дієсловом, pas – після.

Je ne parle pas. – Я не розмовляю.

Ce n’est pas clair. – Це незрозуміло.

Elle n’est pas malade. – Вона не хвора.

У заперечних конструкціях наголос падає на частку pas.

Il ne travaille pas. – Він не працює.

Впр. 1, 7 (3), с. 49

Урок 5,

с. 47

Найближчий майбутній час

(Futur immédiat)

У французькій мові досить часто вживаним є описовий час Futur immédiat для вираження майбутньої дії, близької до моменту говоріння. Українською мовою Futur immédiat перекладається за допомогою перифраз «зараз буду робити щось», «збираюся робити щось».

Утворення Futur immédiat: допоміжне дієслово aller (в Présent de l’indicatif)+інфінітив відмінюваного дієслова.

Впр. 4, 5, с. 50.

Урок 5,

с. 46

Дієслова II групи (Les verbes du deuxième groupe)

До ІІ групи входять дієслова, які у неозначеній формі мають закінчення –ir та при відмінюванні отримують у множині суфікс –iss

Finir – закінчувати

Урок 8,

с. 74

Дієслова IІІ групи

Дієслова ІІІ групи (неправельні) дієслова, що закінчуються в інфінітиві на -re, -oir, -ir, а також дієслова aller i envoyer.

Venir, tenir, revenir

Теперішній час Наказовий спосіб

je viens nous venons Viens!

tu viens vouz venez Venons!

il vient ils viennent Venez !

venir 1) приходити, приїжджати, прибувати (куди-небудь, з будь-якого місця)

2) повертатися (звідкілясь, звідкись)

revenir повертатись

devenir ставати, робитися

prévenir qn ( de qch) попереджувати кого-небудь про щось

tenir qch (à la main) тримати (за руку)

retenir qch запам’ятовувати

retenir qn затримувати когось, що-небудь.

Впр. 6, с. 77.

Урок 7,

с. 63

Дієслова І групи у 2-ій особі однини теперішнього часу мають закінчення –es:

Tu dessines la mer.

Дієслова IІ групи і більшість дієслів ІІІ групи мають закінчення –s:

I група:

Tu parles à ta mère.

Tu traverses cette place.

II група: Tu finis ce travail.

III група: Tu vas à la gare.

Tu fais ta malle.

Tu mets ta veste.

Tu lis ce livre.

Tu écris cette lettre.

*Примітка: дієслова І групи і деякі дієслова ІІІ групи у наказовому способі втрачають – s у 2-ій особі однини:

Parle! Traverse! Va à ta place !

Впр. 4, 5, с. 68.

Урок 7,

с. 65

Дієслова IIІ групи avoir, être (у теперішньому часі в однині)

avoir - мати

Після дієслова avoir у заперечній формі перед іменником замість неозначеного артикля вживається прийменник de :

J’ai une soeur. – Je n’ai pas de soeur.

Tu as un livre. – Tu n’as pas de livre.

Il a un téléphone portable. – Il n’a pas de téléphone portable.

Урок 12,

с. 109-110

Дієслова у формі 2-ої особі множини теперішнього часу

Як правило, дієслова у формі 2-ої особи множини теперішнього часу мають закінчення –ez:

I група parler Vous parlez à votre soeur.

habiter Vous habitez cette ville.

traverser Vous traversez cette place.

II група finir Vous finissez de dire.

III група aller Vous allez à la bibliothèque.

partir Vous partez demain.

mettre Vous mettez cette veste.

Виключення складають дієслова, які мають у 2-ій особі множини закінчення – es, яке не вимовляється:

Être – бути: Vous êtes malade.

Faire – робити: Vous faites du sport.

Dire – казати: Qu’est-ce que vous dites?

Впр. 5, с. 115.

Урок 14,

с. 136

Теперішній час дійсного способу (Présent de l’indicatif)

Теперішній час вживається для позначення дій, які відбуваються одночасно з моментом говоріння.

Утворення: до основи дієслова додаються такі закінчення:

Впр. 6, 9

с. 140,

Відмінювання дієслів у Présent de l’indicatif

І gr. demander – запитувати

Forme affirmative (Cтверджувальна форма)

Forme négative

(Заперечна форма)

je demande

je ne demande pas

tu demandes

tu ne demandes pas

il (elle, on) demande

il (elle, on) ne demande pas

nous demandons

nous ne demandons pas

vous demandez

vous ne demandez pas

ils (elles) demandent

ils (elles) ne demandent pas

Forme interrogative (Питальна форма)

Est-ce que je demande?

Est-ce que tu demandes ?

Est-ce qu’il (elle) demande ?

Est-ce que nous demandons ?

Est-ce que vous demandez ?

Est-ce qu’ils (elles) demandent ?

-

Demandes-tu ?

Demande-t-il ?

Demandons-nous ?

Demandez-vous ?

Demandent-ils (elles) ?

Impératif (Наказовий спосіб)

Demande! Demandons! Demandez!

