6.2.1. Визначення ступеня солонцюватості ґрунтів і доз гіпсу

При вирішуванні питань гіпсування солонців і солонцюватих ґрунтів важливо встановити величину ступеня їх солонцюватості. Даний показник відображає в якій мірі ГВК насичений обмінним натрієм. Ступінь солонцюватості розраховують за формулою:

(95)

де А – ступінь солонцюватості, % від МКО; а – вміст обмінного натрію, мг-екв на 100 г ґрунту; Е_о – місткість катіонного обміну, мг-екв на 100 г ґрунту: 100 – коефіцієнт для перерахунку в відсотки.

Згідно з класифікацією Антипова-Каратаєва, залежно від вмісту увібраного натрію в орному шарі (% від МКО) ґрунти поділяють на 5 груп (табл. 42).

42. Класифікація солонцюватих ґрунтів за Антиповим-Каратаєвим

Ступінь солонцюватості ґрунту	Вміст обмінного натрію, % від МКО
Несолонцюватий Слабкосолонцюватий Середньосолонцюватий Дуже солонцюватий Солонець	< 5 5–10 10–15 15–20 > 20

Приклад розрахунків. Вміст обмінного натрію в ґрунті – 9,6; величина МКО – 35,4 мг-екв на 100 г ґрунту. Підставляючи дані у формулу отримуємо: А = 9,6/35,4×100 = 27,1%.

Отже, згідно з класифікацією Антипова-Каратаєва даний ґрунт слід віднести до солонців.

Ступінь солонцюватості ґрунту можна визначити за ілювіальністю профілю. Розрахунки ведуть за формулою:

(96)

де N – ступінь ілювійованості профілю, %; А – вміст мулу в елювіальному горизонті, %, В – вміст мулу в ілювіальному горизонті, %; 100 – коефіцієнт для перерахунку в проценти.

Оцінку ступеня солонцюватості здійснюють за шкалою (табл. 43).

43. Градації ґрунтів за ступенем солонцюватості

Ступінь солонцюватості ґрунту	Ступінь ілювійованого профілю, %
Несолонцюватий	<4
Слабкосолонцюватий	4-12
Середньосолонцюватий	12-19
Дуже солонцюватий	19-27
Солонець	> 27

Для оцінки інтенсивності солонцевого процесу в ННЦ «Інститут ґрунтознавства і агрохімії НААН України» запропоновано визначати співвідношення активності іонів Na і Са у ґрунтовому розчині. За даним показником ґрунти поділяють на 6 градацій (табл. 44).

44. Межі інтенсивності солонцевого процесу за співвідношенням активності іонів Na і Са

Інтенсивність розвитку солонцевого процесу	аNa √aCa
Процес не розвивається	< 0,5
Розвивається дуже повільно	0,5–1,5
Розвивається повільно	1,5–3,0
Розвивається прискорено	3,0–6,0
Розвивається інтенсивно	6,0–10,0
Розвивається дуже інтенсивно	> 10

Гіпсування ґрунтів проводять при вмісті увібраного нагрію понад 5% від МКО. Розрахунки доз гіпсу здійснюють за такими формулами:

для нейтральних ґрунтів:

Д = 0,086 × (Na – 0,05 × Е_о) × d_y × h,

для слаболужних ґрунтів:

Д = 0,086 × (Na – 0,05 × Е_о) + (S – 0,7) × d_y × h,

для дуже лужних (содових) ґрунтів:

Д = 0,086 × [(Na – 0,05 × Е_о) + (С – 0,7)] × d_v × h ,

для магнієвих (малонатрієвих) солонців:

Д = 0,086 × [(– 0,1 × Е_о) + (Mg – 0,3 × Е_о)] × dv × h

де Д – доза гіпсу (CaSO₄ × 2Н₂О), т/га; Na – вміст увібраного натрію мг-екв на 100 г ґрунту; Е_о – місткість катіонного обміну, мг-екв на 100 г ґрунту; dv – щільність ґрунту, г/см³; h – глибина шару ґрунту, що підлягає меліорації, см; 0,086 – міліеквіваленти гіпсу; S – вміст токсичної лужності (НСО₃^- – Са²⁺) у водній витяжці, мг-екв на 100 г ґрунту; С – вміст карбонату натрію (СО₃^2- – Na⁺) у водній витяжці, мг-екв на 100 г ґрунту; Mg – вміст увібраного магнію, мг-екв на 100 г ґрунту.