- •Лабораторний практикум
- •Лабораторний практикум з ґрунтознавства Методичні матеріали
- •Передмова
- •Польові дослідження ґрунтів
- •Морфологічних ознак ґрунтів
- •Підготовка зразків грунту до лабораторних досліджень
- •Розділ 1. Гранулометричний склад грунту
- •1.1 Класифікація механічних елементів та їх властивості
- •Класифікація механічних елементів (за н.А. Качинським)
- •1.2. Діагностика ґрунтів за гранулометричним складом
- •2. Основні відмінності глини і піску
- •1.3. Гранулометричний аналіз грунту
- •1.3.1. Підготовка ґрунту до гранулометричного аналізу (за н.А. Качинським)
- •1.3.1.1. Підготовка без карбонатного ґрунту
- •1.3.1.2. Підготовка карбонатного ґрунту
- •Підготовка ґрунту до гранулометричного аналізу методом розтирання з розчином пірофосфату натрію
- •1.3.3. Кількісне визначення механічних елементів за допомогою піпетки
- •3. Глибина занурення піпетки і час після збовтування суспензії для взяття проб
- •4. Форма запису результатів аналізу
- •1.3.4. Розрахунки результатів гранулометричного аналізу
- •5. Вміст фракцій та назва гранулометричного складу ґрунту
- •1.4. Класифікація грунтів за гранулометричним складом
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом (за н.А. Качинським)
- •7. Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом (за м.М. Годліним, 1972)
- •1.5. Гранулометричний склад грунтів україни
- •Застосування даних гранулометричного аналізу
- •Екологічне значення гранулометричного складу
- •Відношення рослин до гранулометричного складу ґрунту (за в.Ф. Вальковим)
- •9. Гранулометричний склад ґрунтів та їх придатність під плодові насадження ( за в.Ф. Вальковим)
- •Розділ 2. Структурно-агрегатний склад ґрунту
- •2.1. Поняття структури ґрунту та її класифікація
- •10. Класифікація структурних агрегатів ґрунту (за м. І. Савіновим)
- •2.2. Методичні підходи дослідження структурно-агрегатного складу
- •2.2.1. Мікроагрегатний аналіз ґрунту за методом Качинського
- •2.2.2. Структурно-агрегатний аналіз ґрунту за методом м.І. Савінова
- •11. Оцінка структурного стану ґрунту
- •12. Результати структурно-агрегатного аналізу ґрунтів
- •13. Оцінка водостійкості структурних агрегатів за методом м.І. Савінова
- •2.2.2.1. Використання результатів агрегатного аналізу ґрунтів
- •14. Діагностичні критерії рівнів окультуреності чорноземів за агрофізичними показниками в орному шарі (за в.В.Медведєвим, 1988)
- •3.1. Щільність твердої фази ґрунту
- •15. Щільність деяких мінералів та їх склад
- •3.1.1. Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом
- •16. Форма запису при визначенні об’єму пікнометра
- •3.1.1.1. Визначення щільності твердої фази незасолених ґрунтів
- •3.1.1.2. Визначення щільності твердої фази засолених ґрунтів
- •3.2. Щільність ґрунту
- •3.2.1. Поняття щільності ґрунту та її оцінка
- •17. Оцінка щільності ґрунту (за н.А. Качинським)
- •18. Значення рівноважної щільності ґрунтів України в шарі 0–20 см
- •19. Значення оптимальної щільності ґрунту для сільськогосподарських культур (за о.Г. Бондарєвим, в.В. Медведєвим)
- •3.2.2. Визначення щільності ґрунту методом ріжучого кільця за н.А. Качинським
- •20. Форма запису при визначенні аналізу щільності ґрунту
- •3.3. Пористість ґрунту та її визначення
- •21. Межі коливань різних видів пористості в ґрунтах і в ґрунтотворних породах (за в.А. Ковдою)
- •22. Форма запису при аналізі диференційної шпаруватості ґрунту
- •Розділ 4. Водні властивості ґрунтів та методи їх дослідження
- •4.1. Стан і форми води в ґрунті
- •4.2. Методи визначення вологості ґрунту
- •4.2.1. Визначення польової вологості ґрунту термостатно-ваговим методом
- •23. Оптимум зволоження ґрунту для різних рослин (за в.Ф. Вальковим)
