Теми практичних занять

№ з/п	Назва теми	Кіл-ть годин
1	М. Кропивницький: актор і драматург	2
2	Драматургія Михайла Старицького	2
3	Театральне життя п’єс І. Карпенка-Карого	2
4	«Мої п’єси – то мій смуток» (І. Франко)	2
5	Роль пошуків Любов Яновської в оновленні українського театру	2
6	«Театр» Гната Хоткевича	2
7	Леся Українка	2
8	Володимир Винниченко	2
9	Олександр Олесь	2

Практичне заняття №1

М. Кропивницький «Дай серцю волю, заведе у неволю», «Розгардіяш»

План

1. Характери п’єс.

2. Аналіз художніх конфліктів.

3. Історія сценічних утілень п’єс.

Література

Кропивницький М. Драматичні твори / Марко Кропивницький. – Київ : Наукова думка, 1990. – 608 с.

Театральна критика

Вороний М. Марко Лукич Кропивницький / Вороний М. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика. – Київ : Наукова думка, 1996. – С. 241 – 245.

Наукові розвідки: 16.

Практичне заняття №2

М. Старицький «Не судилося», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».

План

1. Інтрига. Художній конфлікт.

2. Візуальний потенціал ремарок.

3. Історія театральних постановок п’єси.

Література

Старицький М. Поетичні твори. Драматичні твори / Михайло Старицький. – Київ : Наукова думка, 1987. – 574 с.

Старицький М. Твори в 6 томах / Михайло Старицький. – Київ : Дніпро, 1989. – Т. 2–4.

Статті

Старицький М. Доповідь на Першому Всеросійському з’їзді сценічних діячів / Михайло Старицький // Старицький М. Твори в 6 томах. Т. 6 : Оповідання. Статті. Автобіографічні твори. Вибрані листи. – Київ : Дніпро, 1989. – С. 356–361.

Практичне заняття №3

І. Карпенко-Карий «Безталанна», «Суєта», Житейське море

План

1. Світ речей. Сценічні знаки.

2. Кінетично-дійові, емоційно-тональні ремарки.

3. Доля вистав за п’єсами.

Література

Карпенко-Карий І. Драматичні твори / Іван Карпенко-Карий. – Київ : Наукова думка, 1989. – 608 с.

Карпенко-Карий І. Твори в трьох томах / Іван Карпенко-Карий. – Київ : Дніпро, 1985.

Статті

Карпенко-Карий І. «Наталка Полтавка» / І. Карпенко-Карий. Твори в 3 томах. Т. 3 : Драматичні твори. Статті. Листи. – Київ : Дніпро, 1989. – С. 273–278.

Карпенко-Карий І. Записки до з’їзду сценічних діячів / І. Карпенко-Карий. Твори в 3 томах. Т. 3 : Драматичні твори. Статті. Листи. – Київ : Дніпро, 1989. – С. 279–288.

Наукові розвідки: 4; 9; 25; 35; 40.

Практичне заняття №4

І. Франко «Кам’яна душа», «Чи вдуріла?», «Послідній крейцар»

План

1. Національний колорит.

2. Візуальний потенціал ремарок.

3. Театральні вистави за п’єсами.

Література

Франко І. Зібрання творів у п’ятдесяти томах. Т. 24 : Драматичні твори / Іван Франко. – Київ : Наукова думка, 1979. – 448 с.

Статті

Франко І. Уваги про галицько-руський театр / Іван Франко / Франко І. Зібрання творів у п’ятдесяти томах. Т. 33 : Літературно-критичні праці (1900 – 1902) / Іван Франко. – Київ : Наукова думка, 1982. – С. 18–24.

Наукові розвідки: 3.

Практичне заняття №5

Л. Яновська «Повернення із Сибіру», «Дзвін до церкви скликає, а сам у ній не буває» («Лісова квітка», 1900), «На Зелений Клин»

План

1. Загальні критерії сценічності: дієвість, виразність, образність, демонстративність.

2. Сценічні постановки за п’єсами.

Література

Яновська Л. Твори: В 2 томах. – Т. 2. – Київ : Дніпро, 1991. – 710 с.

Наукові розвідки: 31.