II gr. finir - закінчувати

Forme affirmative

Forme négative

je finis

je ne finis pas

tu finis

tu ne finis pas

il (elle, on) finit

il (elle, on) ne finit pas

nous finissons

nous ne finissons pas

vous finissez

vous ne finissez pas

ils (elles) finissent

ils (elles) ne finissent pas

Impératif (Наказовий спосіб)

Finis ! Finissez ! Finissons !

Запам’ятайте деякі найбільш вживані дієслова ІІ групи:

applaudir, (s’) аплодувати obéir à підкорятися

approfondir поглиблювати blanchir ставати білим

punir карати rafraîchir, (se) охолоджувати (ся)

choisir вибирати définir визначати

réagir à реагувати remplir, (se) наповнювати (ся)

enrichir (s’) збагачувати établir (s’) засновувати

garantir гарантувати réunir, (se) об’єднуватися

grandir рости rougir червоніти

grossir потовщувати, товстішати mincir худнути

guérir, (se) вилікувати (ся) salir бруднити

surgir з’являтися jaunir жовтіти

trahir, (se) зраджувати maigrir худнути

unir з’єднувати verdir зеленіти

vieillir, (se) старіти, старішати mûrir зріти, дозрівати

III gr. prendre – брати

Forme affirmative

(Cтверджувальна форма)

Forme négative

(Заперечна форма)

je prends

je ne prends pas

tu prends

tu ne prends pas

il (elle, on) prend

il (elle, on) ne prend pas

nous prenons

nous ne prenons pas

vous prenez

vous ne prenez pas

ils (elles) prennent

ils (elles) ne prennent pas

Forme interrogative

(Питальна форма)

Est-ce que je prends?

Est-ce que tu prends ?

Est-ce qu’il (elle, on) prend ?

Est-ce que nous prenons ?

Est-ce que vous prenez ?

Est-ce qu’ils (elles) prennent ?

-

Prends-tu ?

Prend-t-il ?

Prenons-nous ?

Prenez-vous ?

Prennent-ils (elles) ?

Impératif (Наказовий спосіб)

Prends! Prenons! Prenez!

За зразком дієслова prendre відмінюються такі дієслова:

apprendre – вчити,

comprendre – розуміти

Forme affirmative

(Cтверджувальна форма)

Forme négative

(Заперечна форма)

j’attends

je n’attends pas

tu attends

tu n’attends pas

il (elle, on) attend

il (elle, on) n’attend pas

nous attendons

nous n’attendons pas

vous attendez

vous n’attendez pas

ils (elles) attendent

ils (elles) n’attendent pas

Impératif (Наказовий спосіб)

Attends! Attendons! Attendez!

За зразком дієслова attendre відмінюються дієслова III групи, які закінчуються в інфінітиві на – endre, - ondre:

entendre – чути

descendre – спускатися

rendre – повертати

vendre – продавти

répondre – відповідати

confondre – плутати

partir – від’їжджати

Forme affirmative

(Cтверджувальна форма)

Forme négative

(Заперечна форма)

je pars

je ne pars pas

tu pars

tu ne pars pas

il (elle, on) part

il (elle, on) ne part pas

nous partons

nous ne partons pas

vous partez

vous ne partez pas

ils (elles) partent

ils (elles) ne partent pas

Impératif (Наказовий спосіб)

Pars! Partons! Partez!

За зразком дієслова partir відмінюються дієслова III групи, які закінчуються в інфінітиві на – tir, - mir, -vir:

sortir – виходити, dormir – спати, servir - служити

venir – приходити

Forme affirmative

(Cтверджувальна форма)

Forme négative

(Заперечна форма)

je viens

je ne viens pas

tu viens

tu ne viens pas

il (elle, on) vient

il (elle, on) ne vient pas

nous venons

nous ne venons pas

vous venez

vous ne venez pas

ils (elles) viennent

ils (elles) ne viennent pas

Impératif (Наказовий спосіб)

Viens! Venons! Venez!

За зразком дієслова venir відмінюються наступні дієслова III групи:

revenir – повертатися tenir -тримати

devenir – становитися retenir – затримувати, запамєятовувати

prévenir – попереджати se souvenir - згадувати

Урок 14, с. 136

Орфографічні особливості деяких дієслів І групи

1. Дієслова, які закінчуються в інфінітиві на :

- cer – y1-ій особі множини теперішнього часу мають ç (cédille) перед o, a: je commence, але nous commençons

-ger – у 1-ій особі множини теперішнього часу мають букву е перед закінченням -ons: je corrige – nous corrigeons

-guer зберігають букви u, яка входить до основи:

je conjugue – nous conjuguons

-eler, подвоюють l перед e німим: j’appelle, але nous appelons

-eter, подвоюють t перед e німим: je jette, але nous jetons.

2. Дієслова, які мають у передостанньому складі é в теперішньому часі і в Impératif змінюють é на è перед німим е:

répéter – je répète, nous répétons

3. Дієслова типу acheter, які мають голосний е [ə] в основі, при відмінюванні у теперішньому часі перед закінченням, яке не вимовляється, змінюється на è:

acheter (купувати): j’achète, nous achetons

Впр. 8, с. 148

Відмінювання дієслів (La déclinaison des verbes)

Дієслово être виступає дієсловом-зв’язкою у складеному присудку. На відміну від української мови, де у теперішньому часі дієслово-зв’язка звичайно відсутнє, у французькій мові вживання дієслова-зв’язки є обов’язковим.

