- •Лабораторний практикум
- •Лабораторний практикум з ґрунтознавства Методичні матеріали
- •Передмова
- •Польові дослідження ґрунтів
- •Морфологічних ознак ґрунтів
- •Підготовка зразків грунту до лабораторних досліджень
- •Розділ 1. Гранулометричний склад грунту
- •1.1 Класифікація механічних елементів та їх властивості
- •Класифікація механічних елементів (за н.А. Качинським)
- •1.2. Діагностика ґрунтів за гранулометричним складом
- •2. Основні відмінності глини і піску
- •1.3. Гранулометричний аналіз грунту
- •1.3.1. Підготовка ґрунту до гранулометричного аналізу (за н.А. Качинським)
- •1.3.1.1. Підготовка без карбонатного ґрунту
- •1.3.1.2. Підготовка карбонатного ґрунту
- •Підготовка ґрунту до гранулометричного аналізу методом розтирання з розчином пірофосфату натрію
- •1.3.3. Кількісне визначення механічних елементів за допомогою піпетки
- •3. Глибина занурення піпетки і час після збовтування суспензії для взяття проб
- •4. Форма запису результатів аналізу
- •1.3.4. Розрахунки результатів гранулометричного аналізу
- •5. Вміст фракцій та назва гранулометричного складу ґрунту
- •1.4. Класифікація грунтів за гранулометричним складом
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом (за н.А. Качинським)
- •7. Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом (за м.М. Годліним, 1972)
- •1.5. Гранулометричний склад грунтів україни
- •Застосування даних гранулометричного аналізу
- •Екологічне значення гранулометричного складу
- •Відношення рослин до гранулометричного складу ґрунту (за в.Ф. Вальковим)
- •9. Гранулометричний склад ґрунтів та їх придатність під плодові насадження ( за в.Ф. Вальковим)
- •Розділ 2. Структурно-агрегатний склад ґрунту
- •2.1. Поняття структури ґрунту та її класифікація
- •10. Класифікація структурних агрегатів ґрунту (за м. І. Савіновим)
- •2.2. Методичні підходи дослідження структурно-агрегатного складу
- •2.2.1. Мікроагрегатний аналіз ґрунту за методом Качинського
- •2.2.2. Структурно-агрегатний аналіз ґрунту за методом м.І. Савінова
- •11. Оцінка структурного стану ґрунту
- •12. Результати структурно-агрегатного аналізу ґрунтів
- •13. Оцінка водостійкості структурних агрегатів за методом м.І. Савінова
- •2.2.2.1. Використання результатів агрегатного аналізу ґрунтів
- •14. Діагностичні критерії рівнів окультуреності чорноземів за агрофізичними показниками в орному шарі (за в.В.Медведєвим, 1988)
- •3.1. Щільність твердої фази ґрунту
- •15. Щільність деяких мінералів та їх склад
- •3.1.1. Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом
- •16. Форма запису при визначенні об’єму пікнометра
- •3.1.1.1. Визначення щільності твердої фази незасолених ґрунтів
- •3.1.1.2. Визначення щільності твердої фази засолених ґрунтів
- •3.2. Щільність ґрунту
- •3.2.1. Поняття щільності ґрунту та її оцінка
- •17. Оцінка щільності ґрунту (за н.А. Качинським)
- •18. Значення рівноважної щільності ґрунтів України в шарі 0–20 см
- •19. Значення оптимальної щільності ґрунту для сільськогосподарських культур (за о.Г. Бондарєвим, в.В. Медведєвим)
- •3.2.2. Визначення щільності ґрунту методом ріжучого кільця за н.А. Качинським
