- •Тема 1 : « Біонеоргінчна хімія»
- •Тема 2 : « Біонеоргінчна хімія»
- •Тема 3: « Біонеоргінчна хімія»
- •Ізомерія комплексних сполук
- •Тема 4 : « Біонеоргінчна хімія»
- •1.Яка з наведених реакцій належить до окисно-відновних?
- •5.Зазначте схему перетворення, в якій ступінь окиснення Сульфуру не змінюється.
- •6.У якій з наведених сполук Хром виявляє тільки окисні властивості?
- •Тема 5 : « Біонеоргінчна хімія»
- •Тема 6 : « Біонеоргінчна хімія»
- •Тема 7 : « Біонеоргінчна хімія»
- •12.Виберіть сіль, гідроліз якої відбувається за катіоном, тобто за такою схемою:
- •14.Яка сіль характеризується найбільшим ступенем гідролізу?
1.Яка з наведених реакцій належить до окисно-відновних?
A.(NH4)2C03→2NH3+C02+H2О B.Mn02+2KOH = K2Mn03+H2O
C.(NH4)2Cr207 →Cr203+N2+4H20 D.Cr(OH)3 +NaOH→NaCr02+2H20
2.Зазначте тип наведеної нижче ОВР 4Fe(OH)2 + 02+ 2Н20 = 4Fe(OH)3.
A.Диспропорціонування B.Міжмолекулярна C.Внутрішньомолекулярна
D.Обміну Е.Заміщення
3.Визначте ступінь окиснення Фосфору в таких сполуках: РН3; КН2Р02; К2НР04; Н3Р03; Са3(Р04)2. Укажіть правильний варіант відповіді, наведений у вигляді суми чисельних значень с. о. з урахуванням знака заряду. А.+13 В.+11 С.+9 D.+5 Е.-З
4.Укажіть сполуку, в якій ступінь окиснення Карбону відрізняється від інших за знаком заряду. A. CF4 В. CO С. С02 D. СН3ОН Е. НСООН
5.Зазначте схему перетворення, в якій ступінь окиснення Сульфуру не змінюється.
A. S02 → K2S03 →K2S04 В. S →S02 →S03 C. H2S → PbS →PbS04
D.H2S →S →S02 E. S03 →H2S04 → MgS04
6.У якій з наведених сполук Хром виявляє тільки окисні властивості?
А. Сr203 В. СrО С. К2Сr207 D. КСr02 Е. Сr(ОН)3
Основна та додаткова література: Л. М. Миронович, О. О. Мардашко Медична хімія , Київ, «Каравела», 2008р.ст.4-27, А.С. Мороз, Д.Д. Луцевіч,
Л. П. Яворська Медична хімія, ПП «Нова книга»,2006 р., ст.20-45,
В. П. Музиченко, Д.Д. Луцевіч, Л. П. Яворська Медична хімія, ВСВ «Медицина»,2010 р
Тема 5 : « Біонеоргінчна хімія»
« Способи вираження кількісного складу розчинів (розв’язати задачі)».
Зміст теми:
Склад розчину можна виражати якісно й кількісно. Розчини з відносно низьким вмістом розчиненої речовини називають розведеними, а з відносно високим — концентрованими. Якісна оцінка досить умовна, бо для розчинів різних речовин ці поняття мають свої обмеження. Кількісний склад розчину визначається концентрацією.
Концентрація — це безрозмірна або розмірна величина, яка виражає співвідношення компонентів у системі. Для системи, що складається з розчинника та розчиненої речовини, концентрацією (не розчину, а розчиненої речовини) називають кількість розчиненої речовини, що міститься в певній кількості розчину або розчинника. Найчастіше застосовують такі способи вираження концентрації:
1. Молярна частка — відношення кількості даного компонента до загальної кількості всіх компонентів розчину:
де ni — кількість i-го компонента (у молях).
Аналогічно визначають масову та об'ємну частки.
Масова (об'ємна) частка — відношення маси (об'єму) розчиненої речовини до загальної маси (об'єму) розчину:
де т1 і m2 — маси, а V1 i V2 — об'єми розчиненої речовини та розчинника.
2. Молярність розчину — величина, що чисельно дорівнює молярній концентрації розчиненої речовини. Молярна концентрація — це відношення кількості розчиненої речовини до об'єму розчину V (у літрах):
Розчини однакової молярності (еквімолярні) реагують між собою в об'ємах, пропорційних стехіометричним коефіцієнтам у рівнянні реакції.
