Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань об'єкта (підприємства)

Площа об'єкта, км2	Ступінь руйнування об'єкта				Протяжність комунікацій, м/км2
	середній	сильний	повний
1	2/3	3/5	5/9
2	¾	4/6	6/12
3	3/5	5/7	7/14	5000/10000
4	4/6	7/13	10/20
5	5/8	10/19	13/27
10	8/16	19/37	27/55

Всі аварії і відключення інженерних мереж і комунікацій беруться за 100 %, а структура така: водозабезпечення – 20 %, каналізація – 20 %, електропостачання – 20 %, газопостачання – 25 %, теплопостачання – 15 %.

Прогноз інженерної обстановки на вибухонебезпечних об'єктах має особливості. При прогнозуванні вибуху газоповітряної суміші необхідно визначити три зони, які мають вигляд кола.

Перша – зона детонаційної хвилі, знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус зони можна визначити за формулою:

, (6.6)

де R₁ – радіус першої зони, м;

Q – кількість скрапленого вуглеводневого газу, т;

К_п – коефіцієнт переходу скрапленого повітря у газоповітряну суміш, який дорівнює 0,6.

Крім того, радіус зони 1 можна визначити за табл. 6.8.

Таблиця 6.8

Початковий радіус хмари газоповітряної суміші, м

Кількість хім. речовини, т	0,1	0,5	1	5	10	15	20	30	40	60	70	100	200	300	500
R1, м	4,6	11	15	35	46	56	65	78	90	111	120	142	202	248	320

Друга – зона дії продуктів вибуху, займає площу поширення речовини вибуху внаслідок детонації. Радіус зони визначається за формулою:

, (6.7)

Надмірний тиск у цій зоні – від 135 до 300 кПа, його можна визначити за формулою:

, (6.8)

де R – відстань до місця вибуху, м, що визначається за формулою або за таблицею 6.9.

Таблиця 6.9

Величина надмірного тиску залежно від радіуса

Радіус, м	1	5	10	15	20	30	40
Тиск, кПа (кгс/см2)	170/1,7	38/0,38	15/0,15	7/0,07	5/0,05	3/0,03	1/0,01

Третя – зона дії повітряної ударної хвилі поширюється по поверхні землі. Надмірний тиск, який буде в зоні, можна визначити за такими формулами.

Визначається відносна величина:

, (6.9)

де R – відстань до місця вибуху, м;

R₂ – радіус другої зони, м.

Потім визначається надмірний тиск Р_з:

при

, (6.10)

при

, (6.11)

При оцінці будь-якої надзвичайної ситуації важливим моментом є підрахунок збитків від неї. Збитки від надзвичайних ситуацій оцінюються за «Методикою оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру», затвердженою Постановою КМУ № 175 від 15 лютого 2002 р.

Згідно цієї Методики усі збитки, залежно від завданої фактичної шкоди, поділяються на види, зокрема від:

• втрат життя та здоров'я населення, Н_р;

• руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції, М_р;

• не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва, М_п;

• вилучення або порушення сільськогосподарських угідь, Р_с/г;

• втрат тваринництва, М_тв;

• втрат деревини та інших лісових ресурсів, Р_л/г;

• втрат рибного господарства Р_р/г;

• забруднення атмосферного повітря, А_ф;

• тощо.

Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС – державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як сума основних локальних збитків:

З=Н_р+М_р+М_п+Р_с/г +М_тв+Р_л/г +Р_р/г +А_ф+…і т.д. (6.12)

Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлюється перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно від масштабів шкідливого впливу.

Види збитків, які для цього типу НС необхідно розраховувати обов’язково, наведені в таблиці 6.10.

Розмір збитків від втрати життя та здоров'я населення визначається за такою формулою:

Н_р = , (6.13)

де – втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва;

– витрати на виплату допомоги на поховання;

– витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника;

а) втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва розраховуються на підставі даних, наведених у таблиці 5.13, за такою формулою:

=М_лN₁+М_тN₂+М_іN₃+М_зN₄, (6.14)

де М_л – втрати від легкого нещасного випадку;

М_т – втрати від тяжкого нещасного випадку;

М_і – втрати від отримання людиною інвалідності;

М_з – втрати від загибелі людини;

N₁, N₂, N₃, N₄ – кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.

Таблиця 6.10