Контрольні запитання

1. Переваги та недоліки люмінесцентних ламп, порівнюючи їх з лампами роз­жарювання.

2. На основі яких параметрів обирають коефіцієнт використання світлового по­току та чому?

3. Чому для люмінесцентних ламп норма освітлення вища, ніж для того ж при­міщення з лампами розжарювання?

Практична робота №2

Тема: Розрахунок освітлення приміщення точковим методом.

Мета: Навчитись виконувати розрахунок освітлення сільськогосподарських приміщень точковим методом.

Теоретичні відомості

Точковий метод застосовують при розрахунку загального рівномірного і локалізованого освітлення, місцевого освітлення, освітлення вертикальних і похилих площин, зовнішнього освітлення, а також для перевірки освітленості в окремих точках робочої поверхні.

Точковий метод розрахунку дає можливість визначити світловий потік ламп, необхідний для створення заданої освітленості в будь-якій точці довільно розміщеної поверхні при будь-якому розміщенні світильників, якщо відбитий від стін і стелі потік не має великого значення.

Суть методу полягає в тому, що потрібний світловий потік освітлювальної установки визначають, виходячи з умов, що в будь-якій точці освітлюваної поверхні освітленість не повинна бути меншою за нормовану. Перед безпосередньо світлотехнічним розрахунком вибирають систему освітлення, тип світильників і визначають кількість світильників у приміщенні. На плані приміщення, на якому вказано розміщення світильників, намічають контрольні точки, освітленість в яких може виявитись найменшою. У кожній з цих точок вираховують освітленість.

Оскільки світловий потік світильника ще невідомий, вираховують не дійсну освітленість, а умовну, таку освітленість, яка була б створена в цих точках, якби в світильниках вибраного типу знаходились лампи з умовним світловим потоком в 1000 лм. Ту з точок, у якій освітленість виявиться найменшою, приймають за розрахункову. Задачею подальшого розрахунку є визначення світлового потоку світильників, при якому освітленість у розрахунковій точці буде не нижчою за нормовану.

Якщо точка освітлюється одночасно декількома світильниками, то освітленість рівна сумі освітленостей, створюваних кожним із них окремо. Криві сили світла світильників побудовані, як правило, для умовної лампи із світловим потоком 1000 лм. Освітленість, що вираховується за допомогою цих кривих, називається умовною.

Практично при розрахунку освітленості в конкретній точці враховують лише ближні до неї світильники. Освітленість в цій точці від віддалених світильників та відбиті від стелі, стін і розрахункової поверхні світлові потоки враховує коефіцієнт додаткової освітленості μ (μ = 1,1...1,2).

Так як джерело світла може бути подане як світлова точка або лінія, методика розрахунку освітлення для кожного випадку змінюється. Точковим прийн­ято вважати світильник, довжина якого менше половини розраху­нкової висоти підвішування світильників, тобто L_с≤0,5Н_р. Якщо умова не виконується, то світильники розглядаються як світні лінії, тому для них розрахунок освітлення виконують похідним від точкового методу ме­тодом світних ліній.