Хід виконання роботи

1. Вибирають тип рухомої УФ-установки.

2. Визначають висоту підвішування опромінювачів над спинами тварин Н_р, м за фор­мулою

, (6.1)

де b – ширина клітки при клітковому утриманні тварин або довжина тулуба тварини при привязному утриманні або ширина опромінювального ряду при вільному утриманні, м (рис. 6.1); α – кут спрямування випромінювання до найвіддаленішої точки опромінювальної поверхні (рис. 6.2), який визначається коефіцієнтом нерівномірності (табл. 5.3).

Рис. 6.1. Схема розміщення опромінювальної установки УО-4М .

Рис. 6.2. Залежність коефіцієнта нерівномірності опромінення z від кута охоплення α (ctg α).

3. Знаходять довжину ходу опромінювача L, м з виразу

, (6.2)

де А - довжина приміщення, м; n_А - кількість опромінювачів в ряду, п_А =2 шт.; L₁ – відстань, на яку не повинен доходити опромінювач до центру і країв опромінювальної площини, так як тварина, яка знаходиться там, одержить подвійну дозу опромінення, L₁=0,58Н_р (рис. 6.1).

4. Обчислюють кут α₁, який визначається захисними властивостями арматури опромінювача або відстанню, при якій об’єкт опромінювання потрапляє в тінь (рис. 6.3). Якщо об’єкт не затінюється різного роду стінками і захисний кут арматури опромінювача невеликий, то

(6.3)

Рис. 6.3. Схема до розрахунку пересувної опромінюючої установки.

5. Приймають коефіцієнт запасу k_з=1,8...2,2 (враховує зменшення потоку випромінювання джерел на протязі терміну їх служби) та коефіцієнт форми тварин k_ф (для сферичних тіл k_ф=0,5, для циліндричних – k_ф=0,64).

6. Обчислюють експозицію (дозу) опромінення за 1 прохід опромінювальної уста­новки Н₁, мвіт·год/м² за формулою

, (6.4)

де І_α0 - сила вітального випромінювання при куту нахилу опромінювача α=0°, для установки УО-4М – І_α0=0,97 віт/ср = 970 мвіт/ср (рис. 6.4); υ – швидкість переміщення опромінювачів, для установки УО-4М – υ=18 м/год.

Рис. 6.4. Криві сил випромінювання: 1 – І_α = 1,12 соsα; 2 – УО-4М; 3 – ОРК.

7. Приймають добову дозу опромінювання H_доб, мвіт·год/м² (табл. 5.3).

8. Визначають число проходів опромінювачів наприкінці строку служби УФ-ламп (“старих” ламп) n_с, шт. за виразом

(6.5)

9. Визначають число проходів опромінювачів на початку строку служби УФ-ламп (нових ламп) n_н, шт. за виразом

(6.6)

10. Визначають тривалість щоденного опромінення тварин на початку стро­ку служби УФ-ламп Т_н, год. за виразом

(6.7)

де t_роз – час, необхідний для розгоряння лампи до номінальних параметрів, t_роз =5...10 хв.

11. Визначають тривалість щоденного опромінення тварин наприкінці стро­ку служби УФ-ламп за умови їх регулярного очищення Т_с, год. за виразом

(6.8)

12. Роблять висновки по роботі.

Таблиця 6.1 - Завдання варіантів для виконання ПР № 6

Варіант	Вид та вік тварин або птиці	Довжина приміщення А, м	Ширина опромінювального ряду b, м
1	Корови	68	1,9
2	Курчата на підлозі	24	1,0
3	Поросята-сисуни	47	2,0
4	Вівцематки	24	2,1
5	Телиці	9	1,9
6	Свині на відгодівлі	75	2,0
7	Кури на підлозі	18	0,9
8	Нетелі	16	2,1
9	Відлучені поросята	28	1,9
10	Телята старше 6 міс.	48	2,0
11	Свиноматки	22	2,1
12	Бики	5	1,9
13	Кури на підлозі	20	1,1
14	Телята до 6 міс.	46	2,0
15	Ягнята	42	2,1
16	Корови	36	1,9
17	Курчата на підлозі	24	1,0
18	Поросята-сисуни	56	2,0
19	Вівцематки	25	2,1
20	Телиці	34	1,9
21	Свині на відгодівлі	10	2,0
22	Кури на підлозі	9	0,9
23	Нетелі	36	2,1
24	Поросята відлучені	74	1,9
25	Телята старше 6 міс.	38	2,0
26	Свиноматки	67	2,1
27	Бики	30	1,9
28	Кури на підлозі	36	1,0
29	Телята до 6 міс.	47	2,0
30	Ягнята	33	1,9
31	Корови	20	2,0