Розділ 2. Вибори, їх види. Виборче право, виборчі системи та виборчий процес.

2.1. Поняття та види виборів.

Вибори, як форма народного волевиявлення, є одним із способів формування народом органів дер­жавної влади та місцевого самоврядування або інших інститутів. Це стосується насамперед формування представницьких органів законодавчої влади - пар­ламентів, виборів президента, представницьких ор­ганів місцевого самоврядування тощо.

Вибори є одним з найдавніших інститутів конституційного права, який широко використовувався у Стародавній Греції та Римі.

Соціальне призначення виборів проявляється в тому, що: по-перше, вони виступають необхідним засобом надання владі легітимного характеру; по-друге – є вихідним принципом організації державного механізму та системи місцевого самоврядування, а по-третє, відіграють визначну роль у формуванні політичної еліти суспільства, що є досить актуальним для сьогодення нашої держави.

Вибори за конституційним правом можна класифікувати залежно:

• від часу проведення:

черговими;

позачерговими;

повторними;

проміжними (для обрання нових депутатів замість вибулих);

• від того, обирається виборний орган повністю чи частково:

загальні;

часткові (коли обирається лише частина колегіального виборчого органу);

— від територіальних меж їх проведення на:

загальнонаціональні;

регіональні;

— від виду органу або посадової особи (або за суб’єктами пасивного виборчого права)

парламентські (вибори народних депутатів України до ВРУ);

президентські (вибори Президента України);

муніципальні (вибори депутатів ВР АРК, депутатів міських, сільських і селищних рад та голів цих рад);

вибори суддів;

• від способу волевиявлення виборців на

прямі вибори, які передбачають безпосередній тип го­лосування, тобто безпосереднє вираження виборцем власного ставлення до висунутих кандидатур;

непрямі вибори, за яких між виборцями і кандидатами існує проміжна ланка, що опосередковує волю виборців.

Підсумовуючи викладене вище, можна зробити висновки, що вибори – це спосіб формування органу державної влади, органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями їх посадової особи шляхом голосування уповноважених на те осіб і визначення результатів такого голосування встановленою більшістю голосів цих осіб за умови, коли на здобуття кожного мандату, мають право балотуватися два і більше кандидатів.

2.2. Виборче право, принципи виборчого права, їх закріплення в Конституції України.

Виборче право є конституційно-правовим інститутом виборів, який складається з сукупності норм цієї галузі, які регулюють процес обрання кандидатів у представницькі органи і на виборні посади.

Джерелами інституту виборчого права є: Конституція України, закони України про вибори, міжнародні договори України.

Основними з них є : ЗУ “Про вибори народних депутатів України”, “Про вибори Президента України, “Про Центральну виборчу комісію”, “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” та інші.

Розглянемо принципи виборчого права, які закріплені в ст. 71 Конституції України “Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення”.

Розкриваючи зміст визначених принципів можна зазначити що:

принцип вільних виборів означає, що громадяни беруть участь у виборах добровільно, без державного примусу – кожний виборець самостійно вирішує, брати йому участь у виборчому процесі чи ні, а якщо брати, то в якій мірі, цей принцип забороняє будь-яке переслідування за ухилення від участі в голосуванні;

принцип загального виборчого права закріплено в ст. 70 Конституції України де зазначається, що “Право голосу на виборах і референду­мах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.

Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними”.

принцип рівного і прямого виборчого права означає, що всі громадяни беруть участь у виборах на рівних заса­дах, коли кожний виборець має лише один голос.

Принцип прямого виборчого права означає, що особи, які балотуються, обираються безпосередньо виборцями. Виборче право є прямим. Прямі вибори виключають можливість попере­днього обрання виборцями виборщиків, делегатів або інших осіб, які безпосередньо б вже голосували за відповідних кандидатів.

Конституцією України передбачено пря­мі вибори народних депутатів України, Президента України, депутатів сільських, селищних і міських рад та їх голів при виборах до органів державної влади та місцевого самоврядування.

принцип таємності голосування означає, що контроль за волевиявленням виборців заборонений.

Таким чином можна зробити висновки, що принципи виборчого права – це керівні ідеї, які покладені в основу регламентації цього конституційно-правового інституту або умови його визнання і здійснення, які разом забезпечують реальний характер волевиявлення народу, легітимність виборних органів публічної влади.