Внутрішній контроль

в ПТНЗ

Методичний посібник для керівників ПТНЗ

(заступників директорів з навчальної та навчально-виробничої роботи)

Нетішин - 2013

Схвалено на засіданні науково-методичної ради Нетішинського професійного ліцею (Протокол № 5 від 29. 05.2013 р.)

Крученик Г. Ф. - заступник директора з навчально-методичної роботи Нетішинського професійного ліцею.

Супрун О. М. – методист Нетішинського професійного ліцею

Рецензент:

Крузер А. І. – директор Нетішинського професійного ліцею

Важливим напрямком вдосконалення керівництва сучасним професійним навчально-виховним закладом є подальший розвиток внутріліцейного контролю. Як відомо, внутріліцейний контроль передбачає систему планомірної, цілеспрямованої і об'єктивної перевірки, обліку і аналізу стану навчально-виховного процесу. Його головна мета – забезпечити виконання вимог нормативних документів і сприяти всебічному вдосконаленню навчально-виховного процесу, подальшому підвищенню якості підготовки кваліфікованих робітників.

Для ефективності контролю за навчально-виховним процесом розроблено методичний посібник «Внутрішній контроль в ПТНЗ», який розкриває особливості системи планування та контролю за якістю навчально-виховного процесу в професійно-технічних закладах і розрахований на систему роботи заступників з навчальної та навчально-виробничої роботи.

Даний посібник підготовлений до обласного семінару заступників директорів з навчальної та навчально-виробничої роботи.

ЗМІСТ

1. ВСТУП………………………………………………………………………………3

2. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ………………………...……………..5

3. ФУНКЦІЇ, ВИДИ, ФОРМИ І МЕТОДИ ВНУТРІШНЬОЛІЦЕЙНОГО КОНТРОЛЮ……………………………………………………………………….10

4. АЛГОРИТМИ ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ………………………………..….13

5. ПЛАНУВАННЯ ВНУТРІШНЬОЛІЦЕЙНОГО КОНТРОЛЮ…………….……40

6. КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ……..…….44

7. РЕЗУЛЬТАТИ КОНТРОЛЮ, АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ…………..………59

8. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ………………………………………...……….63

9. ВИСНОВОК……………………………………………………….………………65

10. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………...…135

11. ДОДАТКИ

І. Вступ.

Сучасні вимоги до організації навчально-виховного процесу, його здійснення та контролю за результативністю вимагають від керівників навчальних закладів не тільки підвищення відповідальності, а й удосконалення знань та умінь управління педагогічним колективом.

В. Сухомлинський зазначав, що директору слід глибоко знати роботу кожного педагогічного працівника, тому потрібно постійно, за певною системою, відвідувати й аналізувати уроки. Від цієї роботи залежить й інтелектуальна наповненість педагогічного та учнівського колективів, і методична майстерність викладачів, майстрів виробничого навчання, і запити та інтереси вихованців. «Від повсякденного вдосконалення уроку, що відбувається завдяки вдумливому аналізу керівників, залежить культура всього педагогічного процесу в ПТНЗ

Професійно-технічний навчальний заклад, як і будь-яка реальна система освіти, має значною мірою унормовані структури, функції, розпорядок роботи, канали ресурсного забезпечення, а також механізми збереження існуючого порядку – системи внутрішнього контролю, інспектування, атестації, ліцензування тощо.

Сучасний навчальний заклад стає все більш і більш складною системою, вона змушена діяти в динамічно змінному світі, який пред’являє до неї нові вимоги. Щоб бути ефективним, управління закладом освіти в сучасних умовах повинно будуватися на міцному науковому фундаменті. Наука внутрішньоліцейного управління дає знання, які дозволяють відповісти на питання: «Як зробити управління навчальним закладом ефективним?

Контроль виступає як одна з функцій управління.

Це інструмент, який допомагає адміністрації навчального закладу визначити, чи досягла вона поставленої мети, як виявити допущені нею і персоналом помилки, як їх виправити і адаптувати колектив до умов середовища.

Сутність контролю полягає у перевірці того, як реалізується мета управління в межах того чи іншого циклу.

Контроль є найбільш фундаментальним елементом процесу управління. Ні планування, ні створення організаційних структур, ні мотивацію не можна розглядати у відриві від нього, бо вони є невід'ємними складовими загальної системи контролю в ліцеї.

