Методичні рекомендації

і завдання самостійної роботи з курсу

«Вступ до спеціальності»

Для заочної форми навчання

Спеціальність / Напрям підготовки: 6.020302. Історія

Курс: перший

Загальна література:

1. Аверьянов А.Н. Системное познание мира: методологические проблемы. / А.Н. Аверьянов. – М., 1985.

2. Антипов Г.А. Историческое прошлое и пути его познания. – Новосибирск, 1987.

3. Арон, Р. Этапы развития социологической мысли. – М., 1993.

4. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. – М., 1984.

5. Барг М.А . Эпохи и идеи: Становление историзма. – М., 1987.

6. Блок М. Апология истории или ремесло историка. – М., 1973.

7. Гречко П.К. Концептуальные модели истории: Пособие для студентов. – М., 1995.

8. Губман Б. Л. Смысл истории: Очерки современных западных концепций. – М., 1991.

9. Дьяков В.А. Методология истории в прошлом и настоящем. – М., 1974.

10. Зашкільняк Л.О. Вступ до методології історії. – Львів, 1996.

11. Ерофеев Н.А. Что такое история. – М., 1976.

12. Медушевская О. Румянцева М. Методология истории. М., 1997.

13. Мельник Л.Г. Предмет і методологія історичної науки. – К., 1997.

14. Мельник Л.Г. Розвиток наукового пізнання історії. – К., 1983.

15. Пронштейн А.П., Данилевский И.Н. Вопросы теории и методики исторического исследования: Учеб. пособие. – М., 1986.

16. Ракитов А.И. Историческое познание: системно-гносеологический подход. – М., 1982.

17. Яковенко Н. Вступ до історії. – К., 2007.

18. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1994.

Тема: Предмет, завдання і структура історичної науки. Методичні рекомендації

При вивченні теми в першу чергу треба чітко розмежувати поняття: об’єкту, предмету та завдань історії. Головну увагу треба зосередити на такій ключовій проблемі як соціальна цінність історичних знань в сучасних уявленнях людства. Для цього необхідно детально розглянути ключові історіософські концепції історичного буття в поглядах Біондо, Лоренцо Валла, Д. Дідро, Ж. д'Аламбера, Вольтера, Леопольд фон Ранке, І. Тена, О. Конта, Ш. -В. Ланглуа, Ш. Сеньобоса, Робіна Коллінгвуда, Марка Блока та ін. Важливим для усвідомлення матеріалу є визначення критеріїв сутності історичної події та її образу у сприйнятті сучасним дослідником.

Література:

1. Авдусин Д.А. Археология СССР: Учебник, изд. 2-е, перераб. и доп. – М., 1977.

2. Арон, Р. Этапы развития социологической мысли. – М., 1993.

3. Вахтомин Н.К. Генезис научного знания: Факт, идея, теория. – М., 1973.

4. Вико Дж. Основания новой науки об общей природе наций / Дж. Вико: пер. с ит. – М., Киев, 1994.

5. Добролюбський А.О., Мохненко С.С., Добролюбська Ю.А. Що таке історико-культурна антропологія? // Таврійський науковий вісник. – 1998. – Вип. 5. – Ч. 2. – С. 163-172.

6. Ерофеев Н.А. Что такое история. – М., 1976.

7. Етнографія України: Навч. посіб. / За ред. С. А. Макарчика. – Львів, 1994.

8. Залізняк Л.Л. Первісна історія України: Навч. посібник. – К., 1999.

9. Итс Р.Ф. Введение в этнографию: Учебное пособ. – Л., 1991.

10. К новому пониманию человека в истории. Очерки развития современной западной исторической мысли. – Томск, 1994.

11. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу: Підручник / За ред. Б.Д. Плановика. – 4-те вид. випр. і доп. – К., 2001.

12. Леви-Строс К. Структурная антропология. – М., 1983.

13. Мерзон Л.С. Проблема научного факта. – Л., 1972.

14. Наливайко С. Етнічна історія Давньої України. – К., 2007.

15. Політична історія України: Посібник для студентів вищіх навчальних закладів / За ред. В.І. Танцюри. – К., 2001.

16. Свідерській Ю.Ю., Окаринський В.М. Давня і середньовічна історія України: У 4-х ч. – Тернопіль, 2007.

17. Февр Л. Бои за историю. – М., 1991.

18. Философские проблемы исторической науки. – М., 1969.

19. Фукуяма, Ф. Конец истории? // Вопросы философии. – 1990. – № 3. – С. 134-148.

20. Шпенглер, О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории: в 2 т. – Т. 1. Образ и действительность. – Новосибирск, 1993.

21. Яковенко Н. Нариси історії середньовічної та раньомодерної України. - Вид. 4. – К., 2009.

Тема: Теорія та методологія історичної науки. Методичні рекомендації

При вивченні теми головної уваги потребує чітке оволодіння знаннями, щодо формування та розвитку основних концепцій історичного процесу в різні епохи (стародавня, середньовічна, нового і новітнього часу) та вплив релігійного світогляду на концептуальні парадигми. Необхідно сформувати чіткі уявлення про загальні риси та особливі ознаки еволюціоністської, цивілізаційної антропологічної та соціологічної концепцій розвитку. Необхідно визначити загальні та специфічні риси цивілізаційних моделей О. Шпенглера, А. Тойнбі та М.Я. Данилевського. Розглянути проблему розбіжностей логічних конструкцій «тотальних концепцій» з історичною реальністю. Важливим елементом при підготовці до семінару є опанування засад першої тотальної історичної концепції – марксистської. Обов’язковим є при розгляді формаційної теорії історичного процесу, її системні визначення і трактовки, характеристики формацій, рушійних сил, відношення засобів виробництва і виробничих відносин, а також її місце і роль в історичному пізнанні.