Заняття № 4

Тема 4. Опрацювання теоретичних положень наукової роботи (2 години)

Форма заняття: Контактне заняття, яке включає:

• Установча міні-лекція (конспект);

• Міні-семінар – розгорнута бесіда;

• Виконання практичних завдань.

Завдання: Сформувати (поглибити) компетентності:

1) Загальні:

• навики управління інформацією, здатність до аналізу інформації з нормативних та фахових джерел;

• здатність до критики та самокритики, самонавчання;

• етичні зобов’язання загального і професійного характеру;

• дослідницькі навики і уміння.

2) Професійні:

• Навики опрацювання інформації законодавчих та нормативних актів різних рівнів, а також спеціальної літератури з питань бухгалтерського обліку та аудиту;

• Навики пошуку, систематизації, осмислення та узагальнення інформації у процесі наукового дослідження;

• Навики вибору технології пошуку інформації;

• Розуміння етапів та здійснення процесу дослідження теоретичних та практичних даних.

План заняття

4. Обговорення загальних основ опрацювання теоретичних положень наукової роботи, а саме:

• Визначення сутності теоретичної складової дослідження.

• Мета теоретичного пошуку та встановлення його меж.

• Вибір і класифікація джерел отримання інформації для дослідження.

• Процес і технології пошуку та накопичення інформації в процесі дослідження.

4. Колективний розгляд (виконання) завдань:

Завдання 1. Дайте відповіді на завдання кросворду.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Ключі для розв’язування кросворду:

1. Чітко та коротко сформульоване положення, використання якого забезпечує цільову орієнтацію діяльності, у тому числі наукової.

2. Система достовірних знань про дійсність, яка описує, пояснює, передбачає явища конкретної предметної галузі.

3. Нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені їх користувачем як корисні.

4. Теоретико-методологічна модель науки. Система понять, за допомогою яких здійснюють опис загальних рис певного явища, процесу чи системи.

5. Твердження, яке відображає необхідні, суттєві, стійкі і повторювані об’єктивні явища та зв’язки у природі, суспільстві та мисленні.

6. Складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв’язання, вивчення, дослідження. 

7. Система вихідних теоретичних положень, яка є основою дослідницького пошуку.

8. Головне, основне, визначальне у предметі дослідження.

Завдання 2. Визначити відповідність понятійного апарату його змісту.

Поняття	Зміст
Методи, які використовуються в теоретичних та в емпіричних дослідженнях
Абстрагування	- це відхід у думці від несуттєвих властивостей, зв'язків, відношень предметів і виділення кількох рис, які цікавлять дослідника
Індукція	- умовивід від часткове до загального, від окремих фактів до узагальнень, коли на основі знань про частини предметів класу робиться висновок про клас в цілому.
Дедукція	– це такий умовивід, у якому висновок про деякий елемент множини робиться на основі знання про загальні властивості всієї множини.
Аналіз	– метод пізнання, який дає змогу подіта предмети" дослідження на складові частини (природні елементи об’єкта або його властивості та відношення).
Синтез	- з'єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле.
Поpівняння	- визначення pізниці та подібності явищ.
Систематизація (класифікація	- це поділ об'єктів на гpупи за певними ознаками.
Ранжиpування	– pозміщення об'єктів по поpядку в залежності від ступеня пpояву певної ознаки.
Моделювання	– метод опосередкованого пізнання, вивчення об'єкта (оригіналу шляхом штучного створення й дослідження його аналога /моделі/, що адекватно відображає оригінал принаймні з певних сторін, що цікавлять дослідника.
Фоpмалізація	– викладення знань у вигляді понять, суджень, гіпотез, теорій, законів.
Методи, які використовуються в теоретичних та в емпіричних дослідженнях
Аналогія	– це метод, відповідно до якого на підставі подібності предметів за одними ознаками робиться висновок про їх подібність за іншими ознаками
Екстраполяція	– метод наукового дослідження, який полягає в розповсюдженні висновків, отриманих із спостережень над однією частиною об'єкта.
Формалізація	– це метод, за допомогою якого змістовне знання відображується у формалізованій мові. Викладення знань у вигляді понять, суджень, гіпотез, теорій, законів
Аксіоматичний метод	– метод побудови наукової теорії, за якого деякі твердження приймаються без доведень, а всі інші знання виводяться з них відповідно до певних логічних правил.
Історичний метод	- метод дослідження виникнення, формування та розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків, закономірностей та суперечностей. Один з основних методів наукового пізнання в суспільних науках.
Системний підхід	- комплексне дослідження великих і складних об'єктів (систем), дослідженні їх як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням усіх елементів і частин.

Завдання 3. Провести структурно-логічне упорядкування етапів теоретичної частини дослідження:

- формулювання гіпотези дослідження;

- вибір та обґрунтування моделей теоретичного дослідження;

- вивчення сутності процесів та явищ;

- формулювання висновків

- аналіз існуючих теоретичних рішень проблеми.

Завдання 4. Дайте відповідь на тести:

1. Система достовірних знань про дійсність, яка описує, пояснює та передбачає явища конкретної предметної галузі, є:

а) теорія;

б) категорія;

в) концепція;

г) принцип.

2. Теоретичний аспект дослідження, який є результатом ґрунтовного аналізу та критичної оцінки наукової літератури, висвітлюють у:

а) вступі;

б) першому розділі;

в) другому розділі;

г) третьому розділі.

3. Вказати основні форми фіксації теоретичного знання:

а) закони, класифікації, типології, моделі, схеми, гіпотези.

б) теорії, принципи, поняття, концепції;

в) синтез, моделювання, класифікатор.

4. Функції теорії:

а) описова, доказова, пояснювальна, дослідницька;

б) змістовна, констатуюча, соціальна, пізнавальна;

в) екологічна, економічна, соціальна, державна.