Рекомендації щодо формування змісту роботи

1. Опис конфліктної ситуації.

Вибір ситуації для аналізу. При виборі ситуації для аналізу необхідно з’ясувати чи можна її вважати конфліктною, чи можливо вона є проблемною ситуацією, яка не потребує детального розгляду з позицій конфліктологічної науки. Ситуація стає конфліктом, коли хоча б одна зі сторін виконала принаймні одну дію, спрямовану на задоволення своїх інтересів, яка пригнічує інтереси іншої. Якщо ця умова не виконана, а ситуація зовні нагадує конфлікт, то вона є псевдоконфліктом. Основним критерієм розмежування конфліктної ситуації та “псевдоконфлікту” є наявність конфліктогенів.

Конфліктогени – це слова, дії (бездіяльність), що можуть призвести до виникнення конфліктних ситуацій або конфліктів.

Спостереження показують, що 80 % конфліктів виникає незалежно від бажання їхніх учасників. Відбувається це через особливості психіки людини – більшість людей не надає значення конфліктогенам. На конфліктоген, спрямований на нашу адресу, ми прагнемо відповісти сильнішим конфліктогеном, вдаючи, що зробили собі добро, а насправді це власне і породжує конфлікт.

Формула, яка дає можливість розмежувати “проблемну ситуацію” від конфлікту є:

К=КГ1+…+КГn-1 +КГn, де КГn > КГn-1 >КГ1

К – конфлікт (конфліктна ситуація);

КГn – конфліктоген n-разу.

Таким чином, при виборі ситуації необхідно проаналізувати її на наявність конфліктогенів, що дасть можливість вважати її конфліктною.

Представлення ситуації в роботі. Після вибору ситуації необхідно її представити в творчій роботі. Це може бути частина тексту з художнього твору, фрагмент відео файлу чи опис реальної ситуації, в яких присутній конфлікт, про що зазначається в роботі.

Аналіз ситуації на конфліктогени. Складається перелік конфліктогенів за формою таблиці 1, визначаються їх види, пропонуються конструктивні способи впливу та їх нейтралізації.

Таблиця 1

Види конфліктогенів та можливості їх нейтралізації

№ п\п	Конфліктоген	Опис конфліктогену	Вид конфліктогену	Конструктивні способи впливу
1	2	3	4	5
1.	КГ1
…	…
n	КГn

В першій графі визначається порядковий номер конфліктогену, в другій – визначається послідовність конфліктогену у відповідності до формули, в третій – здійснюється опис конфліктогену, четвертій – визначається вид конфліктогену (Додаток В), п’ята колонка – конструктивні способи впливу на конфліктоген, тобто способи подолання конфліктогену, перелік яких наведено нижче.

Профілактика конфліктогенів:

• підвищення психологічної культури та освіти;

• запобігання застосування конфліктогенів у спілкуванні;

• самовдосконалення сфери спілкування, оволодіння культурою спілкування та поведінки;

• самовдосконалення особистості та позбавлення егоцентризму, агресивності, схильності до маніпулювання, підвищення самооцінки, поваги до себе та інших;

• підвищення стресостійкості та формування толерантності до фрустрації, "імунітету" на ситуативні та повсякденні конфліктогени спілкування;

• формування в індивідів усвідомлення й рефлексії чужих (але значущих для себе) і своїх конфліктогенів.

Конструктивні способи нейтралізації конфліктогенів:

• надавайте можливість супротивнику висловити власні прагнення до кінця, адекватно реагуючи на них;

• проявляйте щиру увагу та повагу до іншої сторони, цікавтесь його проблемами;

• недопускайте переведення проблеми з ділового рівня в емоційний;

• будьте впевнені в собі і намагайтесь перевести проблему з емоційного рівня на конструктивний, діловий рівень;

• щиро переконуйте суперника у його особистій значущості;

• чітко визначте власну позицію, щоб опонент розумів ваші наміри та прагнення;

• використовуйте аргументовані реакції на конфліктогени;

• тактовно пояснюйте хибність позиції опонента;

• надавайте можливість опоненту зберегти власне "обличчя".

Основний конструктивний спосіб нейтралізації конфліктогенів:

НЕ РЕАГУЙТЕ НА КОНФЛІКТОГЕН КОНФЛІКТОГЕНОМ.