- •20. Форма запису при визначенні аналізу щільності ґрунту
- •3.3. Пористість ґрунту та її визначення
- •21. Межі коливань різних видів пористості в ґрунтах і в ґрунтотворних породах (за в.А. Ковдою)
- •22. Форма запису при аналізі диференційної шпаруватості ґрунту
- •Розділ 4. Водні властивості ґрунтів та методи їх дослідження
- •4.1. Стан і форми води в ґрунті
- •4.2. Методи визначення вологості ґрунту
- •4.2.1. Визначення польової вологості ґрунту термостатно-ваговим методом
- •23. Оптимум зволоження ґрунту для різних рослин (за в.Ф. Вальковим)
- •4.2.2. Визначення вмісту гігроскопічної вологи у ґрунті
- •24. Форма запису результатів визначення вологості
- •4.2.3. Визначення максимальної гігроскопічності ґрунту за методом а.В. Ніколаєва
- •25. Максимальна гігроскопічність ґрунтів різного гранулометричного складу і торфів (за с.А. Вериго, л.О. Разумовою)
- •4.2.4. Визначення максимальної молекулярної вологоємкості ґрунту методом вологоємких середовищ
- •4.2.5. Визначання вологості стійкого в’янення рослин методом вегетаційних мініатюр
- •26. Вологість в’янення ґрунтів різного гранулометричного складу і торфів (за с.А. Вериго, л.О. Разумовою)
- •27. Форма запису результатів визначення вологості стійкого в’янення рослин
- •4.2.6. Найменша вологоємність
- •28. Найменша вологоємність верхнього метрового шару ґрунтів різного гранулометричного складу (за л.П. Розовим)
- •29. Оцінка найменшої вологоємності ґрунтів
- •4.2.7. Визначення капілярної вологоємкості ґрунту
- •4.2.7.1. Лабораторний метод визначення капілярної вологоємності
- •4.2.7.2 Визначення капілярної вологоємкості порушеного ґрунту та швидкості капілярного підтягування води
- •4.2.8. Визначення повної вологоємності ґрунту
- •4.3. Практичне застосування даних вологості та водних властивостей ґрунту
- •30. Оцінка запасів продуктивної вологи у ґрунті
- •31. Схема типізації клімату ґрунту (за а.М. Шульгіним)
- •Розділ 5. Органічна речовина ґрунту та методи її визначення
- •5.1. Методи визначення гумусу
- •5.1.1. Визначення вмісту гумусу за методом Тюріна
- •32. Наважки ґрунту залежно від передбачуваного вмісту гумусу
- •33. Наважки ґрунту для визначення гумусу залежно від його забарвлення
- •5.1.2. Визначення гумусу методом Тюріна в модифікації Сімакова
- •34. Показники гумусового стану ґрунтів (за л.О. Гришиною, д.С. Орловим)
- •5.1.3. Розрахунки запасів енергії в гумусі за с.А. Алієвим
- •5.1.4. Визначення показника реакційної здатності гумусу за м.І. Лактіоновим
- •35. Реакційна здатність гумусу чорноземів типових, мг-екв/100 г ґрунту Миронівського стаціонару в шарі 0–20 см (за м.І. Лактіоновим)
- •Розділ 6. Фізико-хімічні властивості ґрунтів
- •6.1. Катіонообмінна здатність грунту
- •36. Групування ґрунтів за сумою увібраних основ
- •37. Групування ґрунтів за вмістом обмінних кальцію та магнію
- •38. Групування ґрунтів за ступенем насиченості основами
- •6.1.1. Трилонометричне визначення кальцію і магнію
- •6.1.2. Визначення обмінного кальцію
- •6.1.3. Визначення обмінних калію і натрію на полуменевому фотометрі
- •39. Шкала зразкових розчинів залежно від концентрації
