Завдання 6. Річний дохід підприємства становить 2500 тис. грн. Середньорічна вартість оборотних коштів становить 125 тис. грн. Розрахувати коефіцієнт оборотності, тривалість одного обороту та коефіцієнт закріплення оборотних коштів.

Завдання 7. Обчислити норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві, якщо протягом місяця буде виготовлено 1000 виробів, собівартість кожного 25 грн. Тривалість циклу виготовлення 1 день, на його початку затрачається 200 грн.

Завдання 8. У звітному році підприємство запланувало виготовити товарної продукції на суму 1300 тис. грн.. при показнику середньорічного залишку оборотних засобів на рівні минулого року - 160 тис. грн.., а фактично виготовило продукції на суму 1420 тис. грн. Визначити суму відносної економії оборотних засобів.

Завдання 9. Середньорічна сума оборотних коштів фірми становить 750 тис.грн., а виторг від реалізації виробленої продукції – 3900 тис.грн. Коефіцієнт завантаження оборотних коштів на звітний рік планується у розмірі 0,15, а тривалість обороту – 54 днів. Визначити ефективність вико-ристання оборотних коштів фірми та обсяг додаткового їх залучення у звітному році.

Практичне 6

ЗАДАЧА 1. Первісна вартість створеної підприємством корисної моделі організації потокового виробництва складає 24600 грн., її справедлива вартість порівняно з аналогічними моделями, які існують на ринку інтелектуальної власності, складає 20295 грн., а залишкова вартість на кінець звітного періоду – 18450 грн. Необхідно визначити переоцінену вартість даного нематеріального активу підприємства і зробити висновок, який процес (дооцінка чи уцінка), з ним відбувся.

РІШЕННЯ:

Спочатку слід віднайти індекс переоцінки за формулою «Індекс переоцінки» (5):

ІП = 20295 грн./ 18450грн. = 1,1 %.

Тепер можна визначити переоцінену первісну вартість даного нематеріального об’єкта, за формулою (4):

ІП = 24600 грн. * 1,1= 27060 грн.

Відтак, ґрунтуючись на отриманий результат, слід відмітити що відбулася дооцінка створеної підприємством корисної моделі..

ЗАДАЧА 2.

Підприємство здійснює свою діяльність орієнтуючись на провідні здобутки, техніки та технологій, постійно модифікуючи асортимент виготовлюваної продукції, щодо її дизайну та прибавливості. Воно використовує в своїй діяльності як вже запатентоване програмне забезпечення для розробки нових макетів упакування, маркування та брендів продукції, так і власні розробки. Придбання спеціалізованого програмного забезпечення згідно з договором коштує підприємству 14400 грн., втому числі ПДВ. Крім того підприємство, користується послугами незалежного спеціаліста консалтингової фірми щодо встановлення програмного забезпечення, які оплачує за договором в розмірі 720 грн., включаючи ПДВ.

Конструкторське бюро підприємства склало на дослідження і розроблення власного промислового зразка кошторис витрат. Для дослідження: прямі матеріальні витрати - 14000 грн., прямі витрати на оплату праці дослідників - 88000 грн., інші витрати – 53000 грн. Сума витрат на розробку: прямі матеріальні витрати – 33000 грн., прямі витрати на оплату праці дизайнерів – 125000 грн., інші витрати – 60000 грн.

У результаті розроблення виготовлено промисловий зразок, який відповідає критеріям визначеним ПСБО №8 «Нематеріальні активи». Підприємство також планує зареєструвати та отримати патент на розроблення промислового зразка, витрати на що складуть суму в 2000 грн.

РІШЕННЯ:

Обчислимо ПВ придбаного програмного забезпечення за формулою(1) пам’ятаючи, що ПДВ підлягає відшкодуванню:

(Ц-ПДВ)+ (В порслуг- ПДВ) =

(14400 - 2400)+(720- 120)= 12600 грн.

Отже, програмне забезпечення візьмуть на баланс підприємства за первісною вартістю 12600 грн.

При обчисленні ПВ створеного підприємством нематеріального активу слід згадати, що сума витрат на дослідження не буде включена до вартості промислового зразка, її включають до витрат звітного періоду. Вартість промислового зразка, обчислена за формулою складе(3),

ПВ (створ.НА) = 33000+ 125000+ 60000+ 2000 = 220000 грн.

Загальна ПВНА складе (12600 грн.+ 220000грн.)= 232600 грн.

