- •Розряди прикметників за значенням
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Ступені порівняння
- •Якісні прикметники, що не творять ступенів порівняння:
- •Повні і короткі форми прикметників
- •Поділ прикметників на групи
- •Способи творення прикметників
- •Правопис прикметникових суфіксів
- •Перехід прикметників в іменники
- •Відмінювання прикметників
- •Правопис частки не з прикметниками
- •Правопис н і нн у прикметниках
- •Правопис складних прикметників
Якісні прикметники, що не творять ступенів порівняння:
ті, що виражають абсолютні міри вияву ознаки: сліпий, кривий, лисий, німий, глухий, босий, голий, хворий, мертвий, живий, порожній, готовий, сивий, русий;
прикметники з емоційно-оціночними префіксами й суфіксами типу білявий, чорнявий, худощавий, ріднесенький, світло-рожевий, пречудовий, завеликий, надзвичайний, прастарий, архіважливий, ультрафіолетовий;
Повні і короткі форми прикметників
Більшість прикметників функціонує в повній формі, і лише незначна кількість прикметників чоловічого роду поряд із загальновживаною формою має в однині коротку форму з нульовим закінченням: ясен, зелен, повен, ладен, рад, потрібен, славен, красен, дрібен. Н-д, І там ніхто мене вже не дістане, і срібен дощик йти не перестане (Ліна Костенко).
Повні форми можуть бути стягненими й нестягненими. Їх розрізняють за закінченнями:
у нестягненій формі – -ая (-яя), -ую (-юю), -еє (-єє), -ії: молодая, веселеє, чарівнії;
у стягненій формі – -а (-я), -у (-ю), -е (-є), -і: молода, веселе, чарівні.
Загальновживаними є стягнені форми: ясна зоря, ясну зорю, ясне небо, ясні очі; хороша людина, хороше жито, хороші гості.
Нестягнені форми можливі лише в називному, знахідному й кличному відмінках прикметників жіночого й середнього роду однини та множини: ясная зоря, ясную зорю, яснії очі; хорошая родина, хорошую родину, хорошії гості.
Поділ прикметників на групи
Повні прикметники змінюються за родами, числами і відмінками. Ці морфологічні ознаки є словозмінними і несамостійними, бо прикметник набирає тієї форми роду, числа і відмінка, якої вимагає від нього іменник чи займенник, з яким цей прикметник узгоджується.
Залежно від того, на який приголосний закінчується основа, прикметники поділяються на дві групи відмінювання – тверду і м’яку.
До твердої групи належать прикметники, основа яких у називному відмінку однини будь-якого роду закінчується на твердий приголосний: степовий, золотий, міський, комп’ютерний, дідів, материн, Юріїв, рад, повен, ясен.
До м’якої групи належать прикметники, основа яких у називному відмінку однини будь-якого роду закінчується на м’який приголосний ([н'] або [й]): пізній, крайній, давнє, майбутній; довговіїй, довгошиїй, безкраїй.
РОЗРІЗНЯЙТЕ! Дружний (колектив) дружній (погляд, потиск рук, допомога)
самітний самотній
цьогорічний торішній
придорожний дорожній
але: природний – тверда група в усіх закінченнях.
Окремий тип відмінювання становлять прикметники на -лиций: темнолиций, світлолиций,
повнолиций, круглолиций. Вони мають закінчення, властиві як твердій, так і м’якій групі, тому їх
відмінювання треба запам’ятати.
Відмінок |
Однина |
Множина |
||
Чоловічий рід |
Середній рід |
Жіночий рід |
||
Н.в. |
повнолиций |
повнолице |
повнолиця |
повнолиці |
Р.в. |
повнолицього |
повнолицьої |
повнолицих |
|
Д.в. |
повнолицьому |
повнолицій |
повнолицим |
|
З.в. |
повнолиций, повнолицього |
повнолице |
повнолицю |
повнолиці, повнолицих |
О.в. |
повнолицим |
повнолицьою |
повнолицими |
|
М.в. |
(на) повнолицьому (-ім) |
(на) повнолицій |
(на) повнолицих |
|
Увага! Прикметники, що перейшли в іменники (прізвища, географічні назви), відмінюються як прикметники твердої чи м’якої групи: Коцюбинський – Коцюбинського; Горова – Горової, Горову. Однак прізвища типу Гущин, Яремків відмінюються як іменники: Гущина, Гущиним; Яремкова (Яремківа), Яремковим (Яремківим).
