- •Хід виконання роботи
- •Приклад розв'язання
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота №2
- •Теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Приклад розв'язання
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота №3
- •Теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Приклад розв'язання
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота №4
- •Теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Тривалість опромінення розсади
- •Приклад розв'язання
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота №5
- •Теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Приклад розв'язання
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота №6
- •Теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Приклад розв'язання
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота №7
- •Теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Приклад розв'язання
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Висновок
- •В подальшому закріплення практичних навиків проектування освітлювальних і опромінювальних установок буде здійснюватись на стадії курсового та дипломного проектування. Література
Хід виконання роботи
Пункти 1...11 виконують аналогічно практичній роботі №1.
12. На плані приміщення розміщують світильники, вказуючи необхідні геометричні розміри, та наносять одну або кілька контрольних точок в межах робочої поверхні, в яких освітлення найгірше (рис. 2.1, а).
Примітка. Дуже важливо правильно вибрати розрахункову точку. Таку точку потрібно брати в центрі поля або посередині однієї сторони крайнього поля – простору, обмеженого чотирма ближніми світильниками. При цьому не рекомендується брати точки біля стін та в кутках приміщення.
а б
Рис. 2.1. Горизонтальна проекція розміщення світильників на плані приміщення (а) та вертикальний переріз просторового розміщення світильника над розрахунковою точкою А на освітлювальній поверхні (б)
13. Визначають відстань d, м, від точки розрахунку до проекції осі симетрії світильника на площину, яка їй перпендикулярна і проходить через точку розрахунку. Дану відстань вимірюють на плані приміщення з урахуванням масштабу (рис. 2.1, б).
14. Щоб знайти величину кута α визначають тангенс кута падіння світлового променя від світильника в контрольну точку за формулою
,
(2.11)
де d - відстань від контрольної точки А до проекції осі симетрії світильника на площину, яка перпендикулярна їй і проходить через контрольну точку А, м.
15. За знайденим тангенсом визначають величину кута α та cos3α [5 с.52...58].
16. В контрольній точці А підраховують сумарне освітлення Σе, лк від усіх найближчих джерел світла за формулою
,
(2.12)
де Iα1, Іα2, Іαп – сили світла світильника при умовній лампі з світловим потоком Ф=1000 лм в напрямку освітлюваної точки, які визначаються за кривою світлорозподілу даного світильника, кд (дод. 7); α - кут між віссю світильника та лінією, яка з'єднує світловий центр світильника з освітлюваною точкою.
17. Вибирають нормовану освітленість Ен, лк (дод. 2) та коефіцієнт запасу k3 (табл. 1.3).
18. Розраховують світловий потік кожної лампи освітлювальної установки Фр, лм по формулі
,
(2.13)
де μ - коефіцієнт додаткової освітленості, який враховує дію віддалених світильників та відбиті світлові потоки, μ = 1,1...1,2.
19. Обирають джерело світла по стандартному світловому потоку лампи Фл, лм, значення якого найближче до знайденого розрахункового світлового потоку Фр, лм (дод. 5 або 6).
20. Оскільки нормована освітленість у приміщенні відповідає розрахунковому потоку визначають фактичну освітленість Еф, лк
, (2.14)
де Фл – світловий потік вибраної лампи, лм.
21. Визначають відповідність фактичної освітленості нормованій за допустимим відхиленням освітленості
(2.15)
Примітка. Отримане значення відхилення фактичної освітленості від нормованої повинно входити в допустимі межі -10...+20 %. Якщо фактична освітленість виходить за межі -10...+20%, то розрахунок повторюють, вибравши інше джерело світла або змінивши розташування світильників у приміщенні (тобто прийнявши інше попереднє значення LА,В).
22. Остаточно вибирають світильник і виписують технічні дані обраного джерела світла (тип, потужність, напруга, світловий потік).
23. Визначають питому потужність освітлювальної установки:
(2.16)
де Рл - потужність обраного джерела світла (лампи), Вт.
24. Роблять висновки по роботі.
Таблиця 2.1 - Завдання варіантів для виконання ПР № 2
Варіант |
Призначення приміщення |
Розміри приміщення, м |
||
довжина |
ширина |
висота |
||
1 |
Свинарник, ремонтний молодняк |
52 |
20 |
3,9 |
2 |
Мийна фляг |
14 |
7 |
3,0 |
3 |
Переддоїльна площадка |
16 |
8 |
4,2 |
4 |
Свинарник-відгодівельник |
88 |
20 |
3,5 |
5 |
Вирощування індичат на підлозі |
20 |
15 |
3,1 |
6 |
Кормоцех |
36 |
22 |
4,9 |
7 |
Телятник |
49 |
17 |
3,5 |
8 |
Приймання та зберігання кормів |
31 |
27 |
5,8 |
9 |
Приміщення для хворих тварин |
24 |
21 |
4,0 |
10 |
Корівник, стійлове утримання |
54 |
12 |
3,4 |
11 |
Доїльний зал |
26 |
20 |
4,3 |
12 |
Сортування курчат |
19 |
12 |
3,0 |
13 |
Вирощування качок на підлозі |
28 |
11 |
3,8 |
14 |
Корівник, прив’язне утримання |
53 |
25 |
2,8 |
15 |
Пологове відділення для корів |
36 |
32 |
3,6 |
16 |
Кліткове утримання качок |
46 |
14 |
3,4 |
17 |
Корівник, боксове утримання |
67 |
24 |
3,5 |
18 |
Пункт штучного запліднення |
11 |
8 |
2,9 |
19 |
Сортування яєць |
16 |
12 |
2,5 |
20 |
Кліткове утримання гусей |
68 |
15 |
4,4 |
21 |
Доїльний зал |
34 |
23 |
3,0 |
22 |
Свинарник-маточник |
74 |
14 |
2,8 |
23 |
Стрижка овець |
36 |
18 |
3,5 |
24 |
Свинарник, кнури |
70 |
16 |
3,0 |
25 |
Кліткове утримання курей |
24 |
10 |
3,6 |
26 |
Свинарник, поросята-сисуни |
25 |
12 |
2,9 |
27 |
Інкубаторний зал |
22 |
18 |
4,0 |
28 |
Утримання робочих коней |
48 |
16 |
4,2 |
29 |
Лабораторія визначення якості молока |
8,6 |
5 |
3,0 |
30 |
Охолодження молока |
18 |
13 |
3,2 |
31 |
Вигульно-кормова площадка |
36 |
25 |
5,4 |