- •6.1.4. Визначення суми обмінних катіонів за методом Каппена-Гільковиця
- •6.1.5. Визначення обмінного натрію за методом м.М. Годліна
- •6.1.6. Визначення карбонатів у ґрунті газоволюметричним методом
- •40. Інтенсивність скипання соляної кислоти залежно від вмісту карбонатів у ґрунті
- •6.2. Методи меліорації солонців і солонцюватих грунтів
- •41. Рівні лужності ґрунтів
- •6.2.1. Визначення ступеня солонцюватості ґрунтів і доз гіпсу
- •42. Класифікація солонцюватих ґрунтів за Антиповим-Каратаєвим
- •43. Градації ґрунтів за ступенем солонцюватості
- •44. Межі інтенсивності солонцевого процесу за співвідношенням активності іонів Na і Са
- •6.2.2. Визначення дози гіпсу за порогом коагуляції
- •6.2.3. Взаємодія гіпсу з ґрунтом
- •6.2.4. Строки, способи та місце внесення гіпсу в сівозмінах
- •45. Групи соленцестійких сільськогосподарських культур (о.Ф. Гнатенко та інші, 2000)
- •6.3. Кислотність грунту, методи її визначення і регулювання
- •6.3.1. Поняття про кислотність ґрунту
- •46. Назва реакції ґрунту залежно від величини рН
- •47. Оптимальна реакція ґрунтового середовища для сільськогосподарських культур, плодових насаджень і мікроорганізмів
- •48. Групування ґрунтів за ступенем кислотності
- •6.3.2. Методи визначення кислотності ґрунту
- •6.3.2.1. Визначення активної кислотності ґрунту потенціометричним методом
- •6.3.2.2. Визначення обмінної кислотності потенціометричним методом
- •6.3.2.3. Визначення гідролітичної кислотності за методом г. Каппена
- •6.3.3. Методи хімічної меліорації кислих ґрунтів
- •6.3.3.1. Взаємодія вапна з ґрунтом
- •6.3.3.2. Визначення потреби ґрунтів у вапнуванні
- •49. Потреба ґрунтів України у вапнуванні залежно від рНкCl
- •50. Потреба ґрунтів України у вапнуванні залежно від гідролітичної кислотності
- •51. Оцінка реакції ґрунтового середовища під плодові насадження
- •6.3.4. Методи визначення доз вапна
- •52. Нормативи витрат вапна для кислих ґрунтів України
- •53. Оптимальні значення рНксl
- •54. Орієнтовні дози СаСо3 залежно від pHкСl і гранулометричного складу ґрунтів Полісся та західних районів України, т/га
- •55. Дози СаСо3 для нейтралізації 1 ц фізіологічно кислих добрив
- •56. Оптимальні дози СаСо3 для вапнування кислих ґрунтів Полісся та Лісостепу України
- •57. Показники кислотності ґрунтів (pHкСl), при яких доцільне повторне вапнування
- •58. Періодичність вапнування кислих ґрунтів України
- •6.3.5. Строки, способи та місце внесення вапна в сівозмінах
- •59. Календар робіт по вапнуванню кислих ґрунтів
- •Розділ 7. Засолені грунти, методи їх дослідження та меліорації
- •7.1. Аналіз водної витяжки для визначення засоленості грунтів
- •7.1.1. Приготування водної витяжки
- •7.1.2. Якісне визначення вмісту іонів
- •7.1.2.1. Визначення загальної кількості водорозчинних речовин (сухий залишок)
- •7.1.2.2. Визначення загальної кількості мінеральних водорозчинних речовин (залишок після прожарювання)
- •7.1.2.3. Визначення pH водної витяжки потенціометричним методом
- •7.1.2.4. Визначення лужності водної витяжки
- •60. Форма запису результатів аналізу визначення лужності від нормальних карбонатів
