Цукрознижувальних засобів

Групи препаратів	Механізм дії
Похідні сульфонілсечовини	Стимуляція секреції інсуліну Зниження інсулінорезистентності
Бігуаніди	Зниження глюконеогенезу в печінці Зниження інсулінорезистентності м´язової та жирової тканини
Меглітініди	Стимуляція секреції інсуліну
Інгібітори α-глюкозидази	Зниження абсорбції вуглеводів в кишках
Тіазолідиндіони	Зниження інсулінорезистентності м´язової та жирової тканини

Раціональні комбінації пероральних цукрознижувальних засобів

• похідні сульфонілсечовини + бігуаніди

• похідні сульфонілсечовини + тіазолідиндіони

• меглітініди + бігуаніди

• меглітініди + тіазолідиндіони

• бігуаніди+ тіазолідиндіони

• акарбоза + будь яки цукрознижувальні засоби

Невідкладні стани при ЦД (коми)

У хворих на цукровий діабет невідкладні стани (коми) можуть бути обумовлені як різким зниженням концентрації глюкози крові — гіпоглікемія і гіпо­глікемічна кома, так і підвищенням її рівня та інших продуктів патологічного обміну — гіперглікемічна кома. Гіперглікемічною (кетоацидотичною) комою може дебютувати цукровий діабет. Цей стан мо­же розвиватися також у хворих на діабет, які лікуються, в екстремальних ситуаціях: хвороби, травми, інфекції, операції, вагітність, пологи.

Класифікація діабетичних ком

I. Гіперглікемічні:

- кетоацидотична

- гіперосмолярна

- лактатацидотична

II. Гіпоглікемічна

Гіперглікемічна кома

В основі – абсолютний або виражений відносний дефіцит інсуліну.

Причини розвитку:

1. Інтеркурентні захворювання:

• гострі запальні процеси

• загострення хронічних захворювань

• інфекційні хвороби

2. Порушення режиму лікування:

• відміна інсуліну

• помилки при введенні інсуліну

• перехід на інсулін іншого виробника

3. Недостатній контроль глікемії

4. Хірургічні втручання або травми

5. Вагітність

6. Несвоєчасна діагностика 1 типу цукрового діабету

7. Хронічна терапія антагоністами інсуліну

Діагностика

Клінічна картина	Сухість шкіри що посилюється Поліурія Спрага Слабкість Головний біль Відсутність апетиту, нудота, блювота Запах ацетону на видиху Задишка, дихання за Куссмаулем Абдомінальний синдром
Загальний аналіз крові	Лейкоцитоз Підвищений гематокрит
Рівень глікемії	- 18-30 ммоль/л
Біохімічний аналіз крові	Гіперкетонемія Підвищення креатинину, сечовини Підвищення холестерину - Гіпокаліємія
РН	- < 7,3
Загальний аналіз сечі	Глюкозурія Ацетонурія

Лікування

Основні напрямки лікування:

1. Усунення дефіциту інсуліну.

2. Регідратація.

3. Ко­рекція електролітних порушень і метаболічного ацидозу.

Усунення дефіциту інсуліну.

Ліквідація дефіциту інсуліну є основним специфічним патогенетич­ним засобом лікування кетоацидотичних станів і коми. Для цього викорис­товують препарати інсуліну короткої дії та ліквідують причини, що приз­вели до декомпенсації цукрового діабету. Інсулінотерапію в даному випад­ку проводять у режимі малих доз.

Доза інсуліну - з розрахунку 0,1 ОД/кг за 1 год. Початкова доза інсуліну становить 10—12 ОД, її вво­дять внутрішньовенне одноразово. Далі переходять на введення за мето­дом безперервної інфузії перфузором зі швидкістю б—10 ОД/год. При цьому швидкість зниження рівня глікемії не повинна перевищувати 5 ммоль/л за годину. У першу добу лікування доцільно зни­жувати рівень глікемії до 13—14 ммоль/л, після чого для профілактики гі­поглікемії починають вводити 5 % розчин глюкози. Після опритомнення хворого та досягнення рівня глікемії 11—12 ммоль/л починають введення інсуліну підшкірно по 10—12 ОД кожні 4 год, коригуючи дозу відповідно до показників глікемії.

Регідратація.

Регідратацію проводять ізотонічним розчином натрію хлориду за умо­ви нормального рівня натрію в сироватці крові, тобто до 145 ммоль/л.

Об'єм регідратації:

1 година – 1000 мл 0,9 % NaCl

2 та 3 година – 500 мл 0,9 % NaCl

потім – 300-500 мл 0,9 % NaCl

За­гальна кількість рідини, яка необхідна в перші 12 год, не повинна перебіль шувати 10 % маси тіла.

З метою корекції електролітних порушень необхідно введення препаратів калію. При РН < 7,0 показано введення гідрокарбоната натрія.

З метою профілактики коагуляційних порушень показана гепаринотерапія.

Гіпоглікемічна кома

Гіпоглікемія є клінічним симптомокомплексом, який розвивається внаслідок швидкого і значного зниження концентрації глюкози в крові та зменшення утилізації глюкози тканинами головного мозку.

Причини розвитку гіпоглікемічних станів: