Нанесення розмірів на кресленнях.

Д ля визначення величини деталі або її елементів на кресленні вказують розміри. Розрізняють лінійні розміри, що характеризують ширину, довжину, товщину, висоту, діаметр або радіус вимірюваної частини деталі, та кутові розміри, що характеризують величину кута. Елементи позначення лінійних і кутових розмірів та їх розташування відносно контурів зображення показані на малюнку.

Нанесення розмірів на кресленнях:

а — проведення розмірних ліній; б — нанесення розмірних чисел;

в — нанесення розмірів кутів

Виносні та розмірні лінії проводять суцільною тонкою лінією. Виносні лінії обов'язково виходять за кінці стрілок розмірної лінії на 1-5 мм. Відстань між розмірною лінією та контуром зображен­ня — не менше 10 мм. Якщо довжина розмірної лінії не дозволяє розмістити на ній стрілки, то лінію продовжують і стрілки нано­сять із зовнішнього боку від виносної лінії мал. б

Лінійні розміри наносять у міліметрах без позначення одини­ці вимірювання. Розмірне число наносять над розмірною лінією ближче до її середини, якщо вона розташована горизонтально або похило, і зліва від неї, якщо вона розташована вертикально. Якщо для написання розмірного числа посередині розмірної лінії недо­статньо місця, його наносять на продовженні розмірної лінії або на поличці лінії-виноски

Якщо на кресленні є декілька розмірних ліній, паралельних одна одній, менший розмір завжди наносять ближче до контуру зображення, щоб уникнути перетину виносних і розмірних ліній. Відстань між паралельними розмірними лініями має до­рівнювати 6-10 мм.

Кутові розміри вказують у градусах, мінутах і секундах із за­значенням одиниць вимірювання.

Розміри округлих частин предмета (круглих отворів) указують шляхом позначення діаметрів. Перед розмірним числом наносять спеціальний знак 0. Розмірне число пишуть над розмірною ліні­єю всередині кола або за його межами.

Нанесення розмірів кіл Позначення радіусів

Розміри, які належать до одного й того самого конструктивного елемента, рекомен­дується групувати в одному місці, розмі­щаючи їх на тому зображенні, на якому гео­метрична форма цього елемента показана найбільш зрозуміло.

При великому радіусі центр допускаєть­ся наближати до дуги. Розмірну лінію радіуса показують зі зламом під кутом 90° (мал. а). Якщо нема потреби вказувати розміри центра дуги кола, то розмірну лінію радіуса допускається не доводити до центра й зміщувати відносно центра (мал. 6).

Якщо предмет містить призму, основою якої є квадрат, або яка має квадратний отвір, на зображенні наносять розмір сторони ква­драта з умовним знаком 

Перевірте себе!

Установіть відповідність між умовним позначенням, позначеним літерою,

та його використанням у кресленні, позначеним цифрою.

А) S; 1. Позначення на кресленні діаметра кола;

Б) R; 2. Позначення на кресленні радіуса дуги;

В) ø; 3. Позначення на кресленні квадрата;

Г)  4. Позначення товщини основної лінії.