Студент групи УТ-1-1 сп. Коновалов О.С.

Завдання для виконання роботи

З дисципліни «Комп’ютерні технології на транспорті»

1. Скачати з інтернет ресурсу текст обсягом 5-7 ст

2. Відформатувати задавши поля ліве - 2,5, праве, нижнє і верхнє – 1.

3. В нижньому і правому кутку вставити нумерацію.

4. Вставити колонтитул зверху з назвою виконавця. (Група, прізвище)

5. Розбити текст на декілька параграфів.

6. Зробити 2 рівня заголовка. Та основний текст

7. Вставити графічний об’єкт та формули (ст.29 в методичці)

8. Зробити посилання або зноска в кінці сторінки (2-3 шт)

9. Зробити гіперпосилання на сайт з якого ви взяли текст.

10. Встановити рівні для заголовка 1 і заголовка 2

11. Створити зміст в кінці тексту.

12. Зробити автоматичний список літератури.

13. Зробити номеровані і маркеровані списки.

Розділ 1. Транспортування, складування та зберігання вантажу

1.1. Загальна характеристика вантажу

Текстильними волокнами називають гнучкі міцні речі з малими поперечними розмірами, обмеженої довжини, придатні для виготовлення текстильних виробів. Показниками побудови волокон є товщина, довжина та кручення. Товщина вимірюється в тексах (Т) i характеризується масою волокна, що приходиться на одиницю довжини (1Т=1г/км), тобто, один текс - це довжина одного кілометра нитки вагою один грам. У міжнародній практиці здебільшого прийнятий вимір товщини текстильних волокон i пряжі в тексах, але деякі країни продовжують нумерацію в номерах. Тому icнyє правило переводу з тексів у номер i навпаки.

Вовняні (шерстяні) тканини виробляють з чистої вовни або з її суміші з іншими волокнами. Класифікують за ознаками:

• за видом пряжі i способом виробництва - на камвольні, тонкосуконні i грубосуконні;

• за призначенням - на сукняні; костюмні гладко фарбовані (бостон, костюмні крепи, шевйоти, д1агонал1, креп), строкато тканн1 i фасонні (трико, комбіновані, ламана саржа i т.д.); пальтов1 (габардин для літніх пальто i тка­нини для жіночих зимових пальто); плащов1; сукна; драпи; Bopcoвi тканини; ковдри i спеціальні тканини.

Шаль – велика в'язана чи ткана хустка.

1.2. Транспортування вантажу (правила перевезень взуття)

Правилами передбачаються умови перевезень верхнього одягу, швейних та трикотажних виробів.

Перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі під час перевезення одягу зобов'язані забезпечити цілість вантажів, не допускаючи попадання на одяг атмосферних опадів, сонячних променів та пилу.

Швейні вироби мають всі властивості тканин та волокон, з яких вони виготовлені: для їх перевезення слід дотримувати тих же умов, що й під час перевезення відповідних тканин та волокон.

Вантажовідправник¹ може подати для перевезення одяг на вішалах у спеціальних каркасних контейнерах, в ящиках, пачках та коробках.

Для перевезення на вішалах верхній одяг подається, як правило, без упаковки: для світлого одягу повинні застосовуватися чохли, а для хутряного одягу - поліетиленові пакети.

М'який одяг може подаватися для перевезення також у картонних коробках або ящиках.

Трикотажні вироби подаються для перевезення упакованими в дерев'яні або картонні ящики. Для перевезення в контейнерах допускається подання трикотажних виробів у вторинній споживчій тарі (коробках або пачках).

Бавовняні, напівшовкові і напівшерстяні швейні вироби можуть подаватися для перевезення у пачках, що упаковані в щільний папір і заклеєні контрольною стрічкою.

Цінні швейні вироби перевозять в опломбованих дощаних або фанерних ящиках.

Ящики з одягом, які подаються для перевезення, слід маркувати відповідно до розділу 7 цих Правил.

Перевізники повинні надавати для перевезення одягу автомобілі-фургони.

За відсутності автомобілів-фургонів дозволяється застосування рухомого складу з бортовою платформою та укриттям вантажу брезентом.

Для перевезення одягу можуть застосовуватися контейнери.

При перевезенні одягу в автомобілі-фургоні та контейнері на адресу одного вантажоодержувача вантажовідправник може відправляти вантаж за пломбою.

Під час перевезення в одному автомобілі одягу на вішалах для декількох вантажоодержувачів вантажовідправник зобов'язаний кожну партію вантажу відокремити папером.

Приймання для перевезення від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу одягу, упакованого в ящики (кіпи, пачки, коробки), здійснюються Перевізником за кількістю ящиків (кіп, пачок, коробок); хутряного одягу, упакованого в ящики (кіпи, пачки, коробки), - за кількістю ящиків (кіп, пачок, коробок) за умови опломбування або обандеролювання кожного місця; одягу на вішалах - за найменуванням та кількістю місць.

Для маркування швейних i трикотажних виробів використовують товарний ярлик, стрічку з зображенням товарного знаку або клейма, контрольну стрічку. На товарному ярлику вказують такі рекв1зити: товарний знак підприемства-виробника, його найменування i місцезнаходження, найменування виробу, позначення стандарту або технічних умов, артикул виробу, його модель, розм1ри, сорт, роздр1бну ціну, дату виготовлення (місяць, рік). Можуть бути дoдaткoвi реквізити: для вітчизняних трикотажних виробів - група обробки i міцність фарбування; для швейних виробів - артикул основного матеріалу; для швейних вироб1в, що мають підкладку чи оздоблення хутром - сорт підкладки, знижка, надбавка за хутро й оздоблення i група оздоблення.

Стрічка із зображенням товарного знаку застосовується при маркуванні верхнього i легкого швейного одягу, головних y6opiв, трикотажних верхніх i білизняних виробів з ycix видів ниток i пряж На ньому повинні бути зазначені: символи по догляду за виробами відповідно до вимог Держстандарту.

Товарний знак² може бути зображений на підкладці виробу методом шовкографії, на виробах - у вигляді оздоблення (вишивка, аплікації i т. д.) чи нанесення фарбою на бавовняну підкладку виробу. Kpiм того, допускається вказувати на окремій стрічці, встроченій у шов, найменування сировини, його зміст по волокнах i символи по догляду за виробом; на товарному ярлику замість маркувальної стрічки для білизняних трикотажних виробів - найменування сировини i його відсотковий склад по волокнах. Уci дані наносять на стрічку друкарським, друкованим, жакардовим способом або методом шовкографії.

До виробів з хімічних, вовняних i змішаних волокон додається пам'ятка по догляду.

Для упакування швейних i трикотажних вироб1в використовують споживчу тару (індивідуальну чи групову), пaпір i транспорту тару. Перед упакуванням швейні i трикотажні вироби прасують, відформовують, відпресовують (за потре­бою), потім укладають в індивідуальну чи групову тару. Швейні вepxнi вироби при місцевих перевезеннях транспортують без упаковки в підвішеному стані у спеціальних контейнерах на вiшaлax.

В даному курсовому проекті для перевезення шкіряного взуття пропонується використовувати автомобілі-фургони загального призначення.