9.2.3. Методика бонітування ґрунтів Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського та Інституту землеустрою наан України

Бонітування проводиться за методикою, яка базується на єдиних принци­пах, але з обов'язковим урахуванням регіональних особливостей ґрунтів і природних умов сільськогосподарського виробництва. Завданням боніту­вання є встановлення ступеня відповідності властивостей ґрунтів та умов біологічним потребам конкретних культур, тобто ступеня придатності для їх вирощування.

Об'єктом бонітування є одиниці ґрунтового покриву, різновидності ґрун­тів або агровиробничі групи ґрунтів, узагальнені на основі єдиного загально­державного номенклатурного списку. Як і в агроекологічному методі, показ­ником ступеня якості (родючості) ґрунтів є бонітет, виражений у балах. Однак, до основних типових критеріїв в ній відносяться: вміст гумусу в ор­ному шарі і по генетичних горизонтах; глибина гумусових горизонтів та вміст фізичної глини. Модифікаційні критерії такі самі, як у агроекологіч­ному методі. В якості узагальненого показника агрофізичних властивостей пропонується використовувати індекс фізичного стану ґрунтів.

Робота здійснюється в такому порядку:

1. Визначають перелік культур, відносно яких розробляються бали бонітетів ґрунтів конкретного природно-сільськогосподарського району (господарства);

2. Встановлюють бонітети ґрунтів по окремим властивостям, від яких у найбільшій мірі залежить врожайність відповідної культури;

3. Визначають міру впливу окремих властивостей або бонітетів ґрунтів на врожайність культури;

4. Розраховують загальні бали бонітетів ґрунтів відносно прийнятих культур.

Розрахунок балів бонітету здійснюється відносно еталонних агровиробничих груп ґрунтів, вибраних для кожної сільськогосподарської культури і приймається за 100 балів.

Розрахунки балів бонітету проводять спочатку за окремими властивос­тями, а потім розраховується загальна його величина по всіх властивостях.

Бали бонітетів по гумусу і глибині гумусових горизонтів розраховують за формулою:

(145)

де n_j - і-тий показник властивості (ознаки) агровиробничої групи ґрунтів, по якій визначається бонітет; п_eij – аналогічний показник агровиробничої групи ґрунтів, прийнятий за еталон для j-тої культури.

При визначенні загального балу бонітету ґрунтів враховують міру впливу окремих ознак на врожайність по природно-сільськогосподарських провін­ціях. Вони розраховані виходячи з коефіцієнта детермінації, визначеного за формулою:

(146)

де К_діj – коефіцієнт детермінації; r²_ij - коефіцієнт кореляції між урожайністю j-тої культури (або балу бонітету по урожайності) і окремим (i-тим) показни­ком властивості ґрунту, вираженим в балах бонітету.

Загальні бали бонітету агровиробничої групи ґрунтів природно-сільсько­господарського району (господарства) розраховуються за формулою:

(147)

де Б_1ij, Б_піj– бали бонітетів по окремим властивостям ґрунтів по j-культурі; К_д1ij, К_д2ij, К_дnij, коефіцієнти детермінації по окремим властивостям по j-культурі.

Для врахування агрофізичних показників, в якості узагальненого показника використовувати індекс фізичного стану, приклад розрахунку якого наводиться нижче (табл. 90).