- •4.2.2. Визначення вмісту гігроскопічної вологи у ґрунті
- •24. Форма запису результатів визначення вологості
- •4.2.3. Визначення максимальної гігроскопічності ґрунту за методом а.В. Ніколаєва
- •25. Максимальна гігроскопічність ґрунтів різного гранулометричного складу і торфів (за с.А. Вериго, л.О. Разумовою)
- •4.2.4. Визначення максимальної молекулярної вологоємкості ґрунту методом вологоємких середовищ
- •4.2.5. Визначання вологості стійкого в’янення рослин методом вегетаційних мініатюр
- •26. Вологість в’янення ґрунтів різного гранулометричного складу і торфів (за с.А. Вериго, л.О. Разумовою)
- •27. Форма запису результатів визначення вологості стійкого в’янення рослин
- •4.2.6. Найменша вологоємність
- •28. Найменша вологоємність верхнього метрового шару ґрунтів різного гранулометричного складу (за л.П. Розовим)
- •29. Оцінка найменшої вологоємності ґрунтів
- •4.2.7. Визначення капілярної вологоємкості ґрунту
- •4.2.7.1. Лабораторний метод визначення капілярної вологоємності
- •4.2.7.2 Визначення капілярної вологоємкості порушеного ґрунту та швидкості капілярного підтягування води
- •4.2.8. Визначення повної вологоємності ґрунту
- •4.3. Практичне застосування даних вологості та водних властивостей ґрунту
- •30. Оцінка запасів продуктивної вологи у ґрунті
- •31. Схема типізації клімату ґрунту (за а.М. Шульгіним)
- •Розділ 5. Органічна речовина ґрунту та методи її визначення
- •5.1. Методи визначення гумусу
- •5.1.1. Визначення вмісту гумусу за методом Тюріна
- •32. Наважки ґрунту залежно від передбачуваного вмісту гумусу
- •33. Наважки ґрунту для визначення гумусу залежно від його забарвлення
- •5.1.2. Визначення гумусу методом Тюріна в модифікації Сімакова
- •34. Показники гумусового стану ґрунтів (за л.О. Гришиною, д.С. Орловим)
- •5.1.3. Розрахунки запасів енергії в гумусі за с.А. Алієвим
- •5.1.4. Визначення показника реакційної здатності гумусу за м.І. Лактіоновим
- •35. Реакційна здатність гумусу чорноземів типових, мг-екв/100 г ґрунту Миронівського стаціонару в шарі 0–20 см (за м.І. Лактіоновим)
- •Розділ 6. Фізико-хімічні властивості ґрунтів
- •6.1. Катіонообмінна здатність грунту
- •36. Групування ґрунтів за сумою увібраних основ
- •37. Групування ґрунтів за вмістом обмінних кальцію та магнію
- •38. Групування ґрунтів за ступенем насиченості основами
- •6.1.1. Трилонометричне визначення кальцію і магнію
- •6.1.2. Визначення обмінного кальцію
- •6.1.3. Визначення обмінних калію і натрію на полуменевому фотометрі
- •39. Шкала зразкових розчинів залежно від концентрації
- •6.1.4. Визначення суми обмінних катіонів за методом Каппена-Гільковиця
- •6.1.5. Визначення обмінного натрію за методом м.М. Годліна
- •6.1.6. Визначення карбонатів у ґрунті газоволюметричним методом
- •40. Інтенсивність скипання соляної кислоти залежно від вмісту карбонатів у ґрунті
- •6.2. Методи меліорації солонців і солонцюватих грунтів
- •41. Рівні лужності ґрунтів
- •6.2.1. Визначення ступеня солонцюватості ґрунтів і доз гіпсу
- •42. Класифікація солонцюватих ґрунтів за Антиповим-Каратаєвим
- •43. Градації ґрунтів за ступенем солонцюватості
- •44. Межі інтенсивності солонцевого процесу за співвідношенням активності іонів Na і Са
- •6.2.2. Визначення дози гіпсу за порогом коагуляції
- •6.2.3. Взаємодія гіпсу з ґрунтом
- •6.2.4. Строки, способи та місце внесення гіпсу в сівозмінах
- •45. Групи соленцестійких сільськогосподарських культур (о.Ф. Гнатенко та інші, 2000)
- •6.3. Кислотність грунту, методи її визначення і регулювання
- •6.3.1. Поняття про кислотність ґрунту
- •46. Назва реакції ґрунту залежно від величини рН
