1.4 Фонетичні явища «l’enchaînement», «la liaison»

ENCHAÎNEMENT

LIAISON VOCALIQUE

LIAISON

Якщо слово закінчується на приголосний, що вимовляється, або на групу неподільних приголосних, а наступне слово починається з голосного – потрібно робити зчеплення на стику слів, таким чином, у мовленнєвому потоці склади можуть об’єднувати елементи, які відносяться до різних слів та утворювати додаткові склади.

Якщо слово закінчується на голосний, а наступне слово починається також з голосного звуку, вібрація голосових зв'язок у цьому випадку не зупиняється. Таке явище називається голосовим зв’язуванням.

Якщо всередині ритмічної групи одне слово закінчується на приголосний, що не вимовляється, a наступне починається з голосного або з німого h (h muet), цей невимовний приголосний 1-го слова починає вимовлятися, і створює склад з першим голосним наступного слова. Отже, ці два слова читаються як одне, а кінцевий приголосний першого слова вимовляється.

Таке фонетичне явище називається зв’язуванням.

Воно може бути обов’язковим:

Elle aime. [ε-‘lε:m]

Il va à la gare.

1) між артиклем, присвійним або вказівним прикметником та іменником, наприклад: les élèves [le-ze-’lε:v], mes amis[me-za-’mi], ces élèves [se-ze-’lε:v],ces écoles [sε-ze-’kol].

Elle est malade

[ε-lε-ma-’lad]

Il lit et écrit.

[il-li-e-e-’kri]

2) між означенням, що виражено прикметником або числівником, та іменником: mes deux amis [me-dø-za-’mi], tes vieux amis [te-vjø-za-’mi],

ses élégantes amies [se-ze-le-gã:t-za-’mi].

Claire et Michel habitent Orléans. [klε-re-mi-‘ ∫e ׀ la-‘bi ׀tor-le –‘a]

Gérard va au bureau.

[ʒe-’ra:r ׀va-o-by-’ro]

3) між займенником-підметом і дієсловом або між дієсловом та займенниками-прислівниками en, y:

vous êtes [vu-’zεt], ils aiment [il-’zε:m],

ils habitent [il-za-’bit], parlez-en [par-le-’zã], allez-y [a-le-’zi].

Elle a une bonne veste beige.

Marc va à la salle.

4) між дієсловом та займенником-підметом при інверсії: parlent-ils? [par-lə-’til]; fait-elle [fε-’tεl].

Pascal parle à sa femme.

Françoise étudie à l’Université.

5) між допоміжним дієсловом у формі 3 особи однини чи множини та participe passé (дієприкметником минулого часу): il est allé [i-lε-ta-’le]; ils sont allés [il-sõ-ta-’le].

Elle a mal à la tête.

Agathe va à Anapa.

6) між дієсловом-зв’язкою у 3 особі однини та множини та іменною частиною присудка:

il est étudaint [i-lε-te-ty-’djã], ils sont heureux [il-sõ-tœ-’rø].

7) між прийменниками dans, en, chez, sous, sans, dès та наступними словами:

en été [ã-ne-’te], dans une rue [dã-zyn-’ry]; chez elle [∫e-’zεl].

8) між прислівниками très, bien, plus, trop та словами, що йдуть за ними:

très occupé [trε-zo-ky-’pe], plus attentivement [ply-za-tã; -ti-’vm ã].

9) у сталих виразах: de temps en temps [də-tã-zã-’tã].

Зв’язування заборонено:

1) між підметом, вираженим іменником, та присудком: Les élèves ׀ écrivent [le-ze-’lε:-ve-’kri :v].

2) між займенником-підметом та будь-яким наступним словом при інверсії: Y êtes-vous allés?

[i-εt-vu-a-’le];

Vont-elles à la campagne[võ-tε-la-la-kã :-pa ŋ]

3) між іменником та означенням, що стоїть після нього (за винятком сталих висловів): ces jeunes filles heureuses [se- ʒœn-’fi-jœ-’rø:z].

4) зі словами, що починаються з h придихового (*):

les héros [le-e-’ro].

5) перед числівниками, що починаються з голосного або з h німого:

les ׀ huit jours [le- чi-’ ʒu:r]; les ׀ onze livres [le-õ:z-’li :vr]; cent ׀ un [sã-’ã].

6) після сполучника et:

lui et elle [lчi-e-’εl].