Cette femme est belle.

Дієслова I групи (Les verbes du premier groupe)

Усі дієслова французької мови поділяються на 3 групи. Найбільш численною є I-ша група, до якої входять дієслова, що закінчуються на –er: parler – говорити

Група

Особа

Однина

Множина

Parler (I)

1

1

-e je parle

-ons nous parlons

2

-es tu parles

-ez vous parlez

3

-e il parle

-ent ils parlent

У наказовому способі дієслова І-ої групи мають у 2-ій особі однини закінчення –е: Parle! Говори!

у 2-ій особі множини – закінчення -еz: Parlez! Говоріть!

У 3-ій особі множини дієслова 1 групи мають закінчення -ent, яке не вимовляється:

Elles lisent [εl-‘li:z], elles écrivent [εl-ze-‘kri:v].

3-я особа однини та множини дієслів III групи

У 3-ій особі однини теперішнього часу більшість дієслів III групи мають закінчення -t, яке не вимовляється: il lit [il-‘li], il fait [il-‘fε], il écrit [i-le-‘kri].

Заперечна форма дієслова

(La forme négative du verbe)

У французькій мові заперечна форма дієслова утворюється за допомогою двох заперечних часток ne і pas.

▲Частка ne ставиться перед дієсловом, pas – після. Elle ne lit pas, elle écrit.

Стверджувальна форма

(Forme affirmative)

Заперечна форма

(Forme négative)

Je travaille

Ils aiment

Répétez!

Je ne travaille pas

Ils n’aiment pas

Ne répétez pas!

Відмінювання дієслів III групи в однині теперішнього часу

aller

dire

écrire

je vais

tu vas

il va

je dis

tu dis

il dit

j’écris

tu écris

il écrit

faire

lire

mettre

je fais

tu fais

il fait

je lis

tu lis

il lit

je mets

tu mets

il met

partir servir

pouvoir

je pars

tu pars

il part

je sers

tu sers

il sert

je peux

tu peux

il peut

avoir j’ai, tu as, il a

У 2-ій особі множини теперішнього часу всі дієслова мають закінчення -ez:

Vous parlez, vous lisez.

▲ Виняток складають дієслова être, dire, faire:

Vous êtes, vous dites, vous faites.

Parler

Стверджувальна форма

(Forme affirmative)

Заперечна форма

(Forme négative)

je parl-e

tu parl-es

il parl-e

elle parl-e

nous parl-ons

vous parl-ez

ils parl-ent

elles parl-ent

je ne parle pas

tu ne parles pas

il ne parle pas

elle ne parle pas

nous ne parlons pas

vous ne parlez pas

ils ne parlent pas

elles ne parlent pas

Питальна форма

(Forme interrogative)

-

parles-tu?

parle-t-il?

parle-t-elle?

parlons-nous?

parlez-vous?

parlent-ils?

parlent-elles?

est-ce que je parle?

est-ce que tu parles?

est-ce qu’il parle?

est-ce qu’elle parle?

est-ce que nous parlons?

est-ce que vous parlez?

est-ce qu’ils parlent?

est-ce qu’elles parlent?

У французькій мові наказовий спосіб має форми 2-ої особи однини і 1-ої та 2-ої осіб множини.

Дієслова І групи у наказовому способі мають такі закінчення: -e, -ons, -ez:

Parle! Parlons! Parlez!

Особові закінчення дієслів ІІІ групи: однина: -s, -s, -t. множина: -ons, -ez, -ent.

Примітка. Декілька дієслів на -oir у 1-ій та 2-ій особах однини мають закінчення х: pouvoir vouloir

je peux je veux

tu peux tu veux

Теперішній час

je lis nous lisons

tu lis vous lisez

il lit ils lisent

j’écris nous écrivons

tu écris vous écrivez

il écrit ils écrivent

Наказовий спосіб

Lis! Lisons! Lisez!

Écris! Écrivons! Écrivez!

Теперішній час

Наказовий спосіб

je vais

tu vas

il va

nous allons

vouz allez

ils vont

Va!

Allons!

Allez!

Примітка. У формі 2 особи однини наказового способу закінчення –s відсутнє: va!

Урок 11, с.100

Безособові дієслова (Les locutions impersonnelles)

Деякі французькі дієслова вживаються лише в 3-й особі однини. Більшість із безособових дієслів на українську мову перекладаються безособовими формами.

іl faut-необхідно

il ne faut pas-не потрібно

faut-il ?-чи потрібно?

il pleut- іде дощ

il ne pleut pas-дощ не йде

pleut-il ?-чи іде дощ?

Il neige-йде сніг

il ne neige pas-сніг не йде

neige-t-il?-чи йде сніг?

Деякі дієслова, які вживаються в особовій формі, можуть вживатися в безособових конструкціях.

faire:

il fait beau-хороша погода

il fait chaud-тепло

il fait mauvais-погана погода

il fais frais-прохолодно

être:

il est deux-дві години

il est tard-пізно

il est tôt-рано