- •47. Оптимальна реакція ґрунтового середовища для сільськогосподарських культур, плодових насаджень і мікроорганізмів
- •48. Групування ґрунтів за ступенем кислотності
- •6.3.2. Методи визначення кислотності ґрунту
- •6.3.2.1. Визначення активної кислотності ґрунту потенціометричним методом
- •6.3.2.2. Визначення обмінної кислотності потенціометричним методом
- •6.3.2.3. Визначення гідролітичної кислотності за методом г. Каппена
- •6.3.3. Методи хімічної меліорації кислих ґрунтів
- •6.3.3.1. Взаємодія вапна з ґрунтом
- •6.3.3.2. Визначення потреби ґрунтів у вапнуванні
- •49. Потреба ґрунтів України у вапнуванні залежно від рНкCl
- •50. Потреба ґрунтів України у вапнуванні залежно від гідролітичної кислотності
- •51. Оцінка реакції ґрунтового середовища під плодові насадження
- •6.3.4. Методи визначення доз вапна
- •52. Нормативи витрат вапна для кислих ґрунтів України
- •53. Оптимальні значення рНксl
- •54. Орієнтовні дози СаСо3 залежно від pHкСl і гранулометричного складу ґрунтів Полісся та західних районів України, т/га
- •55. Дози СаСо3 для нейтралізації 1 ц фізіологічно кислих добрив
- •56. Оптимальні дози СаСо3 для вапнування кислих ґрунтів Полісся та Лісостепу України
- •57. Показники кислотності ґрунтів (pHкСl), при яких доцільне повторне вапнування
- •58. Періодичність вапнування кислих ґрунтів України
- •6.3.5. Строки, способи та місце внесення вапна в сівозмінах
- •59. Календар робіт по вапнуванню кислих ґрунтів
- •Розділ 7. Засолені грунти, методи їх дослідження та меліорації
- •7.1. Аналіз водної витяжки для визначення засоленості грунтів
- •7.1.1. Приготування водної витяжки
- •7.1.2. Якісне визначення вмісту іонів
- •7.1.2.1. Визначення загальної кількості водорозчинних речовин (сухий залишок)
- •7.1.2.2. Визначення загальної кількості мінеральних водорозчинних речовин (залишок після прожарювання)
- •7.1.2.3. Визначення pH водної витяжки потенціометричним методом
- •7.1.2.4. Визначення лужності водної витяжки
- •60. Форма запису результатів аналізу визначення лужності від нормальних карбонатів
- •61. Форма запису результатів аналізу визначення загальної лужності
- •7.1.2.5. Визначення хлор-іонів методом Мора
- •62. Форма запису результатів аналізу визначення хлор-іонів
- •7.1.2.6. Визначення сульфат-іонів
- •63. Форма запису результатів аналізу визначення сульфат-іонів
- •7.1.2.7. Визначення кальцію та магнію трилонометричннм методом
- •64. Форма запису результатів аналізу визначення іонів кальцію
- •65. Форма запису результатів аналізу визначення іонів кальцію та магнію
- •66. Підсумкова таблиця результатів аналізу водної витяжки
- •7.1.2.8. Визначення іонів натрію та калію
- •67. Шкала зразкових розчинів для визначення іонів Na і k
- •7.1.2.9. Визначення суми натрію та калію розрахунковим методом
- •7.1.3. Перевірка точності аналізу водної витяжки
- •7.2. Встановлення типу і ступеня засолення ґрунту
- •68. Класифікація ґрунтів за хімізмом засолення
- •69. Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (солончакуватості) залежно від складу солей (за н.І. Базилевич, е.І. Панковою)
- •70. Ступінь засолення і стан польових культур
- •7.3. Елементи меліорації засолених грунтів
- •71. Верхня межа допустимого вмісту солей у ґрунті залежно від типу засолення, % на суху наважку (за даними аналізу водної витяжки, ґрунт: розчин 1:5)
- •72. Критична глибина залягання підґрунтових вод для лесових ґрунтів (за а.М. Костяковим)
- •73. Відносна солестійкість рослин
- •74. Гранично допустимі концентрації солей у ґрунтах, які відводиться під плодові насадження, мг-екв на 100 г ґрунту (за с.Ф. Неговєловим)
- •75. Гранично допустимі концентрації лужних солей у ґрунтах, які відводяться під плодові насадження в шарі 50-100 см (за в.Ф. Івановим)
