Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод.КК Ендокр.захв. Пліскевич.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
217.6 Кб
Скачать
  1. Передозування інсуліну.

  2. Порушення дієти (недостатній зміст вуглеводів, пропуски їжі).

  3. Фізичні навантаження.

  4. Порушення функції печінки.

Клінічна картина

  • Адренергічні симптоми: серцебиття, тремтіння, пітливість, відчуття голоду, мідриаз

  • Нейроглікопенічні симптоми: слабкість, головний біль, дезорієнтація, судоми, марення, галюцинації, порушення координації рухів.

Рівень глікемії

- Нижче 2,8 ммоль/л

Лікування

Для лікування легкого ступеня гіпоглікемії достатньо тер­міново випити солодкий чай, фруктовий сік, вжити їжу, багату на вуглево­ди, у кількості 1—2 хлібних одиниці (10—20 г глюкози).

У стані непритомності або за неефективності перорального вживання вуглеводів необхідно внутрішньовенно струминно ввести 20—80 мл 40 % розчину глюкози.

Для активізації глікогенезу призначають підшкірне введення 1—2 мл 0,1% розчину адреналіну і 70—100 мг розчину гідрокортизону в 5—10 % розчині глюкози. У разі недостатньої ефективності вищезазначених заходів уводять внутрішньовенне крапельно 5 % розчин глюкози до нор­малізації рівня глікемії.

Ефективним засобом боротьби з гіпоглікемією є контрінсулярний гормон глюкагон, який продукується а-клітинами підшлункової залози. Препарат цього гормону (ГлюкаГен) є біосинтетичним людським глюка­гоном, відновлює свідомість хворого протягом 10—15 хв. Його вводять підшкірно, внутрішньом'язово або внутрішньовенно в дозі 1 мг (1 мл) для до­рослих і 0,5 мг (0,5 мл) для дітей. Глюкагон підвищує рівень глюкози крові шляхом стимуляції глюкогенолізу і глюконеогенезу.

При тяжкій довготривалій гіпоглікемії для запобігання набряку го­ловного мозку вводять внутрішньовенно 5-10мл 25% розчину магнію сульфату, внутрішньовенно краплинно 15 % або 20 % розчин манніту по 0,5—1г/кг.

Тести вихідного рівня знань

Тест №1. Дитині 5 років; через 2 тижні після перенесеної ГРВІ з’явилася спрага, нічне нетримання сечі, сухість у роті. Об’єктивно: загальний стан середньої тяжкості, шкіра суха, язик сухий, обкладений білим нальотом, губи сухі. В легенях дихання везикулярне, тони серця ритмічні, систолічний шум на верхівці. Живіт при пальпації м’який, неболючий, печінка не збільшена. При обстеженні: рівень глюкози крові – 15 ммоль/л, ацетон в сечі [+++]. Запах ацетону у видихуваному повітрі. Встановіть попередній діагноз.

А. Цукровий діабет, кетоацидоз.

В. Нецукровий діабет.

C. Нирковий діабет.

D. Порушення толерантності до вуглеводів.

E. Цукровий діабет, гіпоглікемічна кома.

Еталон відповіді: А

Тест №2. Хвора 64 років скаржиться на свербіж шкіри, загальну слабість. При огляді лікар діагностував ожиріння (індекс маси тіла 36 кг/м2, об’єм талії 118 см), артеріальну гіпертензію (170/105 мм рт. ст), рівень глікемії натще 6,3 ммоль/л. Для визначення діагнозу необхідно провести:

A. Визначення глюкозурії.

B. Пероральний глюкозо-толерантний тест.

C. Визначення глікованого гемоглобіну.

D. Визначення ацетонурії.

E. Визначення С-пептиду.

Еталон відповіді: В

Тест №3. Хворий 57 років скаржиться на спрагу, часте сечовиділення, свербіж статевих органів. Протягом 10 років страждає на артеріальну гіпертензію. Об’єктивно: абдомінальне ожиріння. В легенях дихання везикулярне. Тони серця ритмічні, АТ 170/95 мм.рт.ст., рs-84/хв. Живіт при пальпації м’який, неболючий, печінка печінка не збільшена. Пастозність кінцівок. На ЕКГ: ознаки гіпертрофії лівого шлунокчку. При лабораторному обстеженні виявлено глікемія – 10,2 ммоль/л, гіперліпідемія. Встановіть попередній діагноз.

A. Цукровий діабет 1 тип, кетоацидоз.

B. Цукровий діабет 2 тип.

C. Порушена глікемія натще.

D. Порушена толерантність до глюкози

E. Нецукровий діабет.

Еталон відповіді: В

Тест №4. Жінка 45 років, яка хворіє на цукровий діабет протягом 10 років, скаржиться на пекучий біль у ступнях, судоми гомілкових м’язів, відчуття оніміння ніг. При огляді: гіпотонія і атрофія м’язів гомілок, зниження рефлексів, порушені всі види чутливості [у вигляді „шкарпеток” і „рукавичок”]. Який попередній діагноз є найбільш вірогідним?

А. Діабетична периферійна нейропатія

В. Діабетична мікроангіопатія нижніх кінцівок

С. Діабетична макроангіопатія нижніх кінцівок

D. Універсальна ангіопатія нижніх кінцівок

E. Інфекційний поліневрит

Еталон відповіді: А