Практичне заняття №6

Г. Хоткевич «Довбуш», «Гуцульський рік», «Непросте»

План

1. Художній конфлікт.

2. Національний колорит.

3. Театральне життя п’єс.

Література

Хоткевич Г. Неопубліковані гуцульські п’єси / Гнат Хоткевич. – Луцьк : Терен, 2005. – 312 с.

Статті

Хоткевич Г. Гуцульський театр / Гнат Хоткевич / Хоткевич Г. Твори : у 2 т. / упоряд. текстів та приміт. Ф. Погребенника. – Т. 2. – Київ : Дніпро, 1966. – С. 493–498.

Наукові розвідки: 30.

Практичне заняття №7

Леся Українка «Камінний господар», «Лісова пісня».

План

1. Прийоми характеротворення.

2. Засоби відтворення епохи.

3. Сценічне життя п’єс.

Література

Українка Леся. Лісова пісня / Леся Українка / Українка Леся. Зібрання творів у дванадцяти томах. Т. 5 : Драматичні твори (1909 – 1911). – Київ : Наукова думка, 1976. – С. 201 – 298.

Українка Леся. Камінний господар / Леся Українка / Українка Леся. Зібрання творів у дванадцяти томах. Т. 6 : Драматичні твори (1911 – 1913). Переклади драматичних творів. – Київ : Наукова думка, 1977. – С. 71 – 162.

Статті

Українка Леся. Про театр / Леся Українка / Українка Леся. Зібрання творів у дванадцяти томах. Т. 8 : Літературно-китичні та публіцистичні статті. – Київ : Наукова думка, 1977. – С. 268–269.

Українка Леся. Новейшая общественная драма / Леся Українка / Українка Леся. Зібрання творів у дванадцяти томах. Т. 8 : Літературно-китичні та публіцистичні статті. – Київ : Наукова думка, 1977. – С. 229–252.

Наукові розвідки: 7.

Практичне заняття №8

В. Винниченко «Брехня», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Пригвождені»

План

1. Інтрига. Художній конлфікт.

2. Візуальний потенціал п’єс.

3. Історія сценічних утілень п’єс.

Література

Винниченко В. Вибрані п’єси у двох томах / Володимир Винниченко. – Т. 1. – Київ : Мистецтво, 2008. – 336 с.

Винниченко В. Вибрані п’єси у двох томах / Володимир Винниченко. – Т. 2. – Київ : Мистецтво, 2008. – 288 с.

Наукові розвідки: 6.

Практичне заняття №9

Олександр Олесь «По дорозі в казку»

План

1. Загальні критерії сценічності: дієвість, виразність, образність, демонстративність.

2. Історія театральної постановки п’єси.

Література

Олесь О. Твори в двох томах. Т. 2 : Драматичні твори. Проза. Переклади / Олександр Олесь. – Київ : Дніпро, 1990. – 690 с.

Наукові розвідки: 39.

Захист есе.

Методичні рекомендації

до аналізу п’єс з точки зору сценічності

1. Назва п’єси, рік написання.

2. Авторське жанрове визначення.

3. Представлення дійових осіб (акцент на соціальний статус, вік, зовнішність, родинні стосунки).

4. Місце дій.

5. Характери дійових осіб (акцент на активність поведінки). Індивідуалізація мовлення.

6. Репліки дійових осіб (розкривають нову сторону характеру, тематичне продовження, зміна смислового плану, підтекстовість).

7. Розгортання інтриги.

8. Художній конфлікт. Боротьба. Драматичні вузли.

9. Дієвість, видовищність, матеріал для гри.

10. Прийоми «фізичної дії» (рухи, жести, міміка).

11. Інтонація. Паузи.

12. Діалоги. Монологи (забезпечити природність сценічного зображення, динамізувати і пожвавити драматичну дію). Діалогізація монологу (коли в розповідь вкрапляються риторичні запитання, оклики).

13. Ремарки (емоційні-міметичні, кінетично-дійові, адресують репліку, характеризують умови, обставини, характеризують розташування в просторі, пейзажні, експозиційні, інтер’єрні).

14. Синтаксис.

15. Музичний супровід: функція.

16. Призначення гри кольором.

17. Відтворення національного колориту.