- •Розділ 8. Дослідження деградаційних процесів ґрунтів
- •Загальні поняття про деградацію ґрунту
- •76. Поширення деградації ґрунтів в Україні (за в.В. Медведєвим, т.Н. Лактіоновою, н.М. Бреус)
- •77. Характеристика найпоширеніших видів антропогенної деградації ґрунтів
- •8.2. Діагностичні критерії деградації ґрунтів
- •78. Діагностичні критерії ступеня деградації ґрунтів
- •8.3 Дослідження втрат грунту внаслідок водної ерозії
- •8.3.1. Визначення змиву ґрунту методом стокових майданчиків
- •8.3.2. Облік змиву ґрунту від водної ерозії за об’ємом водориїн за в.М. Соболєвим
- •79. Шкала інтенсивності втрат ґрунту внаслідок водної ерозії
- •80. Нормування ерозійної небезпеки
- •8.3.3. Визначення втрат ґрунту від ерозії і дефляції методами фітоіндикації за в.І. Тарасовим
- •Крізь полезахисну лісосмугу
- •8.4. Дослідження втрат ґрунту внаслідок вітрової ерозії
- •8.4.1. Кількісні методи обрахунку втрат ґрунту внаслідок вітрової ерозії
- •8.4.2. Облік знесеного вітром ґрунту за методом Годунова
- •81. Оцінка інтенсивності прояву вітрової ерозії для основних типів ґрунтів України
- •8.5. Дослідження деградаційних процесів на осушуваних органогенних ґрунтах
- •82. Нормативна оцінка агроекологічного стану осушених земель (Трускавецький р.С., 2008)
- •8.6. Оцінка розвитку деградації ґрунтів під впливом зрошення
- •83. Діагностичні критерії деградації зрошуваних ґрунтів (за с.А. Балюком, 2000)
- •Розділ 9. Бонітування ґрунтів і якісна оцінка земель*
- •9.1. Основні поняття з бонітування ґрунтів
- •9.2. Методи бонітування ґрунтів
- •9.2.1 Агроекологічний метод бонітування ґрунтів
- •85. Коефіцієнти поправок на клімат і зрошення
- •86. Підсумкова форма проведення бонітування ґрунтів
- •9.2.2. Якісна оцінка земель за методикою а.І. Сірого
- •87. Поправочні коефіцієнти на технологічні властивості земель
- •88. Коефіцієнти поправок на неоднорідність ґрунтового покриву
- •89. Класифікація ґрунтів і земель за їх придатністю для сільськогосподарського виробництва
- •9.2.3. Методика бонітування ґрунтів Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського та Інституту землеустрою наан України
- •90. Розрахунок індексу фізичного стану ґрунту
- •9.2.4. Методика бонітування ґрунтів під плодові насадження Інституту садівництва наан України
- •Список використаної літературИ
- •Додатки
- •Маса 1 мл со2 в (мг)залежно від температури повітря і тиску, мг
- •Номенклатурний список агровиробничих груп ґрунтів україни
- •Дерново-підзолисті ґрунти
- •Опідзолені ґрунти
- •Чорноземи південні на лесах
- •Чорноземи на щільних глинах
- •Чорноземи на пісках
- •Чорноземи і дернові ґрунти на елювії щільних порід
- •Каштанові ґрунти
- •Лучно-чорноземні й лучно-каштанові ґрунти
- •Лучні, чорноземно-лучні та каштаново-лучні ґрунти
- •Болотні ґрунти
- •Солонці та солончаки
- •Подові ґрунти
- •Дернові ґрунти на водно-льодовикових, делювіальних, давньоалювіальних, сучасних алювіальних і морських відкладах
- •Буроземно-підзолисті, дерново-буроземні та бурі гірські ґрунти
- •Коричневі ґрунти і передгірні чорноземи
- •Намиті ґрунти
- •Виходи порід і розмиті ґрунти
- •Для нотаток
Солонці та солончаки
Солонці лучно-степові глибокі.
Солонці лучно-степові неглибокі та середньоглибокі солончакуваті.
Солонці лучно-степові кіркові й неглибокі солодовозасолені.
Солонці лучні глибокі солончакові.
Солонці лучні неглибокі й середньоглибокі солончакові.
Солончаки та їхні комплекси із сильнозасоленими ґрунтами.
Лучно-чорноземні, лучні й дернові глейові середньо- і сильноосолоділі ґрунти та солоді.
Подові ґрунти
Лучно-чорноземні глеюваті та глейові подові ґрунти.
