Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
LABORATORNIY PRAKTIKUM_zemlevporjadniki_2012_1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.27 Mб
Скачать

83. Діагностичні критерії деградації зрошуваних ґрунтів (за с.А. Балюком, 2000)

Показники

Недеградова-ний грунт

Ступінь деградації

слабкий

середній

сильний

1

Засоленість ґрунтів,

вміст солей

незасолені

Слабко-засолені

Середньо-засолені

Сильно-засолені

2

Осолонцювання ґрунтів

Несолон-цюваті

Слабо-солонцюваті

Середньо-солонцюваті

Сильно-солонцюваті

3

Підлуження ґрунтів

немає

Слабко-лужні

Середньо-лужні

Сильно-лужні

4

Гумусний стан ґрунтів. Зменшення вмісту гумусу, % від початкового

немає

до 5

5–20

> 20

5

Агрофізичний стан ґрунтів:

Структурно-агрегатний склад, %

Повітряно-сухі агрегати

(0,25-10,0 мм)

Водостійкі агрегати

(>0,25 мм)

> 70

>45

60–70

35–45

40–60

25–35

< 40

<25

6

Рівноважна щільність, г/см3 Важкі ґрунти

Легкі ґрунти

< 1,3

< 1,3

1,3–1,4

1,3–1,5

1,4–1,6

1,5–1,6

>1,6

>1,6

7

Сумарний показник ступеня забруднення ґрунтів важкими металами (Zc)

< 16

16–32

32–128

> 128

8

Вміст водорозчинного фтору, мг/кг ґрунту

< 6

6–10

10–20

> 20

Розділ 9. Бонітування ґрунтів і якісна оцінка земель*

9.1. Основні поняття з бонітування ґрунтів

Бонітування ґрунтів (від латинського – bonitas – доброякісність) – це спеціа­лізована генетико-виробнича класифікація ґрунтів, побудована на їх об'єктив­них природних і стійко набутих у процесі сільськогосподарського викорис­тання ознаках та властивостях, які мають найбільше значення для росту сільськогосподарських культур, виражена в кількісних показниках-балах.

Головна мета бонітування ґрунтів – кількісне визначення відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто наскільки один ґрунт краще чи гірше за інший здатний забезпечувати ріст і розвиток сільськогосподарських культур.

Будучи складовою частиною земельного кадастру, бонітування ґрунтів має велике самостійне значення, оскільки:

  • дозволяє порівнювати і групувати ґрунти за продуктивністю;

  • надає можливість виявляти найбільш сприятливі ґрунти для вирощу­вання тих чи інших сільськогосподарських культур;

  • допомагає найефективнішому використанню добрив, проведенню агро­технічних та меліоративних заходів;

  • сприяє введенню зональних систем землеробства;

  • ш ставить за мету підвищення продуктивності природних кормових угідь і лісових насаджень;

  • має велике значення в охороні ґрунтів від деградації (ерозії, забруднен­ня важкими металами, пестицидами, заболочення і т.п.).

Бонітет ґрунту – показник якості ґрунту і його продуктивності, який являє собою інтегральну величину різних властивостей та ознак ґрунту, вимірюваних різними мірами (мг, мг-екв, т, мм, % та ін.), хоча сам є безрозмірним.

З існуючих методик бонітування, які поширені в Україні, заслуговують на увагу методики розроблені в Національному аграрному університеті (А.І.Сі­рий, 1974), Інституті землеустрою УААН та Інституті ґрунтознавства і агро­хімії УААН ім. О.Н. Соколовського (Л.Я. Новаковський, О.П. Канаш, В.В. Мед­ведев та інші) і Інституті садівництва УААН (М.В. Козак, 1996).

  • – викладено за (О.Ф. Гнатенко, М.В. Капштик, Л.Р. Петренко, С.В. Вітвіцький, 2005)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]