Відповідність реального ходу навчально-виховного процесу всім вимогам і планам роботи навчального закладу відображається у такій функції управління як внутрішньоліцейний контроль яку одержують в результаті педагогічного аналізу, тому що видно розбіжність між очікуваними результатами і одержаними. Аналізуючи інформацію, виявляють причини цих відхилень, що дає змогу керівнику навчального закладу провести корекцію протікання педагогічного процесу, спрямувати роботу колективу в потрібному напрямку.

За М.М.Мартиненко, контролювання – це процес людської діяльності, спрямований на встановлення корисності факту, що здійснився.

Контроль потрібний не тільки керівникам навчального закладу, але і контрольованим. В ході контролю оцінюється діяльність викладачів і майстрів виробничого навчання, відзначаються недоліки в роботі і намічуються шляхи усунення, а також аналізується і узагальнюється передовий дослід.

В організації і проведенні внутрішньоліцейного конролю багато труднощів та проблем, що зумовлені широкоаспектністю контролю; тим, що ПТНЗ ведуть як загальноосвітню, так і професійну підготовку; не всі викладачі та майстри виробничого навчання мають відповідну педагогічну освіту. Контингент учнів як у віковому,так і в соціальному рівнях відрізняється від шкільного, що потребує чіткої системи контролю за виховною та позакласною роботою в професійно-технічних навчальних закладах. І якщо для загальноосвітніх навчальних закладів є достатньо теоретичної літератури з питань організації контролю за навчальним процесом, то для професійно-технічних навчальних закладів, на жаль, недостатньо.

Крім того, керівники ПТНЗ не мають можливості часто відвідувати заняття, щоб мати чітку уяву про роботу педагогічного колективу ліцею. Діяльність керівників, здійснюючих контроль, повинна бути строго скоординованою, чітко узгодженою. Керівник повинен мати різносторонні та глибокі знання не тільки з педагогіки, але й по фізіології, психології, володіти високою загальною культурою, вміти правильно оцінювати педагогічну обстановку, розподіляти сили на основних напрямках. Необхідна чітка система внутрішньоліцейного контролю і вибір раціональних шляхів її здійснення.

В умовах демократизації суспільства, гуманізації та гуманітаризації освіти суттєво змінюються функції внутріліцейного контролю, розширюються права про­фесійних навчально-виховних закладів з цього питання. Керівники навчальних закладів отримали право самостійно контро­лювати стан навчально-виховного процесу і, таким чином, виконують певні інспекторські функції. Але, поряд з цим, демократизація ставить нові проблеми в контролі за навчально-виховним процесом. Перевірки форми про­ведення уроків, дотримання інструкцій і розпорядку навчальних занять сьогодні неефективні.

Поряд з контролем, і навіть в значній мірі замість нього, повинна бути підсилена методична допомога викладачу, майстру.виробничого навчання. Все це надає можливість докорінно перебудувати контроль за роботою кожного викладача, майстра ви­робничого навчання, враховуючи їхні індивідуальні особливості. Керівники навчальних закладів повинні уважно стави­тись до надбань педагога, вміти бачити цінне в його праці, створювати умови для творчого росту. Адже сьо­годні успіх справи багато в чому залежить від вміння керівника об'єктивно і всебічно оцінювати своїх під­леглих, їх професійні і особисті якості, бо тільки про­фесіонал, яскрава особистість може виховати і навчити собі подібних.

Як складова управлінської діяльності, внутрішньоліцейний контроль має свою специфіку. Він виконує роль ос­новного джерела інформації для прийняття управлінсь­кого рішення. І від того, як здійснюється контроль, за­лежить повнота і об'єктивність отриманих даних. Крім об'єктивності, внутрішньоліцейний контроль характеризу­ється також послідовністю, систематичністю, плановіс­тю. Важливою функцією контролю є коригування прак­тичної діяльності інженерів-педагогів. За результатами аналізу даних внутрішньоліцейного контролю керівники навчальних закладів мають можливість регулювати навчально-ви­ховний процес і створювати умови для переводу всієї системи або її частини в якісно новий стан. Таке регулювання або коригування може бути оперативним чи підсумковим. Нарешті, контроль носить і упереджую­чий характер. Досвідчені керівники професійних закла­дів не стільки «ловлять» педагогів на їх недоліках і помилках, скільки їх попереджують і допомагають вип­равити ці недоліки. В сучасних умовах особливого значення набувають гласність і гуманістичний підхід до контролю.