Ступені руйнування населених пунктів
Ступінь руйнування населеного пункту (об'єкта) |
Характер руйнувань будівель і споруд об'єктів господарювання, % |
||
слабкі |
середні |
сильні й повні |
|
Слабкий < 0,2 |
до 76 |
до 5 |
до 20 |
Середній від 0,21 |
до 48 |
6…12 |
21…50 |
Сильний від 0,59 |
- |
13…20 |
61…80 |
Повний > 0,8 |
- |
- |
більше 80 |
Таблиця 6.2
Вплив масштабів руйнування населеного пункту на ступінь руйнування об'єктів
Ступені руйнування об'єктів, % |
Ступінь руйнування населеного пункту |
|||||||||
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
1,0 |
|
Середні |
2 |
3 |
5 |
8 |
10 |
12 |
15 |
18 |
15 |
10 |
Повні й сильні |
8 |
16 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
85 |
90 |
Як кількісний показник стійкості об’єктів впливу ударної хвилі (УХ) беруть значення надлишкового тиску, при якому вони не зазнають руйнувань або зазнають руйнувань, класифікованих як слабкі (D) чи середні (С). Відповідні значення надлишкового тиску називають межею стійкості об’єкта до ударної хвилі. Наприклад, для одноповерхової цегляної будівлі межею стійкості щодо дії УХ є надлишковий тиск Δрlim = 25 кПа (табл. 6.3).
Таблиця 6.3
Надлишковий тиск Δр (кПа) і спричинені ним руйнування
№ п/п |
Об’єкт впливу надлишкового тиску УХ |
Ступені руйнування об’єкта, спричинені дією УХ |
||
слабкі |
середні |
сильні |
||
1 |
Одноповерхова цегляна будівля |
8…15 |
15…25 |
25…35 |
2 |
Двоповерхова цегляна будівля |
8…15 |
12…20 |
20…30 |
3 |
Триповерхова цегляна будівля |
8…10 |
10…20 |
20…30 |
4 |
Цегляна будівля з дерев’яним поштукатуреним перекриттям |
7…12 |
12…22 |
22…30 |
При повних руйнуваннях, коли має місце завалення споруди із руйнуванням усіх її елементів (включаючи підвальні приміщення) об’єм утвореного завалу (у м3) розраховують за формулою
, 
(6.2)
де γ – коефіцієнт (γ = 40 для житлових будинків; γ = 20 для будівель виробничого призначення);
А – довжина будівлі, м;
В – ширина будівлі, м,
Н – висота будівлі, м.
При сильних руйнуваннях, означених як В, об’єм утвореного завалу вважають таким, що дорівнює (м3)
, (6.3)
Час Т (у годинах), необхідний для розчищення (ліквідації) завалу розраховують за емпіричною формулою
, (6.4)
де В1 – емпіричний коефіцієнт, яким враховують задимленість і загазованість повітря на місці аварії (В1 = 1,4...2,0);
В2 – емпіричний коефіцієнт, яким враховують час доби (нічна робота, робота у темний, вечірній час) при виконанні інженерних робіт (В2 = 1,3...1,4);
V – імовірний обсяг роботи, який визначається розрахунком або за таблицями;
П – продуктивність формування при виконанні конкретного виду роботи, що визначається розрахунком або за таблицями.
Для робіт з ліквідації завалів, як правило, використовують потужну (понад 150 к. с.) техніку: бульдозери, екскаватори, автокрани, шляхопрокладачі типу БАТ-М та інженерні машини розгородження (ІМР). Основною характеристикою при вирішенні питання щодо залучення необхідної техніки для ліквідації наслідків НС є обсяг робіт, виконуваних однією машиною за 1 годину (продуктивність машини П). Продуктивність екскаватора ПЕКСК = 100 м3/год., бульдозера ПБУЛЬД = 150 м3/год, шляхопрокладача БАТ-М ПБАТ= 300 м3/год.
Виходячи зі ступенів руйнування населеного пункту орієнтовно можна визначити втрати незахищеного населення. Для цього можна скористатись табл. 6.4.
Прогнозованою (типовою) в ураженому населеному пункті є така структура санітарних втрат населення при НС: травми –50...60%, опіки – 25...30%, отруєння – 5...10%.
Таблиця 6.4