- •61. Форма запису результатів аналізу визначення загальної лужності
- •7.1.2.5. Визначення хлор-іонів методом Мора
- •62. Форма запису результатів аналізу визначення хлор-іонів
- •7.1.2.6. Визначення сульфат-іонів
- •63. Форма запису результатів аналізу визначення сульфат-іонів
- •7.1.2.7. Визначення кальцію та магнію трилонометричннм методом
- •64. Форма запису результатів аналізу визначення іонів кальцію
- •65. Форма запису результатів аналізу визначення іонів кальцію та магнію
- •66. Підсумкова таблиця результатів аналізу водної витяжки
- •7.1.2.8. Визначення іонів натрію та калію
- •67. Шкала зразкових розчинів для визначення іонів Na і k
- •7.1.2.9. Визначення суми натрію та калію розрахунковим методом
- •7.1.3. Перевірка точності аналізу водної витяжки
- •7.2. Встановлення типу і ступеня засолення ґрунту
- •68. Класифікація ґрунтів за хімізмом засолення
- •69. Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (солончакуватості) залежно від складу солей (за н.І. Базилевич, е.І. Панковою)
- •70. Ступінь засолення і стан польових культур
- •7.3. Елементи меліорації засолених грунтів
- •71. Верхня межа допустимого вмісту солей у ґрунті залежно від типу засолення, % на суху наважку (за даними аналізу водної витяжки, ґрунт: розчин 1:5)
- •72. Критична глибина залягання підґрунтових вод для лесових ґрунтів (за а.М. Костяковим)
- •73. Відносна солестійкість рослин
- •74. Гранично допустимі концентрації солей у ґрунтах, які відводиться під плодові насадження, мг-екв на 100 г ґрунту (за с.Ф. Неговєловим)
- •75. Гранично допустимі концентрації лужних солей у ґрунтах, які відводяться під плодові насадження в шарі 50-100 см (за в.Ф. Івановим)
- •Розділ 8. Дослідження деградаційних процесів ґрунтів
- •Загальні поняття про деградацію ґрунту
- •76. Поширення деградації ґрунтів в Україні (за в.В. Медведєвим, т.Н. Лактіоновою, н.М. Бреус)
- •77. Характеристика найпоширеніших видів антропогенної деградації ґрунтів
- •8.2. Діагностичні критерії деградації ґрунтів
- •78. Діагностичні критерії ступеня деградації ґрунтів
- •8.3 Дослідження втрат грунту внаслідок водної ерозії
- •8.3.1. Визначення змиву ґрунту методом стокових майданчиків
- •8.3.2. Облік змиву ґрунту від водної ерозії за об’ємом водориїн за в.М. Соболєвим
- •79. Шкала інтенсивності втрат ґрунту внаслідок водної ерозії
- •80. Нормування ерозійної небезпеки
- •8.3.3. Визначення втрат ґрунту від ерозії і дефляції методами фітоіндикації за в.І. Тарасовим
- •Крізь полезахисну лісосмугу
- •8.4. Дослідження втрат ґрунту внаслідок вітрової ерозії
- •8.4.1. Кількісні методи обрахунку втрат ґрунту внаслідок вітрової ерозії
- •8.4.2. Облік знесеного вітром ґрунту за методом Годунова
- •81. Оцінка інтенсивності прояву вітрової ерозії для основних типів ґрунтів України
- •8.5. Дослідження деградаційних процесів на осушуваних органогенних ґрунтах
- •82. Нормативна оцінка агроекологічного стану осушених земель (Трускавецький р.С., 2008)
- •8.6. Оцінка розвитку деградації ґрунтів під впливом зрошення
- •83. Діагностичні критерії деградації зрошуваних ґрунтів (за с.А. Балюком, 2000)
- •Розділ 9. Бонітування ґрунтів і якісна оцінка земель*