Зважаючи на наведені показники, слід визначити, що існуюче на ринку комп’ютерних технологій програмне забезпечення більш, ніж в 17 разів, дешевше за власноруч розроблений підприємством промисловий зразок. Тому на даному етапі підприємству доцільніше буде користуватися вже запатентованими розробками, по – перше, через те, що вони значно дешевші, по – друге, через те, що комп’ютерні технології характеризуються високим ступенем морального та фізичного зносу. Тому ефективніше застосовувати вже існуючі технології.

Задачі з контрольної роботи

Задача 1

Розрахувати коефіцієнт виходу готової продукції і виявити резерви росту випуску продукції за рахунок більш повного використання сировини. Фактична вага сировини, що надійшла у виробництво, 840 тонн. Вага готової продукції – 315 тонн. Коефіцієнт виходу готової продукції в попередньому році – 0,35; середній по галузі коефіцієнт виходу готової продукції – 0,380.

Розв’язок. Коефіцієнт виходу готової продукції розраховується як відношення ваги готової продукції до ваги сировини:

315/840 = 0,375.

Із даного розрахунку видно, що в порівнянні із значенням цього коефіцієнта за попередній рік, у звітному році він є вищим на 25 пунктів (0,375 – 0,350). Це дозволило з наявної сировин додатково одержати 21 т продукції (0,025 х 840).

Порівняння цього показника із середньо галузевим дозволяє зробити висновок про те, що досягнутий рівень виходу готової продукції нижче середньо галузевого на 5 пунктів (0,380 – 0,375). Якщо б на підприємстві був досягнутий середньо галузевий показник, то вихід продукції збільшився б на: 0,005 х 840 = 4,2 т.

Задача 2

Визначити місячну потребу хлібозаводу в борошні, його мінімальний, середній і максимальний запас, якщо період поставки 8 днів, а період зриву поставки 2 дні. Для забезпечення виконання денної програми слід використати 960 кг. Борошна, причому його втрати становлять 2%. Протягом місяця хлібозавод працює 25 робочих днів.

Розв’язок. Страховий запас – це мінімальний запас на випадок непередбачених перебоїв у постачанні З стр = Д х Т зриву поставки

Змін. = З стр. = 960 х 1,02х 2 = 1958,4 кг.

Запас середній = З транспортний +З підгот. + З техн. + З сер. пот. + З страховий

_або

З сер =0+0+0 + 960 х 1,02/2 + 1958,4 = 5875,2 кг.

З мах = З поточ. + З стр = 960 х 1,02 х 8+ 1958,4 = 9792 кг.

Місячна потреба в борошні обчислюється 960х1,02 х 25 = 24480 кг.

Задача 3

За прогнозними розрахунками підприємство, що випускає товари народного споживання, у звітному періоді мала виробити продукції на загальну суму 1200 тис.грн. за наявності оборотних кош-тів у межах 150 тис.грн. Фактично, за наявності тих самих оборотних коштів, підприємство спромоглося випустити і реалізувати продукції на суму 1320 тис.грн. Визначити суму вивільнених оборотних коштів підприємства.

РОЗВ’ЯЗОК ЗАДАЧІ №2:

1. Розрахуємо суму вивільнених оборотних коштів фірми за допомогою формули 2.1. (за методикою В.А. Сідун):

(2.1.)

де РПо – обсяг випущеної (виробленої) продукції в звітному році; Тб, То – середня триваліс-ть одного обороту оборотних коштів у базовому і звітному роках.

В свою чергу середня тривалість одного обороту оборотних коштів розраховується за ф. 2.2.:

(2.2.)

де Коб – коефіцієнт оборотності оборотних коштів, який розраховується за формулою 2.3.:

(2.3.)

де РП – обсяг виробленої продукції за аналітичний період; Ос – середньорічний обсяг оборо-тних коштів.

1.1. Розрахуємо коефіцієнт оборотності оборотних активів:

1.2. Розрахуємо тривалість одного обороту оборотних коштів:

1.3. Підставимо попередні розрахунки в формулу 2.1.:

2. Розрахуємо суму вивільнених оборотних коштів фірми за допомогою формули 2.4. (за методикою к.е.н., доц. І.В. Ковальчук):

(2.4.)

де і – середні залишки оборотних коштів відповідно в базовому та звітному роках; і – реалізована продукція підприємства відповідно в базовому та звітному ровах.

заг. ∑

коефіцієнт завантаження ще має назву фондомісткість, грн.

величина, яка показує, якою б мала бути сума оборотних коштів фірми у фак-тичному році за умов, якщо б ефективність їх використання залишилась на рівні звітного року.