Тема 1 : Економічна діагностика: сутність, призначення, характеристика.
Питання теми та основні терміни
1.Сутність економічної діагностики.
2.Види економічної діагностики.
3.Інструментарій у економічній діагностиці.
4.Методи діагностичних досліджень.
Основні терміни теми: діагностика, економічна діагностика, імітаційне моделювання, логічне моделювання, менеджмент, методи діагностики, моделювання, моделювання економічної системи, моніторинг, ретроспекція, санація, сітьове планування, регулярний менеджмент,
Інформаційні матеріали теми
1. Сутність економічної діагностики.
Термін “діагностика” уперше з‘явився в медицині. Під цим терміном розумівся метод спеціального дослідження людини з метою встановлення медичного висновку про стан його здоров‘я, і при виявленні відхилень визначення виду хвороби і причин її появи. Грецькою мовою термін “діагноз” означає “точно розпізнати, досліджувати, скласти думку”. У медицині діагностування є частиною циклу лікувального процесу.
Як відомо, лікувальний процес включає в себе такі етапи: обстеження пацієнта, експрес-діагностування, фундаментальне діагностування, визначення курсу лікування, організація лікування, контроль за перебігом хвороби й ефективністю лікувального впливу. За умови погіршення стану пацієнта або неефективності лікувальної дії лікар знову обстежує хворого і коригує курс його лікування.
Широке застосування методи діагностики знайшли в техніці. Під діагностуванням складних технічних систем, що функціонують у межах заданих режимів, розуміють комплекс задач щодо контролю, перевірки і прогнозування їх технічного стану.[11, с.83]
Діагностичні процедури можуть бути застосовані і в економіці. Якщо провести аналогію між медициною, технікою та економікою, то можна побачити , що основні етапи діагностичного методу у всіх цих сферах багато в чому схожі.
Так, економічна діагностика виявляє ознаки “захворювання” економіки підприємства, вид і ступінь важкості економічної хвороби, причини її появи.
Як і у медицині й техніці, в економіці важливе значення має раннє виявлення ознак економічної хвороби, розпізнавання причин, які її викликали. Чим точніше буде встановлений “діагноз”, тим ефективніше буде і “лікування”.
Таким чином, економічна діагностика передбачає визначення суті та особливостей проблеми підприємства на основі всеохоплюючого аналізу, застосовуючи певний набір принципів та методів його проведення [5, с.113.]
Економічна діагностика підприємства – це аналіз і оцінка економічних показників роботи підприємства на основі вивчення окремих результатів й іншої інформації з метою виявлення можливих перспектив розвитку підприємства і наслідків поточних управлінських рішень. В результаті діагностики формуються висновки щодо необхідності прийняття певних рішень.
Діагностика потребує, згідно з обраною методологією, вибору певних джерел інформації, збору та обробки необхідної інформації з використанням відповідних методів аналізу, підготовки необхідних заходів. У процесі діагностики необхідно вивчити взаємозв‘язки між загальними цілями організації, а також визнати здатність організації здійснювати зміни.
Об‘єктом економічного діагностування може виступати будь-яка економічна організація. Таким чином, у зону уваги аналітика потрапляють як макро-, так і мікроорганізації, а також їх структурні складові. Порівняно з традиційними функціями – проведенням техніко-економічного аналізу – сучасному аналітикові необхідно визначити положення об‘єкта, наприклад, підприємства, на ринку своєї продукції, оцінювати його конкурентоспроможність, визначити стан його економічної безпеки тощо.
Мета діагностики полягає у вивченні економічного стану, проблем, що мають місце в організації, виявленні факторів і сил ,що впливають на певні проблеми, підготовка необхідної інформації для подальшого планування та успішного подолання проблем.
Проблема може визначитись за допомогою п’яти основних аспектів:
1) суть або зміст проблеми;
2) організаційне і фізичне місцезнаходження проблеми;
3) володіння проблемою;
4) абсолютна та відносна величина проблеми;
5) перспективи у часі.
Постановка діагностики полягає в пошуку відповідей на питання у таких напрямках :
- проблема;
- причина проблеми;
- суттєві взаємозв’язки;
- можливості підприємства;
- можливі напрямки розвитку.
Економічне діагностування має чіткі ознаки дослідницького, творчого процесу. Разом із тим, дотримуватись певного загального порядку у його проведенні все ж важливо. Спочатку встановлюється комплекс екзогенних та ендогенних чинників, що визначають ситуацію з об‘єктом дослідження. Далі формулюється система показників та параметрів для оцінки стану об’єкта, збирається й обробляється інформація, що має бути релевантною. Діагностична процедура ґрунтується на зіставленні стану об’єкта за встановленим колом характеристик із нормою, еталоном (аналогом). Кожне з відхилень ідентифікується за певною шкалою. Це стосується передусім стандартних ознак. Якщо для визначення стану об’єкта потрібна певна узагальнена інформація, сукупність ознак упорядковується, систематизується тощо. Оцінка стану об’єкта також може відбуватись через уявлення його як унікального поєднання ознак.
Підсумком діагностування є підготовка висновків про нинішній стан об’єкта і прогноз щодо його зміни у майбутньому.
Таким чином, етапами діагностики є:
1) визначення концептуальної основи діагностичного аналізу, прийняття рішення щодо збору даних;
2) збір даних, тобто виявлення фактів;
3) аналіз даних;
4) складання звіту чи висновків.