Якісні прикметники, що не творять ступенів порівняння:

1. ті, що виражають абсолютні міри вияву ознаки: сліпий, кривий, лисий, німий, глухий, босий, голий, хворий, мертвий, живий, порожній, готовий, сивий, русий;

2. прикметники з емоційно-оціночними префіксами й суфіксами типу білявий, чорнявий, худощавий, ріднесенький, світло-рожевий, пречудовий, завеликий, надзвичайний, прастарий, архіважливий, ультрафіолетовий;

Повні і короткі форми прикметників

Більшість прикметників функціонує в повній формі, і лише незначна кількість прикметників чоловічого роду поряд із загальновживаною формою має в однині коротку форму з нульовим закінченням: ясен, зелен, повен, ладен, рад, потрібен, славен, красен, дрібен. Н-д, І там ніхто мене вже не дістане, і срібен дощик йти не перестане (Ліна Костенко).

Повні форми можуть бути стягненими й нестягненими. Їх розрізняють за закінченнями:

• у нестягненій формі – -ая (-яя), -ую (-юю), -еє (-єє), -ії: молодая, веселеє, чарівнії;

• у стягненій формі – -а (-я), -у (-ю), -е (-є), -і: молода, веселе, чарівні.

Загальновживаними є стягнені форми: ясна зоря, ясну зорю, ясне небо, ясні очі; хороша людина, хороше жито, хороші гості.

Нестягнені форми можливі лише в називному, знахідному й кличному відмінках прикметників жіночого й середнього роду однини та множини: ясная зоря, ясную зорю, яснії очі; хорошая родина, хорошую родину, хорошії гості.

Поділ прикметників на групи

Повні прикметники змінюються за родами, числами і відмінками. Ці морфологічні ознаки є словозмінними і несамостійними, бо прикметник набирає тієї форми роду, числа і відмінка, якої вимагає від нього іменник чи займенник, з яким цей прикметник узгоджується.

Залежно від того, на який приголосний закінчується основа, прикметники поділяються на дві групи відмінювання – тверду і м’яку.

До твердої групи належать прикметники, основа яких у називному відмінку однини будь-якого роду закінчується на твердий приголосний: степовий, золотий, міський, комп’ютерний, дідів, материн, Юріїв, рад, повен, ясен.

До м’якої групи належать прикметники, основа яких у називному відмінку однини будь-якого роду закінчується на м’який приголосний ([н'] або [й]): пізній, крайній, давнє, майбутній; довговіїй, довгошиїй, безкраїй.

РОЗРІЗНЯЙТЕ! Дружний (колектив) дружній (погляд, потиск рук, допомога)

самітний самотній

цьогорічний торішній

придорожний дорожній

але: природний – тверда група в усіх закінченнях.

Окремий тип відмінювання становлять прикметники на -лиций: темнолиций, світлолиций,

повнолиций, круглолиций. Вони мають закінчення, властиві як твердій, так і м’якій групі, тому їх

відмінювання треба запам’ятати.

Відмінок	Однина			Множина
	Чоловічий рід	Середній рід	Жіночий рід
Н.в.	повнолиций	повнолице	повнолиця	повнолиці
Р.в.	повнолицього		повнолицьої	повнолицих
Д.в.	повнолицьому		повнолицій	повнолицим
З.в.	повнолиций, повнолицього	повнолице	повнолицю	повнолиці, повнолицих
О.в.	повнолицим		повнолицьою	повнолицими
М.в.	(на) повнолицьому (-ім)		(на) повнолицій	(на) повнолицих

Увага! Прикметники, що перейшли в іменники (прізвища, географічні назви), відмінюються як прикметники твердої чи м’якої групи: Коцюбинський – Коцюбинського; Горова – Горової, Горову. Однак прізвища типу Гущин, Яремків відмінюються як іменники: Гущина, Гущиним; Яремкова (Яремківа), Яремковим (Яремківим).