Приклад розв'язання

Завдання. Розрахувати розташування рухомої опромінювальної установки та режим її роботи.

Вихідні дані варіанту № 31: вид та вік тварин - корови; довжина приміщення - А=20 м; ширина опромінювального ряду b=2,0 м.

Хід виконання роботи

1. Приймаємо тип рухомої УФ-установки – УО-4М з лампами ДРТ-400.

2. Визначаємо висоту підвішування опромінювачів над спинами тварин Н_р, м за фор­мулою

,

де b – ширина опромінювального ряду, b=2 м;

α – кут спрямування випромінювання до найвіддаленішої точки опромінювальної поверхні (рис. 6.2), який визначається коефіцієнтом нерівномірності z (табл. 5.3), при z=1,34 – ctg α=1,4.

3. Знаходимо довжину ходу опромінювача L, м з виразу

4. Обчислюємо кут α₁. Так як корови не затінюються різного роду стінками і захисний кут арматури опромінювача невеликий, то

5. Приймаємо коефіцієнт запасу k_з =1,8 та коефіцієнт форми тварин k_ф=0,64.

6. Обчислюємо експозицію (дозу) опромінення за 1 прохід опромінювальної уста­новки Н₁, мвіт·год/м² за формулою

7. Приймаємо добову дозу опромінювання H_доб=270 мвіт·год/м² (табл. 5.3).

8. Визначаємо число проходів опромінювачів наприкінці строку служби УФ-ламп (“старих” ламп) n_с, шт. за виразом

Приймаємо n_c=10 проходів.

9. Визначають число проходів опромінювачів на початку строку служби УФ-ламп (нових ламп) n_н, шт. за виразом

Приймаємо n_н=6 проходів.

10. Визначаємо тривалість щоденного опромінення тварин на початку стро­ку служби УФ-ламп Т_н, год. за виразом

11. Визначаємо тривалість щоденного опромінення тварин наприкінці стро­ку служби УФ-ламп за умови їх регулярного очищення Т_с, год. за виразом

12. Висновки по роботі.

Контрольні запитання

1. Переваги та недоліки рухомих УФ-опромінювальних установок.

2. Принцип дії, типи та застосування УФ-ламп.

3. Техніка безпеки при обслуговуванні опромінювальних установок.

Практична робота №7

Тема: Розрахунок і вибір установок інфрачервоного випромінювання.

Мета: Навчитись розраховувати висоту підвішування та тривалість вітального опромінення установок комбінованого опромінення тварин (птиці).

Теоретичні відомості

Вода добре поглинає інфрачервоні (ІЧ) промені. Будь-яка жива матерія на 70% складається з води, тож також відмінно поглинає ІЧ-випромінення. В основно­му ІЧ-промені, які потрапили в організм, перетворюються на тепло, підвищуючи температуру опроміненого тіла. Інфрачервоне обігрівання не є поверхневим, тепло рівномірно розподіляється по товщині площі проникнення ІЧ-променів.

В тваринницьких приміщеннях досить висока вологість повітря. У поєднанні з високою температурою утворюється сприятлива атмосфера для розмноження бактерій, в тому числі і хвороботворних. Якщо обігрівання молодняку здійснювати ТЕНами, вологість повітря зменшується, але цей спосіб обігріву має досить низький ККД (<40%). ІЧ-випромінювачі мають вищий ККД (>64%), але вони не перешко­джають розмноженню хвороботворних бактерій. Через це в сільському господарстві установки ІЧ-обігрівання застосовуються рідко, частіше використовують установки комбінованого опромінювання тварин, які поєднують дію ІЧ та УФ-променів.

Установки УФ-випромінювання призначені для підвищення життєдіяльно­сті молодняку (зміцнення кісток, покращення кровотворення). ІЧ-установки забез­печують необхідний температурний режим для тварин, особливо новонароджених, адже в них природній терморегуляційний апарат не налагоджений і вони потребу­ють додаткового обігріву. Комбіновані опромінювальні установки поєднують ці два необхідні процеси під час роботи.