Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
LABORATORNIY PRAKTIKUM_zemlevporjadniki_2012_1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.27 Mб
Скачать

54. Орієнтовні дози СаСо3 залежно від pHкСl і гранулометричного складу ґрунтів Полісся та західних районів України, т/га

Грануло-метричний склад ґрунту

pHКСl

≤ 4

4,5

4,6

4,7–4,8

4,9–5,0

5,1–5,3

5,4–5,5

5,65–7,0

Піщаний та глинисто-піщаний

4,0

3,0

2,5

2,0

1,5

1,0

1,0

0,5

Супіщаний

4,5

3,5

3,0

2,5

2,0

1,5

1,5

1,0

Легко-суглинковий

5,5

4,5

4,0

3,5

3,0

2,5

2,5

2,0

Однак результати досліджень і практика агрохімічної служби показали, що дози вапна, визначені за табл. 52 не дають повного ефекту. При вапнуванні такими дозами не досягаються задані параметри реакції ґрунтового розчину, а позитивний вплив на урожайність культур обмежується 4–5 роками.

При застосуванні підвищених доз мінеральних азотних добрив кислотність ґрунтового розчину збільшується. Тому на кожний центнер фізіологічних кислих добрив необхідно додатково вносити вапно (табл. 55).

55. Дози СаСо3 для нейтралізації 1 ц фізіологічно кислих добрив

Назва добрива

Хімічна формула

Доза CaCO3, ц

Хлористий амоній

NH4Cl

1,40

Сульфат амонію

(NH4)24

1,20

Сульфат амонію-натрію

(NH4)24×Na24

0,90

Амонійна селітра

NH4NO3

0,75

Амонійна вода

NH3+ Н2О

0,40

Аміак безводний

NH3

2,90

Сечовина

CO(NH2)2

0,80

Амофос

NH4Н2РО4

0,65

Повні дози вапна, визначені за гідролітичною кислотністю, не завжди доцільно вносити. Згідно з дослідженнями, проведеними ННЦ «Інститут землеробства НААН України» та іншими науково-дослідними установами України, визначено відповідні оптимальні дози (т/гa) за величиною гідролітичної кислотності (табл. 56).

56. Оптимальні дози СаСо3 для вапнування кислих ґрунтів Полісся та Лісостепу України

Ґрунт

Доза СаСО3 по відношенню до повної,

визначеної за Нг

Примітки

Дерново-

підзоли­стий піщаний та глинисто-піщаний

0,75

При внесенні підвищених доз міне­ральних добрив доза вапна може підвищуватись до повної

Дерново-

підзоли­стий супіщаний

1,0

Норма може бути знижена до 0,75 у сівозмінах з льоном, люпином і кар­топлею при середньому рівні вне­сення мінеральних добрив (5-6ц/га)

Дерново-підзоли­стий суглинковий

1,0

Дерново-підзолистий глейовий

1,0

Дерново-підзолистий поверхнево

оглеєний

0,5

У тих випадках, коли гідролітична кислотність нижче 4 мг-екв на 100 г ґрунту, дозу вапна доцільно підви­щити до 0,75–1,0 по відношенню до повної

Сірі та темно-сірі опідзолені, чорно­земи опідзолені та вилугувані

1,0

Буроземного типу (гірські райони Карпат)

0,5–0,25

На ґрунтах з гідролітичною кислот­ністю від 4,5 до 8 мг-екв на 100 г ґрунту необхідно вносити 0,5 дози, а при більших значеннях кислотності (8–16)-0,25

Якщо для вапнування ґрунтів застосовують матеріали, які містять крім СаСО3, інші форми кальцію та магнію, наприклад, доломітове борошно, гідроксид кальцію, магнію, чи їх оксиди (CaO, MgO), то при розрахунках доз їх потрібно переводити в СаСО3.

Коефіцієнти переводу становлять: MgCО3 – 1,20; СаО – 1,78; MgO – 2,50; Mg(OH)2 –1,72; Са(ОН)2 –1,35.

Приклад: якщо вапняковий матеріал містить 50% СаСО3 і 40% MgСО3 вміст вапна у перерахунку на СаСО3 складає не 90, а 98% (50+40×1,2).

При вапнуванні ґрунтів слід розрізняти дози СаСО3 і фізичні норми вапнякових матеріалів. При розрахунку фізичної норми необхідно вводити поправки на вміст вологи, домішок і недіяльних (надто великих) часток СаСО3:

(103)

де Нф – фізична норма вапнякового матеріалу, т/га; Дсасо3 – рекомендована доза вапна, т/га; W – вміст вологи у матеріалі, %; Б – вміст недіяльних час­ток матеріалу, розміром понад 3 мм, %; С – сума карбонатів (СаСО3 і MgCО3) в матеріалі, %.

Для визначення потреб ґрунтів у повторному вапнуванні проводиться до­даткове агрохімічне обстеження. При цьому визначають показники, які харак­теризують ступінь та величину кислотності. Отримані дані порівнюють з пока­зниками, наведеними у табл. 57.

Строки повторного вапнування можна визначати і за балансовими розра­хунками. За даними Українського науково-дослідного інституту землеробства, баланс кальцію та магнію в кислих ґрунтах Полісся складається таким чином, що при внесенні 5,5–6 ц/га мінеральних добрив повторне вапнування слід про­вести через 7–8 років після першого; при внесенні щорічно 10–12 ц/га мінераль­них добрив – через 6–7 років, а в окремих районах – через 4–5. Середня періоди­чність вапнування ґрунтів України наведена в табл. 58.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]