6.11. Стадії стресу

Існують 3 стадії розвитку стресу:

1. Стадія тривоги. Реакція тривоги - настає безпосередньо за впливом якого-небудь стресора і виражається в напрузі, активізуються всі резерви психіки. Суб’єктивно ця стадія сприймається як хвилювання. Збільшується кількість гормонів у крові.

2. Стадія опору стресу. Фаза подолання стресової ситуації, нервова система готує організм до боротьби чи втечі.

3. Стадія виснаження. Фаза виснаження, якій відповідає стійке зниження ресурсів організму. Вона настає в тому випадку, якщо стресор продовжує впливати протягом достатнього періоду часу. Нездатність справитися зі стресом може привести до виснаження, що приймає форму нервового зриву, а іноді навіть приводить до психічного захворювання (хронічної утоми, депресії, загального почуття дратівливості) чи психосоматичного розладу (серцебиття, виразки шлунку, напруги м'язів, проблем з холестерином, підвищеним тиском і серцево-судинними захворюваннями).

Перші дві стадії «загального адаптаційного синдрому» – короткі. Теоретично можливо справитися зі стресом на другій стадії. Якщо стрес не подолано, організм починає руйнуватись, що у результаті може спричинити хворобу або навіть смерть.

6.12. Вплив стресу на діяльність людини і організації. Засоби подолання стресу

Причини стресу досить різноманітні. Існують, наприклад, так звані особистісні протиріччя, коли людина знає за собою суттєвий дефект чи поведінки чи характеру, але в залежності від якихось обставин не може його усунути. Усвідомлення такої обставини може викликати стрес. Дуже частою причиною стресу є виробничі і фінансові утруднення. Серйозним джерелом стресу може стати сімейна атмосфера. Професійна робота, за даними ряду досліджень (наприклад, американськими), викликає стрес у досить значного числа людей. Підсилює "стресовість" сучасної ситуації ріст не тільки частоти, але і тривалості впливу негативних факторів.

Що стосується стресу в професійній діяльності, тобто, в залежності від специфіки професії, то дослідники свідчать, що приблизно п'ята частина робітників соціальної сфери відчувають стан емоційно-мотиваційної напруги, втоми (професія відноситься до групи професій з підвищенням рівнем, ризику виникнення стресу).

В рейтингу самих стресових професій, що визначаються негативними наслідками стресу англійські психологи виділяють професію шахтаря, полісмена, журналіста, політика, лікаря. Російські та українські психологи відзначають найбільшу частоту і виразність стресу в професіях комунікативних, де є постійний контакт з людьми.

В атмосфері емоційного перенапруження в процесі зіткнення з негативними емоційними переживаннями клієнтів, колег, підлеглих, людина може мимовільно втягуватись в них, що викликає підвищене емоційне напруження. В цьому випадку ми зустрічаємося з синдромом “психічного вигорання”, що розглядається як виснаження людини внаслідок різко завищених вимог до власних ресурсів та сил.

Знання позитивних і негативних сторін стресу, адекватне його використання чи запобігання проявів стресу мають істотне значення в створенні умов для виявлення творчих можливостей людини, плідної ефективної трудової діяльності. Актуальність вивчення професійного стресу пов'язана з тим, що в сучасних соціально-економічних умовах з загостренням конкурентної боротьби на ринку праці працівники піддають себе перевантаженням на роботі, які негативно впливають як на професійну діяльність, так і на особистість професіонала.

Управління стресами – це процес цілеспрямованого впливу на персонал організації з метою адаптації особи до стресової ситуації, усунення джерел стресу й оволодіння методами їх нейтралізації всім персоналом організації.

Існує два рівні управління стресами: на рівні організації, на рівні окремої особи.Існує багато засобів для подолання стресу:

1. Насамперед варто перелічити речі, що викликають стрес — це допоможе уникати провокативних ситуацій. Слід намагатися розслаблятися та формуйте психологічну установку на спокій.

2. Психічне та фізичне здоров’я людини нероздільні, а регулярне виконання фізичних вправ урівноважує нервову діяльність. Дозована ходьба, оздоровчий біг, плавання, велоспорт - ідеальні засоби для зняття напруги, покращують сон і не мають вікових обмежень.

3. Слід знайти час для занять, які приносять задоволення: спілкування з друзями, прогулянки на свіжому повітрі, відпочинок на природі.

4. Слід планувати короткі програми релаксації за будь-якими методиками: аутотренінг, медитація, молитва, дихальна гімнастика, фізичні вправи.

5. Варто не намагатися робити багато справ одночасно: розпланувати свій день та виконуйте намічені завдання залежно від їх важливості, не робити усе в останню хвилину.

6. Допоможе здорове харчування - обмеження вживання кухонної солі, насичених жирів та холестерину, достатнє споживання калію, кальцію, магнію.

7. Якщо внаслідок стресу почали курити та збільшили вживання алкоголю, слід знати — це лише тимчасове вирішення проблеми, а шкода здоров’ю досить велика. Слід відмовитися від паління та зменшити вживання алкоголю.

8. Варто використовувати засоби ароматерапії (м’ята, розмарин, сосна) та фітотерапії (валеріана, пустирник, глід, м’ята, меліса, звіробій). Вони діють заспокійливо та нормалізують сон. Лікувальний ефект мають теплі ванни з хвойним екстрактом та морською сіллю.