Лучно-каштанові глеюваті й глейові подові ґрунти.
Лучно-каштанові глейові солончакові ґрунти.
Лучно-каштанові глейові солончакові ґрунти подів у комплексі із солонцями солончаковими (10–30%).
Лучно-каштанові глейові солончакові ґрунти подів у комплексі із солонцями солончаковими (30–50%).
Дернові ґрунти осолоділі та глеєсолоді подів.
Дернові глейові солончакові грунти подів.
Чорноземно-лучні солонцюваті оглеєні й каштаново-лучні солонцюваті оглеєні солончакуваті та солончакові ґрунти подів у комплексі із солонцями солончаковими (10–30%).
Чорноземно-лучні солонцюваті оглеєні й каштаново-лучні солонцюваті оглеєні солончакуваті та солончакові ґрунти подів у комплексі із солонцями солончаковими (30–50%).
Дернові ґрунти на водно-льодовикових, делювіальних, давньоалювіальних, сучасних алювіальних і морських відкладах
Дернові неглибокі глеюваті ґрунти.
Дернові глибокі неоглеєні й глеюваті грунти та їхні опідзолені відміни.
Дернові неглибокі глейові грунти.
Дернові глибокі глейові грунти та їхні опідзолені відміни.
Дернові глейові осушені ґрунти.
Дернові опідзолені поверхнево оглеєні ґрунти.
Дернові глейові карбонатні ґрунти.
Буроземно-підзолисті, дерново-буроземні та бурі гірські ґрунти
Буроземно-підзолисті, дерново-буроземно-підзолисті неоглеєні й глеюваті незмиті та слабозмиті грунти.
Буроземно-підзолисті, дерново-буроземно-підзолисті, бурі гірсько-лісові опідзолені глейові й поверхнево оглеєні незмиті й слабозмиті ґрунти.
Буроземно-підзолисті, дерново-буроземно-підзолисті середньозмиті та сильнозмиті грунти.
Дерново-буроземні й лучно-буроземні ґрунти на алювіальних і делювіальних відкладах.
Дерново-буроземні та лучно-буроземні глейові ґрунти на алювіальних і делювіальних відкладах.
Дерново-буроземні й лучно-буроземні неглибокі грунти, підстелені ріняками.
Дерново-буроземні та дернові слаборозвинені ріняково-щебенюваті ґрунти.
Бурі гірсько-лісові, гірсько-лучні й дерново-буроземні щебенюваті фунти полонинського поясу (вище 1100 м над рівнем моря).
Бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі й середньоглибокі щебенюваті ґрунти помірно холодного поясу (від 800 до 1100 м над рівнем моря).
Бурі гірсько-лісові й дерново-буроземні глибокі та середньоглибокі щебенюваті ґрунти прохолодного поясу (від 500 до 800 м над рівнем моря).
Бурі гірсько-лісові й дерново-буроземні глибокі та середньоглибокі щебенюваті ґрунти помірного поясу (від 250 до 500 м над рівнем моря).
Бурі гірсько-лісові й дерново-буроземні глибокі та середньо- глибокі щебенюваті ґрунти теплого поясу (до 250 м над рівнем моря).
Бурі гірсько-лісові й дерново-буроземні глибокі та середньоглибокі щебенюваті слабозмиті ґрунти помірно холодного поясу (800–1100 м над рівнем моря).
Бурі гірсько-лісові й дерново-буроземні глибокі та середньоглибокі щебенюваті слабозмиті ґрунти прохолодного поясу (від 500 до 800 м над рівнем моря).
Бурі гірсько-лісові й дерново-буроземні глибокі та середньоглибокі щебенюваті слабозмиті ґрунти помірного поясу (від 250 до 500 м над рівнем моря).
Бурі гірсько-лісові й дерново-буроземні глибокі та середньоглибокі щебенюваті слабозмиті грунти теплого поясу (до 250 м над рівнем моря).
Бурі гірсько-лісові й дерново-буроземні неглибокі щебенюваті та кам’янисті грунти.
Бурі гірсько-лісові й дерново-буроземні щебенюваті та кам’янисті середньо- і сильнозмиті ґрунти.
Бурі гірські остеповілі щебенюваті грунти на карбонатних породах.
Бурі гірські остеповілі щебенюваті грунти на безкарбонатних породах.
Бурі гірські остеповілі щебенюваті середньо- та сильнозмиті грунти.