23. Оптимум зволоження ґрунту для різних рослин (за в.Ф. Вальковим)

Вміст води в ґрунті, % від НВ
>100	100–80	80–70	70–60	< 60
Рис	М’ята перцева Огірки Чай	Картопля Гречка Горох Капуста Конюшина Овес Кукурудза Соя	Цукровий буряк Пшениця Жито Ячмінь Соняшник	Тамарикс Люцерна

4.2.2. Визначення вмісту гігроскопічної вологи у ґрунті

Ґрунт, як і будь-яка дисперсна система, характеризується гігроскопіч­ністю, тобто здатністю вбирати (адсорбувати на поверхні своїх часток) пароподібну вологу з повітря, яке до нього прилягає. Адсорбована ґрун­том пароподібна волога називається гігроскопічною водою. Вміст її у ґрунті залежить, в першу чергу, від гранулометричного та хімічного складу ґрунту (ступінь подрібнення, кількість та якість колоїдів — гли­ни, гумусу тощо), а також від відносної вологості повітря. Чим вище дисперсність ґрунту, чим більше у ньому органо-мінеральних колоїдів, чим вище їх гідрофільність, тим вище гігроскопічність. З іншого боку, чим вище відносна вологість повітря, тим більше у ґрунті гігроскопіч­ної води. Щоб мати порівняльні дані аналізів, необхідно перерахувати їх на абсолютно суху наважку ґрунту, а для цього треба знати вміст гігро­скопічної води. Найбільш поширеним методом визначення кількості гігроскопічної вологи є висушування повітряно-сухого ґрунту в сушиль­ній шафі при температурі 100–105°С до абсолютно сухого стану.

Хід роботи. Скляні бюкси висушують в сушильній шафі протягом трьох годин при температурі 105°С і зважують. На аналітичних терезах відважують у бюкси близько 5 г повітряно-сухого ґрунту. Бюкси з ґрунтом ставлять до сушильної шафи на верхню полицю ближче до термо­метра (бо в сушильній шафі температура розподіляється нерівномірно), відкривають кришки і кладуть їх на бюкс або поряд з ним. Ґрунт ви­сушують протягом п’яти-шести годин при температурі 100–105°С. За допомогою щипців з гумовими наконечниками бюкси швидко перено­сять із сушильної шафи у ексикатор, закривають кришки і охолоджують протягом 30–60 хв. Охолоджені бюкси з ґрунтом зважують. При цьому кришки повинні бути закриті, бо абсолютно сухий ґрунт сильно вбирає вологу з повітря і знову стає повітряно- сухим. Вміст гігроскопічної во­логи (у %) обчислюють за формулою:

(37)

де W – гігроскопічна волога у ґрунті, %; а — маса бюкса з повітряно-сухим ґрунтом (до висушування), г; b — маса бюкса з абсолютно сухим ґрунтом (після висушування), г; с— наважка повітряно-сухого ґрунту (різниця між масою бюкса з повітряно-сухим ґрун­том та масою пустого бюкса), г.

Визначення вмісту гігроскопічної вологи проводять не тільки для пе­рерахунку на абсолютно сухий ґрунт, а і для характеристики ґрунту за вмістом гігроскопічної води. В цьому разі процент гігроскопічної воло­ги обчислюють на 100 г не повітряно-сухого, а абсолютно сухого ґрунту, тобто у вище наведеній формулі с— наважка абсолютно сухого ґрунту (різниця між масою бюкса з абсолютно сухим ґрунтом і масою пустого бюкса). Перерахунок результатів різних аналізів повітряно-сухого ґрунту на абсолютно сухий ґрунт здійснюють множенням взятої для аналізу повітряно-сухої наважки на коефіцієнт гігроскопічності: К_г (коефіцієнт гігроскопічності визначають за формулою:

(38)

W — процент гігроскопічної вологи, перерахований на наважку повітряно-су­хого ґрунту).

Для зручності розрахунків слід користуватися таблицею 24.