VI. Контроль за станом виробничого навчання учнів

Важливою функцією керівників професійних ліцеїв є контроль за станом виробничого навчання, за якістю знань, умінь і навичок, засвоєних учнями, а також надання конкретної допомоги майстрам виробничого навчання в вдосконаленні їх роботи.

Насамперед потрібно періодично перевіряти заповнення журналів виробничого навчання. Особливу увагу необхідно звертати на виконання навчальних планів і програм, на відповідність виконаних робіт плану виробничого навчання, на виконання учнями норм виробітку, на накопичення оцінок і облік відвідування, а також на відпрацювання кожним учнем усіх тем програми, що повинно бути зафіксовано в розділі журналу «Індивідуальний облік». Поряд із цим варто перевірити систематичність інструктажів із правил безпеки праці і обліку цих знань в учнів.

Контроль за станом навчально-матеріальної бази виробничого навчання здійснюється головним чином з метою забезпечення кожного учня робочим місцем, справним обладнанням, матеріалами, інструментом та об'єктами робіт у відповідності . з вимогами навчальних програм, відповідно до кваліфікаційної характеристики.

Характерним недоліком деяких керівників є те, що більше уваги вони приділяють кількісним показникам матеріально-технічного забезпечення виробничого навчання, а не його якості. Увага керівників повинна звертатися на виконання учнями навчальних програм виробничого навчання, на те, що об'єкти робіт відповідали темам .-програми, а при їх виконанні учні забезпечувались потрібним інструментом і пристосуваннями, що є дуже важливою умовою для отримання необхідного рівня кваліфікації.

Вибір об'єкту внутрішньоліцейного контролю залежить від багатьох факторів: від його мети, завдань колективу професійного закладу,вимог діючих нормативних актів, умов праці тощо. В залежності від об'єкту контролю в практиці використовуються слідуючі його форми:

- персональний, коли вивчається і контролюється діяльність одного педагога;

- предметно-узагальнюючий, під час якого перевіряється робота майстрів виробничого навчання однієї спеціальності;

- класно-узагальнюючий, передбачає вивчення роботи всіх інженерно-педагогічних працівників, що працюють в одній навчальній групі;

- тематично-узагальнюючий, коли контролюється вивчення окремої теми, розділу навчальної програми;

- комплексно-узагальнюючий, має за мету збір інформації про всі сторони діяльності об'єкту, що вивчається. Така форма контролю переважає при фронтальній перевірці.

Різноманітні і методи внутрішньоліцейного контролю. До них відносяться:

- відвідування і аналіз уроків виробничого навчання, виробничої практики;

- аналіз виконання навчальних планів і програм;

- спостереження за роботою майстрів виробничого навчання, співбесіда з ними;

- безпосередня перевірка якості знань, умінь і навичок шляхом усного опитування, проведення фронтальних контрольних і перевірочних робіт, комплексних контрольних;

- періодична перевірка конспектів, перевірка змісту і об'єму домашніх завдань;

- аналіз плануючої та облікової документації тощо.

Аналіз уроку виробничого навчання має деякі особливості, а тому для економії часу і в залежності від мети відвідування можна рекомендувати перевіряючому відвідати вступний і заключний інструктажі, а також і використати цільові обходи, під час яких можна одержати інформацію про правильність виконання трудових прийомів учнями, дотримання вимог безпеки праці, раціональної організації робочого місця, використання інструкційної і технологічної документації, правильність прийомів вимірювання, самоконтролю та інше.

Вивчення діяльності майстра виробничого навчання можна проводити по темі, підтемі, окремому уроку: перевіряється вступний, поточний, заключний інструктажі, самостійна робота учнів, матеріально-технічне забезпечення, методичні прийоми і засоби, які використовуються на уроці.

Готуючись до відвідування уроку (занять) виробничого навчання, необхідно визначити ціль відвідування, уточнити тему і ціль уроку, ознайомитись з програмою виробничого навчання, навчальною і методичною літературою по темі заняття. Головним критерієм оцінки уроку виробничого навчання є якість знань, умінь і навичок, придбаних учнями на занятті. Тому керівники ліцеїв перевіряють правильність прийомів, застосовуваних учнями, організацію праці і робочих місць, виконання технічних вимог, зростання якісних показників, стежать за розвитком самостійності в учнів.

