59. Календар робіт по вапнуванню кислих ґрунтів

Місяць	Місце проведення робіт
Квітень-травень	Під культури ярого посіву і перш за все під покрив багаторічних трав
Червень-серпень	Після збирання парозаймаючих культур і трав першого та другого років використання під озимі
Вересень-жовтень	Після збирання озимих, ярових і просапних культур
Листопад-березень	По мерзлому ґрунту або снігу на полях, під усі ярі культури (крім льону і картоплі), на вперше освоєних землях, луках та пасовищах

Завдання: обґрунтувати необхідність вапнування ґрунту, розрахувати дозу і фізичну норму вапна, визначити місце, строки і способи його внесення.

Хід роботи: 1.Проаналізуйте план ґрунтів і картограму кислотності з ме­тою встановлення необхідності у вапнуванні.

2. Розрахуйте дозу вапна (СаСО₃).

3. Скоректуйте дозу вапна на оптимальну величину для певного ґрунту з урахуванням культур сівозміни і застосуванням мінеральних добрив.

4. Підберіть необхідний меліорант і розрахуйте фізичну норму вапнякового матеріалу.

5. Складіть план вапнування ґрунтів.

Розділ 7. Засолені грунти, методи їх дослідження та меліорації

При наявності в ґрунтовому профілі легкорозчинних солей у концентрації 0,2–0,3% ґрунти відносять до засолених. Це солончаки, солонці та різні за сту­пенем солончакуватості ґрунти.

На території України засолені ґрунти поширені в зонах Сухого Степу, Степу та Лісостепу. Природно засолені ґрунти приурочені до території з бли­зьким заляганням соленосних порід та мінералізованих підґрунтових вод. Вто­ринно-засолені ґрунти поширені в районах зрошувального землеробства, як на­слідок застосування бездренажного зрошення або зрошення мінералізованими водами.

З водорозчинних солей у засолених ґрунтах найчастіше зустрічають­ся: Na₂CО₃, NaHCО₃, NaCl, MgCl₂, CaCl₂, Na₂SO₄, MgSO₄. Найтоксичнішими для рослин є карбонати натрію та хлориди, а найменш токсичні – сульфати. Такі солі, як СаСО₃, MgCО₃ і CaSO₄ – для рослин не шкідливі.

7.1. Аналіз водної витяжки для визначення засоленості грунтів

Застосовуючи аналіз водної витяжки з ґрунту можна дуже швидко і досить точно визначити тип і ступінь його засолення, необхідність промивок, а при аналізі природних вод – можливість використання їх для зрошення. Даний ана­ліз є обов'язковим для всіх лужних ґрунтів.

Результати аналізу водної витяжки повинні дати відповіді на наступні пи­тання:

1. Яка величина загального вмісту легкорозчинних солей у ґрунті і який ступінь засолення даного ґрунту?

2. Який якісний і кількісний склад цих солей?

3. Чи присутні серед солей токсичні солі та яка їх концентрація?

4. Які типи засолення із встановлених властиві досліджуваним грунтам і якої стадії засолення вони зазнають?

У водній витяжці визначають:

1. Сухий залишок, тобто загальну кількість водорозчинних речовин, яка дає уявлення про концентрацію ґрунтового розчину;

2. Залишок після прожарювання, тобто загальну кількість мінеральних водорозчинних речовин;

3. Показник pH;

4. Катіони (Са²⁺, Mg²⁺, К⁺, Na⁺) та аніони (СО₃^2-, НСО₃^-, Сl^-, SO₄^2-).

При скороченому аналізі обмежуються визначенням сухого залишку, катіонів Ca²⁺, Mg²⁺, аніонів НСО₃^- ,Сl^- ,SO₄^2-).

Отримані дані виражають у відсотках з точністю до 0,001 та міліеквівалентах з точністю до 0,01.