Тема 6.4 Сертифікація в європейських країнах (єc)

Політика ЄC в оцінюванні відповідності. Комплексний підхід до взаємного визначення результатів сертифікації. Європейська організація з випробувань та сертифікації (ЄОТС), її організаційна структура. Ocнoвнi положення політики ЄС в галузі сертифікації та якості.

Методичні вказівки

При вивченні цієї теми розгляньте які існували розбіжності в процедурах підтвердження безпечності виробів в країнах ЄС і що змінилося з прийняттям Глобальної концепції гармонізації правил з оцінки відповідності.

Вивчаючи діяльність Європейської організації з випробувань та сертифікації (ЄОТС), її організаційної структури, зверніть увагу , що ця організація має статус Міжнародної незалежної некомерційної асоціації, передбачає і дійсне і асоціативне членство і що головне завдання ЄОТС – це встановлення взаєморозуміння і взаємодовіри між європейськими організаціями в країнах-членах, які займаються оцінкою відповідності, для забезпечення вільного пересування товарів і послуг та чесної конкуренції.

Всі питання до даної теми освітлені в рекомендованій літературі [10, с.354-357].

Питання для самоперевірки:

1 В якому році була впроваджена Європейська організація з випробувань і сертифікації?

2 Розкажіть про структуру ЄОТС.

3 Стандартам якої серії повинні відповідати сертифікати, які визнаються на ринках західноєвропейських країн?

Тема 6.5 Сертифікація в економічно розвинутих країнах

Еволюція систем стандартизації, оцінювання відповідності і сертифікації, пов'язана с підвищенням їх ролі в оновлені засад міжнародної торгівлі. Сертифікація в Німеччині, Франції, Японії, США, Канаді, Італії, Росії.

Методичні вказівки

Вивчаючи тему зверніть увагу, що передові промислово розвинуті країни світу приступили до сертифікації продукції, ще в 20-30-х роках ХХ сторіччя, але різниця в національних системах сертифікації продукції приводила до технічних бар’єрів в торгівлі і заважала реалізації ідеї створення простору без внутрішніх кордонів, в якому забезпечувалося вільне пересування людей, товарів та послуг.

При розгляді існуючих систем сертифікації в Німеччині, Франції, Японії, США, Канаді, Італії, Росії зробіть порівняльний аналіз цих систем.

Питання для самоперевірки:

1 Які системи сертифікації діють у Великій Британії?

2 Особливості системи сертифікації США та Японії?

3 Система сертифікації Росії.

Тема 6.6 Міжнародні системи сертифікації

Мета створення міжнародних систем сертифікації. Основні принципи створення систем сертифікації IS0 і ІЕС. Системи сертифікації виробів електронної техніки та електропобутового обладнання, які створені в рамках ІЕС. Структура системи, основні принципи, керівництво, членство.

Методичні вказівки

У всьому світі, відповідно до зростання значення сертифікації. Неухильно зростає кількість міжнародних, регіональних і національних систем сертифікації, формується, оновлюється і розвивається їх нормативна база, яка створюється під егідою провідних міжнародних організацій з стандартизації ISO/IEC.

На рівні міжнародних найбільш визнаними у всьому світі є: Система з сертифікації виробів електронної техніки(ІЕСQ) під егідою Міжнародної електротехнічної комісії (IEC), Система ІЕС з випробувань електричного обладнання на відповідність до стандартів з безпеки(IECEE), Система сертифікації дорожньо-транспортних засобів, розроблена під егідою Європейської економічної Комісії ООН (UN/ECE).Широкого розповсюдження набула сертифікація систем якості щодо міжнародних стандартів ІSО серії 9000 або їх національних аналогів. Вивчаючи тему уважно розгляньте структуру системи, основні принципи, керівництво, членство.

Всі питання до даної теми освітлені в рекомендованій літературі [10, с.386-389].

Питання для самоперевірки:

1 Мета створення міжнародних систем сертифікації

2 Системи сертифікації виробів електронної техніки та електропобутового обладнання, які створені в рамках ІЕС, їх структура, основні принципи, керівництво, членство.

Після вивчення Розділу 6 студент повинен знати: мету проведення обов'язкової та добровільної сертифікації; напрямок діяльності міжнародних організацій у сфері сертифікації; організаційно-методичні документи міжнародних організацій з сертифікації; схеми сертифікації третьою стороною, прийняті міжнародними організаціями; органи та організації, які приймають участь у сертифікації, організаційну структуру систем сертифікації; мати уявлення про різні національні системи сертифікації та їх особливості.

Розділ 7 Вітчизняна практика сертифікації