Контрольні запитання

1. Чому в даному методі, як джерела світла, використовують лише люмінесцентні лампи?

2. В яких випадках застосовують метод світних ліній?

3. Який метод розрахунку освітлення, точковий чи світних ліній, є кращим та точнішим?

Практична робота №4

Тема: Розрахунок та вибір установок для опромінення рослин у теплиці.

Мета: Навчитись розраховувати і вибирати опромінювальні установки з точковими джерелами випромінювання для опромінення рослин у теплиці.

Теоретичні відомості

Щоб отримати розвинену розсаду або навіть плоди в зимово-весняний період використовують тепличні споруди. Для вирощування якісної та повноцінної проду­кції денного світла та сонячних променів недостатньо, тож для їх поповнення засто­совують різні опромінювальні установки рослин. Найпоширеніші типи опромінювального обладнання: ОТ-400, УОРТ-2-3000, УОРТ-6-1000, УОРТ-15-400 тощо.

Для опромінення рослин використовують джерела світла - газорозрядні лампи низького і високого тиску, які характеризуються показни­ком фітовіддачі η_в.фт, мфт/Вт. Найвищий рівень фітовіддачі мають лампи типу ЛФ-40-1, ЛФ-40-2.

Для опромінення рослин, здебільшого, використовують установки з точковими джерелами випромінювання порівняно великої одиничної потужності, тобто газорозрядними лампами високого тиску. Такі установки потребують найменших затрат на їх обслуговування, що дає їм переваги в порівнянні із установками з лінійними джерелами випромінювання порівняно малої одиничної потужності, тобто газорозрядними лампами низького тиску.

При розрахунку опромінювальних установок, які використовуються при виро­щуванні рослин, слід пам'ятати ряд вимог:

- спектральний склад джерел випромінювання не повинен містити випромінювання, яке гнітить рослини;

- опроміненість повинна рівномірно розподілятися по поверхні рослин;

- рівень опроміненості повинен бути достатнім для нормального здійснення процесу фотосинтезу та формування рослин;

- установка не повинна перегрівати рослини, які опромінюються, та заважати догляду за ними (стаціонарні опромінювачі з потужними джерелами випромінюван­ня підвішують на висоті не менше 0,5 м над рослинами);

- застосування опромінювальної установки повинно бути рентабельним і безпечним в експлуатації.

При вирощуванні рослинно-овочевої продукції при допомозі додаткового досвічування опромінювальними установками затрати електроенергії немалі, але вони скуповують себе за рахунок високої ціни на вирощену ранню продукцію. Також ці способи вирощування дозволяють ефективно впроваджувати селекційну роботу та одержувати 3-4 врожаї на рік.

Хід виконання роботи

1. Вибирають опромінювальну установку для вирощування розсади, вказуючи її тип, кількість та тип, потужність, фітопотік ламп-опромінювачів.

2. Визначають фітовіддачу лампи η_ф, мфт/Вт за виразом

(4.1)

де Ф_ф.л - фітопотік лампи (табл. 4.1), мфт;

Р_л - потужність лампи-опромінювача (табл. 4.1), Вт.

Таблиця 4.1.

Технічні дані опромінювальних установок, опромінювачів і ламп

Тип установки	Тип опромінювача	Кількість опромінювачів, шт.	Джерело опромінення	Фітопотік, мфт
УОРТ-1-6000	ОТ-6000	1	ДМ4-6000	990000
УОРТ-2-3000	ОТ-3000	2	ДМ4-3000	467000
-	УОРТУ2-3000	1	ДМ3-3000	467000
-	ГСП26-1000-001-УХЛ4	1	ДРИ 1000-5	140000
-	ГСП26-400-001-УХЛ4	1	ДРИ 400-5	60000
УОРТ-6-1000	ГСП26-1000	6	ДРИ 1000-5	140000
УОРТ-15-400	ГСП26-400	15	ДРИ 400-5	60000
02ДП-ДРИ2000-УХЛ4 “Светотрон”	-	1	ДРИ 2000-6	294000
КОП2-001-УХЛ4 “Светотрон”	-	12	ДРИ 2000-6	294000
-	ОГС01-1000-УХЛ4 “Фотос-1”	1	ДРИ 1000-6	140000
-	ОГС01-2000-001-УХЛ4 “Фотос-3”	1	ДРИ 2000-6	294000
-	ОГС01-3500-001-УХЛ4 “Фотос-5”	1	ДРИ 3500
-	ССП03-750-001-УХЛ4	1	ДРВ 750	62000
-	ЖСП18-400-001-УХЛ4	1	ДНаТ 400	62000
-	ОТ-400(ДРИ, КР)	1	ДРИ 400-5	60000
-	ОТ-400 МИ-045-У5	1	ДРЛФ 400-1	33000
-	ОТ-400 МЕ-046-У5	1	ДРЛФ 400-01	33000
-	ОТ-1000 МИ-049-У5	1	ДРЛФ 1000	130000
-	РСП15-2000-01	1	ДРЛ 2000	182000

3. Розрахункову потужність установки Р_р, кВт, яка створює достатню опроміненість для нормального росту рослин, обчислюють за формулою

(4.2)

де S - площа опромінюваної поверхні, м²; Е_ф - необхідна фітоопроміненість, мфт/м² ( 10000 – для розсади томатів, 8500 – для розсади огірків, 13700 – для плодів огірків, 16400 – для плодів томатів); η_в.фт - коефіцієнт використання фітопотоку, η_в.фт = 0,5...0,7.

Примітка. Близько 50% потужності, яку споживають опромінювачі, перетво­рюється в теплову енергію, саме цей фактор враховує коефіцієнт використання фітопотоку, η_в.фт.

4. Визначають кіль­кість опромінювачів п_опр, шт. за формулою

, (4.3)

де Р_оп - потужність одного опромінювача, кВт.

Приймають кількість опромінювачів п_опр, шт., заокруглюючи деся­тковий дріб за математичними законами до цілого числа, та опромінювальних установок.

5. Знаходять установлену потужність опромінювачів (опромінювальних установок) Р_у, кВт з ви­разу

(4.4)

6. Для обчислення витрати електроенергії за період вегетації рослин необхідно знати тривалість роботи опромінювального обладнання Т, год., яку знаходять з ви­разу

(4.5)

де Т_п, Т_с, Т_др, Т_пр - тривалість, відповідно, проростання на­сіння, вирощування сіянців, розсади до розстановки та після розстановки (табл. 4.2), діб;

t_n, t_c, t_др, t_пр - тривалість опромінення за добу, відповідно, проростання насін­ня, вирощування сіянців, розсади до розстановки та після розстановки (табл. 4.2), год./добу.

Таблиця 4.2.