4. Моляльність розчину (моляльна концентрація) визначається відношенням кількості розчиненої речовини до маси розчинника (а не розчину!) в кілограмах:
5.
де m2/1000 — маса розчинника в кілограмах. Моляльність розчину, на відміну від його молярності, не залежить від температури.
4. Нормальність розчину — величина, що чисельно дорівнює молярній концентрації еквівалентів. Виражається відношенням еквівалентної кількості розчиненої речовини до об'єму розчину в літрах:
де Ет — молярна маса еквівалента розчиненої речовини.
Розчини однакової нормальності реагують у однакових об'ємах. У разі неоднакових нормальностей розчинів останні взаємодіють в об'ємах, обернено пропорційних їхнім нормальностям:
Нормальність і молярність розчинів збігаються для однокис-лотних основ та одноосновних кислот.
Молярну концентрацію еквівалентів розчиненої речовини можна уявити як відношення молярної концентрації до фактора еквівалентності fе цієї речовини в конкретній реакції Се = См/fе.
5. Титр — відношення маси розчиненої речовини в грамах до об'єму розчину в мілілітрах:
Розчин кожної речовини має певну густину р (г/мл, або кг/л), яку враховують при переході від масових концентрацій до об'ємних, і навпаки.
Матеріали для самоконтролю:
Що таке розчини і як їх класифікують?
Що таке розчинність і які чинники впливають на неї?
Як впливають температура й тиск на розчинність твердих речовин?
Що таке молярна концентрація еквівалента? Як її обчислюють?
Які властивості належать до колігативних?
Задачі:
Задача № 1.
У воді об’ємом 0,2 л розчинили сіль масою 0,04 кг. Визначити масову частку солі в розчині, якщо густина води дорівнює 1 кг/л.
Задача № 2.
Визначити масу розчину з масовою часткою СuSО4 10% і масу води, що необхідні для приготування розчину масою 0,5 кг з масовою часткою СuSО4 2%.
Задача № 3.
Визначити молярну концентрацію розчину з масовою часткою натрій гідроксиду 0,2. Густина розчину – 1,29 кг/л
Правильні відповіді
Задача № 1.
Титр (Т) означає масу розчиненої речовини, що міститься в 1 мл розчину. Масу частіше виражають у грамах (г).
Отже, маємо:
де m (Na+) – маса катіонів Натрію, г,
V (розчину) – об’єм розчину, мл,
ν (Na+) – кількість речовини катіонів Натрію, моль,
М (Na+) – молярна маса катіону Натрію, г/моль.
Задача № 2.
Масова частка (ω) – це відношення маси компоненту (розчиненої речовини) до загальної маси системи (розчину, суміші). Це безрозмірна величина, що виражається частками одиниці, відсотками (частки сотні) тощо.
Мольна частка ( χ ) – це відношення кількості розчиненої речовини (7ν речовини) до загальної кількості розчину (ν розчину). Вона має таку ж розмірність, як і масова частка.
Задача № 3.
Молярна концентрація речовини, що позначається С, – це відношення кількості речовини ν до об’єму розчину V. Молярна концентрація виражається в моль/л.
де ν – кількість речовини СаСl2 , моль,
Vрозчину – об’єм розчину, л.
Якщо Т(СаСl2) = 0,0999 г/мл = 0,0999 кг/л, то в 1 л розчину маємо 0,0999 кг солі.
Молярна концентрація еквівалента речовини, що позначається як Секв , – це відношення кількості речовини еквівалента νекв дo об’єму розчину.
Молярна концентрація еквівалента виражається в моль/л.
де νекв – кількість речовини еквівалента, моль,
V – об’єм розчину, л.
М екв = М . f екв ;
де n – число йонів Н+ у молекулі кислоти,
або гідроксид-іонів ОН- у молекулі основи,
або добуток валентності металу на кількість атомів металу в молекулі солі.
Еквівалент – це така частина речовини (реальна або умовна), що в реакції еквівалентна (відповідає) одному молю атомів Гідрогену (катіонів), або в окисно-відновних реакціях – одному електрону.
Основна та додаткова література: Л. М. Миронович, О. О. Мардашко Медична хімія , Київ, «Каравела», 2008р.ст.4-27, А.С. Мороз, Д.Д. Луцевіч,
Л. П. Яворська Медична хімія, ПП «Нова книга»,2006 р., ст.20-45,
В. П. Музиченко, Д.Д. Луцевіч, Л. П. Яворська Медична хімія, ВСВ «Медицина»,2010 р