- •9.1. Основні поняття з бонітування ґрунтів
- •9.2. Методи бонітування ґрунтів
- •9.2.1 Агроекологічний метод бонітування ґрунтів
- •85. Коефіцієнти поправок на клімат і зрошення
- •86. Підсумкова форма проведення бонітування ґрунтів
- •9.2.2. Якісна оцінка земель за методикою а.І. Сірого
- •87. Поправочні коефіцієнти на технологічні властивості земель
- •88. Коефіцієнти поправок на неоднорідність ґрунтового покриву
- •89. Класифікація ґрунтів і земель за їх придатністю для сільськогосподарського виробництва
- •9.2.3. Методика бонітування ґрунтів Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського та Інституту землеустрою наан України
- •90. Розрахунок індексу фізичного стану ґрунту
- •9.2.4. Методика бонітування ґрунтів під плодові насадження Інституту садівництва наан України
- •Список використаної літературИ
- •Додатки
- •Маса 1 мл со2 в (мг)залежно від температури повітря і тиску, мг
- •Номенклатурний список агровиробничих груп ґрунтів україни
- •Дерново-підзолисті ґрунти
- •Опідзолені ґрунти
- •Чорноземи південні на лесах
- •Чорноземи на щільних глинах
- •Чорноземи на пісках
- •Чорноземи і дернові ґрунти на елювії щільних порід
- •Каштанові ґрунти
- •Лучно-чорноземні й лучно-каштанові ґрунти
- •Лучні, чорноземно-лучні та каштаново-лучні ґрунти
- •Болотні ґрунти
- •Солонці та солончаки
- •Подові ґрунти
- •Дернові ґрунти на водно-льодовикових, делювіальних, давньоалювіальних, сучасних алювіальних і морських відкладах
- •Буроземно-підзолисті, дерново-буроземні та бурі гірські ґрунти
- •Коричневі ґрунти і передгірні чорноземи
- •Намиті ґрунти
- •Виходи порід і розмиті ґрунти
- •Для нотаток
47. Оптимальна реакція ґрунтового середовища для сільськогосподарських культур, плодових насаджень і мікроорганізмів
(О.Ф. Гнатенко та інші, 2000)
Культура |
pH |
Культура |
pH |
Пшениця озима |
6,3-7,7 |
М’ятлик |
5,3 -6,0 |
Пшениця яра |
6,0-7,5 |
Вівсяниця лугова |
5,3 - 6,0 |
Ячмінь |
6,8-7,5 |
Грястиця збірна |
6,0-8,0 |
Жито озиме |
5,5-7,5 |
Льон |
5,5-6,5 |
Овес |
5,0-7,5 |
Коноплі |
7,1 - 7,4 |
Кукурудза |
6,0-7,0 |
Тютюн |
6,5-8,0 |
Рис |
4,0-6,0 |
Морква |
5,5-7,0 |
Просо |
5,5-7,5 |
Капуста |
6,5 -7,4 |
Гречка |
4,7-7,5 |
Огірки |
6,4-7,0 |
Горох |
6,0-7,0 |
Цибуля |
6,4- 7,9 |
Соя |
6,5-7,1 |
Томати |
6,3 -6,7 |
Квасоля |
7,0-8,0 |
Салат |
6,0 -6,5 |
Вика |
5,7-6,5 |
Щавель |
4,5-5,0 |
Люпин |
4,5-6,0 |
Селера |
5,8-7,5 |
Боби кормові |
6,0-7,0 |
Цикорій |
6,0-6,5 |
Соняшник |
6,0-6,8 |
Гарбузи |
5,3-6,0 |
Буряки цукрові |
7,0-7,5 |
Яблуня |
6,5-7,5 |
Картопля |
5,0-5,5 |
Груша |
4,5-6,0 |
Буряки кормові |
6,2-7,5 |
Абрикос |
7,0-8,5 |
Бруква |
4,8-5,5 |
Слива |
6,5-8,0 |
Турнепс |
6,0-6,5 |
Вишня |
6,5-8,5 |
Люцерна |
7,0-8,0 |
Виноград |
7,0-8,7 |
Конюшина |
6,0-7,0 |
Гриби ґрунту |
3,5-6,0 |
Буркун |
7,0-8,7 |
Азотобактер |
6,7-6,8 |
Житняк |
7,0-8,5 |
Нітрифікатори |
6,0-8,0 |
Райграс |
6,8-7,5 |
Денітрифікатори |
7,0-8,0 |
Тимофіївка |
5,0-7,5 |
Бульбочкові бактерії конюшини |
6,0 -7,0 |
Урожайність чутливих культур починає знижуватись при вмісті рухомого алюмінію 1,5–2,0 мг, а середньостійких при 3,5–4,0 мг-екв на 100 г ґрунту.
