7.1.1. Приготування водної витяжки

На технохімічних терезах зважують 100 г повітряно-сухого ґрунту, просіяного крізь сито з діаметром отворів 1мм. Переносять його у колбу місткістю 750 мл, приливають 500 мл дистильованої води (співвідношення ґрунт:вода 1:5), яка не містить СО₂, а також домішок кальцію, магнію та міді (свіжеперегнана або прокип’ячена).

Вуглекислий газ обумовлює перехід карбонатів кальцію та магнію у легкорозчинні форми і дані аналізу будуть неточні. Збільшується загальна лужність та сухий залишок (СаСО₃ + Н₂О + СО₂ → Са(НСО₃)₂).

Колбу закривають пробкою, збовтують три хвилини і відразу фільтрують, переносячи на простий складчастий фільтр як можна більше ґрунту. Для фільтрації застосовують лійки 12–15 см. Перші мутні порції фільтрату знову на фільтр, поки фільтрат не стане прозорим.

Краї фільтру, який вміщено в лійку, повинні бути вище країв лійки приблизно на 1 см, а витяжка, яка фільтрується, у свою чергу на 1–1,5 см не повинна доходити до країв лійки.

Після закінчення фільтрування фільтрат добре перемішують і колбу закривають пробкою; щоб запобігти випаровуванню витяжки і не забруднити її різними газами (HN₃, пари НС1 та ін.), які можуть бути в лабораторії. Аналіз водної витяжки проводять відразу ж після закінчення фільтрування, бо вона через 1–2 доби після отримання легко загниває.

Водні витяжки з торфів та лісових підстилок готують при відношенні 1:20, тобто беруть 25 г повітряно-сухого торфу і 500 мл дистильованої води.

7.1.2. Якісне визначення вмісту іонів

1. Визначення хлор-іону. Беруть у пробірку 5 мл водної витяжки і підкислюють її двома краплями 10%-ного розчину H₂SO₄. Прибавляють кілька крапель 5%-ного розчину AgNО₃ і вміст пробірки перемішують.

Про наявність хлор-іону судять по осаду, що утворився, або по муті AgCl. Реакцію осадження хлор-іону можна представити рівнянням:

NaCl + AgNO₃ = AgCl↓ + NaNO₃

За кількістю осаду, що утворився, відмічають: мало, багато, дуже багато.

2. Визначення сульфат-іону. Беруть у пробірку 10 мл водної витяжки, приливають 1 мл 10%-ного розчину ВаС1₂ і кип’ятять 1 хв. Якщо у розчині зна­ходяться солі сірчаної кислоти, то випадає біла муть – осад сірчанокислого ба­рію. Реакцію осадження сульфат-іону можна представити таким рівнянням:

Na₂SО₄ + ВаС1₂ = BaSO₄ + 2NaCl

За кількістю осаду, що утворився, відмічають: мало, багато дуже багато.

3. Визначення кальцій-іону. Беруть у пробірку 5 мл водної витяжки, при­ливають 5 мл 4%-ного розчину щавлевокислого амонію. Доводять вміст пробі­рки до кипіння.

Про наявність кальцію-іону судять по осаду, що утворився, або по муті СаС₂О₄. Реакцію осадження кальцій-іону можна представити рівнянням:

СаС1₂ + (NH₄)₂C₂О₄ = СаС₂О₄ і + 2NH₄Cl

За кількістю осаду, що утворився, відмічають: мало, багато, дуже багато.

7.1.2.1. Визначення загальної кількості водорозчинних речовин (сухий залишок)

Беруть піпеткою або мірною колбою 100 мл водної витяжки, випаровують на водяній бані у попередньо висушеній і зваженій на аналітичних терезах фарфоровій чашці. Сухий залишок висушують у сушильній шафі при 105°С протягом 3 годин і після охолодження в ексикаторі зважують на аналітичних тере­зах. За різницею маси пустої чашки і сухим залишком визначають масу сухого залишку у взятому об’ємі витяжки. Кількість сухого залишку в процентах до маси ґрунту розраховують за формулою:

(104)

де а – маса сухого залишку, г; V – загальний об’єм води, взятий для приготу­вання водної витяжки, мл; 100 – коефіцієнт для переводу в проценти; V₁ – об’єм витяжки, взятий на випарювання, мл; р - наважка ґрунту; г; К_н2о – коефіцієнт гігроскопічності.