1.2. Звітний період та якісні характеристики фінансової звітності

Як передбачено законодавством звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду, тобто на 31 березня, на 30 червня, на 30 вересня, на 31 грудня звітного року.

Протягом звітного року складається проміжна звітність – це місячна і квартальна, яка охоплює певний період і складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Звітний період новоствореного підприємства – з дати створення (дати державної реєстрації) до 31 грудня. Перший звітний період такого підприємства може бути менше 12 місяців, але не може бути більше 15 місяців. Це означає, що підприємства, створені в період з січня місяця по вересень місяць включно, повинні складати проміжну і річну фінансову звітність. Їх звітний період буде менше 12 місяців.

Наприклад, підприємство створене 15 травня. Отже, його звітний період складає 7,5 місяців, тобто з 15 травня по 31 грудня звітного року.

Підприємства, створені в період з жовтня по грудень місяць включно, фінансову звітність за звітний рік не складають, а їх перший звітний період буде наступний|слідуючий| рік за роком їх створення|створіння|. Тому їх звітний період буде більше 12 місяців.

Так, наприклад, підприємство створене 1 листопада поточного року. Його перший звітний період складає 14 місяців, включаючи листопад і грудень місяці минулого року і 12 місяців поточного року.

Звітним періодом ліквідованого підприємства є період з початку року до моменту ліквідації.

На рис. 1.1 схематично наведено|уявляти| тривалість звітного періоду.

Термін здачі звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, Постановою|постановою| Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 затверджений Порядок|лад| подання фінансової звітності. У ній зазначені й терміни її подання. Квартальна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 25 числа місяця наступного|слідуючого| за звітним кварталом, а річна – не пізніше 09 лютого наступного|слідуючого| за звітним року.

Якісні характеристики роблять інформацію, що представляється у фінансовій звітності, корисною для користувачів. При цьому чотирма основними якісними характеристиками є зрозумілість, доречність, достовірність і зіставлення.

жовтень
листопад				Новостворене підприємство (максимум 15 місяців)
грудень
січень	Календарний рік (12 місяців)	Підприємство, яке продовжує свою діяльність
лютий
березень
квітень			Підприємство, яке ліквідовується
травень
червень
липень
серпень
вересень
жовтень
листопад
грудень

Рис. 1.1. Тривалість звітного періоду

Зрозумілість. Основною якістю інформації, що представляється у фінансовій звітності, є її доступність для розуміння користувачами.

Передбачається, що для цього користувачі повинні мати достатні знання у сфері господарської і економічної діяльності, бухгалтерського обліку, і

зацікавлені у вивченні цієї інформації. Проте інформація про складні питання, які мають бути відображені у фінансовій звітності зважаючи на її доцільність для прийняття користувачами економічних рішень, не повинна виключатися тільки через те, що може виявитися дуже складною для розуміння певними користувачами. Бухгалтер-практик готує фінансову звітність відповідно до прийнятої практики, генеруючи важливу інформацію, яка вважається легко зрозумілою для користувачів. А той, хто приймає рішення, повинен інтерпретувати інформацію і використовувати її у прийнятті рішення. Той, хто приймає рішення, повинен сам судити, яку інформацію використовувати, як її використовувати, і що вона означає.

Доречність. Щоб бути корисною, інформація має бути доречною для користувачів, які приймають рішення. Інформація є доречною, коли вона впливає на економічні рішення користувачів, допомагаючи їм оцінювати минулі, теперішні і майбутні події, а також підтверджувати, або виправляти (коригувати) їх минулі оцінки. Отже, під доцільністю мається на увазі, що інформація може вплинути на результати прийнятого рішення. Або можна виразитися іншими словами, якби доречна інформація була відсутня, то було б прийнято інше рішення. Для того, щоб бути доречною, інформація повинна забезпечити зворотний зв'язок із минулими операціями і подіями, і допомогти прогнозувати майбутні умови. Наприклад, звіт про фінансові результати надає інформацію про результати діяльності підприємства протягом минулого року (це зворотний зв'язок), також він допомагає при складанні планів наступного року (це прогноз).

Достовірність. Щоб бути корисною, інформація також має бути достовірною. Необхідно, щоб користувач фінансових звітів міг покладатися на інформацію. Інформація є достовірною, коли в ній немає істотних помилок і упередженості викривлень, і коли користувачі можуть покластися на неї, якщо вона правдиво представляє те, що вона або повинна представляти, або від неї обґрунтовано очікується, що вона буде це представляти. Вона має заслуговувати довіру і бути підтверджуваною незалежними сторонами, які використовують однакові методи вимірювання.

Щоб інформація була надійною, вона повинна давати достовірне представлення операцій та інших подій. Наприклад, Баланс повинен представляти економічні ресурси, зобов'язання і власний капітал підприємства якомога правдивіше відповідно до стандартів бухгалтерського обліку і цей Баланс повинен підтверджуватися аудитором.

Якщо інформація повинна правдиво відображати операції й інші події, то тоді важливо зберігати превалювання змісту над формою. Тобто, бухгалтерський облік повинен відображати суть і економічну реальність господарської діяльності, а не просто її юридичну форму.

Забезпечує надійність інформації у фінансовій звітності і нейтральність або неупередженість. Фінансова звітність не є нейтральною, якщо вона представлена так, щоб вплинути на рішення або думку яким-небудь певним чином.

Бухгалтери-практики обґрунтовувать свої рішення за допомогою логіки і фактів, які приводять до найбільш справедливого звіту про те, що відбулося. Проте при винесенні думок і оцінок бухгалтери-практики часто стикаються з невизначеністю. У цих випадках вони покладаються на критерій обачності. Цей критерій означає, що коли бухгалтери-практики стикаються зі значною невизначеністю відносно того, який метод обліку використовувати, вони зазвичай вибирають той, який з найменшою вірогідністю завищить активи і прибуток. Одним із найбільш поширених застосувань критерію обачності є використання методу найменшого значення з собівартості та ринкової вартості при обліку запасів. Згідно з цим методом, якщо ринкова вартість перевищує собівартість, то використовується консервативніша оцінка – собівартість. Якщо ринкова вартість виявляється нижчою за собівартість, то використовується консервативніше ринкове значення.

Щоб бути надійною, інформація у фінансовій звітності також має бути повною. Повнота представлення інформації вимагає, щоб фінансова звітність і примітки до неї відображали всю інформацію, доречну для розуміння користувачами фінансової звітності. Отже, облікова інформація повинна містити всі необхідні пояснення, щоб вона не вводила в оману. Примітки (записки пояснень) вважаються за невід'ємну частину фінансової звітності.

Зіставлення. Користувачі повинні мати можливість зіставляти фінансову звітність підприємства за різні періоди для того, щоб визначити тенденції в його фінансовому стані і результатах діяльності. Користувачі також повинні мати можливість порівнювати фінансову звітність різних підприємств як у межах однієї країни, так і між країнами, якщо вони хочуть оцінити відповідні результати діяльності, фінансове становеще і зміни в русі грошових коштів. Таким чином, необхідно повідомляти, які методи обліку використовувалися, і застосовувати їх послідовно. Необхідно інформувати користувачів про будь-які зміни методів обліку і впливу подібних змін.