Загальний аналіз уроку виробничого навчання доцільно проводити по таких основних показниках:

- умови і обстановка занять;

- зміст і методика проведення вступного інструктажу;

- зміст вправ учнів і методика поточного інструктажу;

- зміст, організація і методика заключного інструктажу;

- організованість занять і поведінка учнів.

По вказаній схемі проводиться аналіз уроків в майстернях ліцею і занять по об'єктах виробничої практики. Більш докладна схема може бути приблизно такою:

1. Умови й обстановка занять: організація, зміст й обслуговування робочих місць учнів, їхній санітарно-гігієнічний стан; забезпечення учнів роботами, інструментами і пристосуваннями відповідно, до вимог програми; наявність нарядів в учнів і забезпечення їх виробничою документацією; прикріплення учнів до кваліфікованих робітників.

2. Зміст і методика вступного інструктажу, проведеного майстром виробничого навчання або робітниками підприємства: правильність встановлення мети заняття, виховних задач, відбору матеріалу" для вступного інструктажу, дозування часу, відведеного на вступний інструктаж і його окремі елементи, методика усного опитування учнів, пояснення і покази прийомів роботи, закріплення вступного інструктажу; використання креслень, маршрутно-технологічних карт і технічних умов; засоби підвищення активності учнів; показ передових прийомів роботи і залучення з цією метою до проведення вступного інструктажу кваліфікованих робітників; повідомлення правил самоконтролю і безпеки праці.

3. Зміст робіт і вправ учнів і методика проведення поточного інструктажу:

- доцільність встановлення мети занять і добору навчально-виробничих робіт;

- планомірність обходів майстром робочих місць, своєчасність допомоги учням;

- раціональність методів поточного інструктування;

- ступінь самостійності учнів при виконанні навчально-виробничих завдань, правильність використання ними прийомів і методів роботи;

- з'ясування складності, яка виникає у учнів в процесі роботи; -. якість робіт учнів і виконання ними норм виробітку, встановлених на підприємстві;

- дотримання учнями правил безпеки праці;

- контроль прийому готових виробів;

- методична допомога майстрів виробничого навчання кваліфікованими робітниками, що інструктують учнів.

4. Зміст, організація і методика проведення заключного інструктажу:

- порядок підведення підсумків роботи учнів;

- аналіз учнями під керівництвом майстра в/н випадків порушення технологічної, трудової дисципліни і правил безпеки праці;

- перевірка майстром заповнення щоденників обліку навчально-виробничих робіт;

- відповідність оцінок прийнятим критеріям;

- повідомлення домашнього завдання;

- залучення до проведення заключного інструктажу робітників підприємства;

- періодичність заключних інструктажів в окремих робітничих ланках і зо всіма учнями групи.

5. Організованість занять і поведінка учнів:

- своєчасний і організований початок роботи;

- активність і дисциплінованість учнів; причини втрат робочого часу окремими учнями;

- організованість майстра, його педагогічний такт і уміння тримати себе з учнями і робітниками виробництва.

Після відвідування занять керівник повинен продумати і сформулювати висновки зі своїх спостережень, а потім розібрати хід і результати заняття з майстром виробничого навчання. При цьому спочатку доцільно надати майстру можливість висловити свою думку про якість і результати заняття, про його недоліки. Тільки після цього керівник дає оцінку заняття і роботи майстра, відзначає переваги і недоліки уроку, пояснює причини останніх, аргументує свої висновки і пропозиції, вказує способи поліпшення виробничого навчання учнів.

Розбір уроку виробничого навчання принесе найбільшу користь, якщо керівник зуміє знайти й обґрунтувати позитивні сторони роботи слабкого майстра, допоможе йому глибоко проаналізувати свою діяльність на уроці, а в сильного майстра виділить найбільш характерні особливості роботи, зверне увагу на самі цікаві і новаторські моменти й у той же час допоможе йому намітити перспективу подальшого вдосконалення. Результати відвідування уроків фіксуються в окремих журналах, заведених на кожного майстра виробничого навчання. Корисно також, щоб про результати аналізу відвіданих занять інформувалися б усі майстри професійного ліцею