Вміст рухомого алюмінію в ґрунті залежить від реакції середовища: чим нижче значення pH, тим більше в ґрунті рухомого алюмінію. При рНксl понад 5 рухомість алюмінію різко знижується і його вміст стає значно меншим критичних значень.
При внесенні в ґрунт великої кількості фізіологічно кислих мінеральних добрив у формі нейтральних солей (NH4CI; (NH4)2SO4; КСl та ін.) іон водню переходить у ґрунтовий розчин і підкислює його. За таких умов він збагачується шкідливими для рослин іонами Аl3+ та Мn2+. Тому обмінна кислотність є найшкідливішою для рослин формою кислотності ґрунту.
Підкислення ґрунту може відбуватися за рахунок життєдіяльності мікроорганізмів. Наприклад, у процесі нітрифікації утворюється HNO3.
Гідролітична кислотність – виявляється при взаємодії ґрунту з розчином гідролітично-лужної солі (сіль сильної основи і слабкої кислоти):
CH3COONa, Са(СН3СОО)2 і т.п.
Встановлено, якщо ґрунт обробити нормальним розчином оцтовокислого натрію, то кислотність буде підвищуватись, бо з ГВК у ґрунтовий розчин буде переходити іон водню, який нейтральною сіллю не витісняється.
При визначенні гідролітичної кислотності застосовують оцтовокислий натрій. Внаслідок гідролізу СНзСООNa лужна реакція обумовлена утворенням NaOH за реакцією:
СН3СООNa + Н2О = СН3СООН + NaOH
Оцтова кислота дисоціює дуже слабо, а луг, що утворився, реагує з обмінним воднем, який утворює в розчині гідролітичну кислотність:
[ГВК-]Н+ + NaOH + СН3СООН = [ГВК-]Na+ + Н2О + СН3СООН
При визначенні гідролітичної кислотності враховують усі види кислотності: активну (іони водню ґрунтового розчину), обмінну (увібрані водень та алюміній, які обмінюються на катіони нейтральної солі) і гідролітичну. Співвідношення видів кислотності можна зобразити за схемою:
[ГВК-]Н7 |Н6 Н5| |Н4 Н3| |Н2 Н1| + 6CH3COONa →
[ГВК-]Н7 |Na6Na5| |Na4Na3| |Na2Na1|+ 6CH3COOH, де H7 – іон водню, який не витісняється.
Іон водню Н7 знаходиться в першому шарі колоїдної частки і може бути витіснений при взаємодії з розчином 0,1 н NaOH, тобто більш лужним розчином, ніж 1,0 н СН3СООNa.
У практиці визначати іони водню, які не витісняються катіонами оцтовокислого натрію, немає необхідності, бо добрив з такою реакцією не застосовують. Отже, ці іони не є небезпечними при внесенні добрив у ґрунт, бо будуть у ввібраному стані.
При відсутності обмінної кислотності – гідролітична не шкідлива для рослин, бо іони Н+ гідролітичної кислотності малорухомі. Вимірюють гідролітичну кислотність в мг-екв на 100 г ґрунту і позначають індексом Нг. За величиною гідролітичної кислотності розраховують дози вапна, необхідного для нейтралізації всіх присутніх у ґрунті іонів водню та алюмінію.
За ступенем кислотності розрізняють ґрунти: дуже-, сильно-, середньо-, слабокислі, близькі до нейтральних і нейтральні. Групування ґрунтів за ступенем кислотності, прийняте в Україні, наведено в табл. 48.