1.2. Діагностика ґрунтів за гранулометричним складом

В польових умовах іноді виникає необхідність визначити гранулометричний склад ґрунту при картуванні чи виділенні його різновидностей або виробничій характеристиці. Це робиться візуально, або органолептично в сухому і волого­му стані. Ґрунт розтирається на долоні, розглядається під лупою, визначається його стан у сухому і зволоженому вигляді при скочу­ванні. Таке визначення є приблизним, але якщо його ретельно застосо­вувати, то дає результати, дуже близькі до лабораторного аналізу.

Всі групи ґрунтів і порід за гранулометричним складом (пісок, супісок, суглинок тощо) можна розрізняти за цілою низкою ознак. Знаючи їх та маючи відповідний досвід, що досягається тренуван­ням, можна з достатньою точністю визначити гранулометричний склад в польових умовах. В полі гранулометричний склад доводиться визначати за різних умов зволоження. Ось чому зволожені ґрунти здаються більш в'язкими, ніж сухі. Іншою особливістю визначен­ня гранулометричного складу органолептичним способом, про яку треба завжди пам'ятати, це наявність у ґрунті колоїдних часточок (органічних, мінеральних, органо-мінеральних) та вільних карбонатів (СаСO₃). Під їх впливом відбувається з'єднання елементарних час­точок у мікроагрегати, від чого гранулометричний склад ґрунту здається легшим, ніж насправді він є (табл. 2).

При дослідженні ґрунтів у польових умовах гранулометричний склад визначають за зовнішніми ознаками і на дотик у сухому та вологому стані.

1. "Сухий метод" коли суху грудку дрібнозему випробовують на дотик, тобто кладуть на долоню і ретельно розтирають пальцями. Чим більша частина йо­го втирається у шкіру, тим він важчий за гранулометричним складом. Також у сухому стані різні ґрунти за гранулометричним складом мають не однакову зв’язність, тобто міцність грудки на розрив чи роздавлювання. Легкі ґрунти слабкозв’язні і роздавлюються невеликим зусиллям пальців, а суглинкові – добре зв’язні і грудка розривається із значним зусиллям, а у глинистих ґрунтів у сухому стані грудку практично неможливо роздавити.

2. Основні відмінності глини і піску

Властивості	Глина	Пісок
Пористість	Висока, до 70%, тонкі пори і капіляри	Помірна, до 50%, пори некапілярні і крупно капілярні
Зв’язність	В сухому стані висока, у вологому – знижується	В сухому стані – низька, у вологому стані – підвищується
Пластичність	Висока	Відсутня
Усадка при висиханні	Висока	Дуже низька
Водопроникність	Дуже низька	Дуже висока
Водопідйомна здатність	Повільна на велику висоту	Дуже швидка, незначна
Вологоємність	Висока	Невисока
Вміст SiO2, %	40-50	75-95
Вміст R2O3, %	30-40	5-10-20
Поглинальна здатність	Висока	Не виражена
Мінерали	В основному вторинні	В основному первинні
Вміст поживних речовин	Значний	Незначний
Вміст гумусних речовин	Високий	Невисокий
Вміст мікроелементів	Високий	Незначний
Тепловий режим	Холодний	Теплий
Механічний обробіток	Важкий	Легкий
Рівень природної родючості	Низький, але потенційно високий	Низький

2. "Мокрий метод" коли зразок ґрунту (3–4 г) змочують до тістоподібного стану, при якому він має найбільшу пластичність. Вода при цьому з ґрунту не відтискується. Добре розім'ятий і перемішаний у руках ґрунт розкачують на долоні в шнур товщиною близько 3 мм, з якого потім роблять кільце навкруг пальця діаметром до 3 см. Залежно від гранулометричного складу ґрунту шнур при розкачуванні набуде різного вигляду (див. табл. 2). Мокрий польовий ме­тод, якщо його ретельно застосувати, дає результати, близькі до лабораторного аналізу.

Рис 2. Визна­чення гранулометричного складу «мокрим» методом