- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •ПЕредмова
- •Тема 1. Вступ до організаційної поведінки
- •Тема 2. Основи індивідуальної поведінки
- •Тема 3. Особистість та емоції
- •Тема 4. Основи групової поведінки
- •Тема 5. Робочі команди
- •Тема 6. Комунікації, конфлікти та стреси в організації
- •Тема 7. Організаційні зміни й організаційний розвиток
- •Тема 1. Вступ до організаційної поведінки План
- •1.1. Сутність поняття «організаційна поведінка»
- •1.2. Зв'язок організаційної поведінки з іншими дисциплінами
- •1.3. Організаційна поведінка як наука
- •1.4. Цілі дослідження організаційної поведінки як наукової дисципліни
- •1.5. Рівні дослідження організаційної поведінки
- •1. Особистісний рівень поведінки.
- •2. Рівень групової поведінки
- •1.6. Фактори, які впливають на організаційну поведінку
- •1.7. Проблеми й можливості організаційної поведінки
- •Тема 2. Основи індивідуальної поведінки План
- •2.1. Сутність понять «особистість», «індивідуальність». Детермінанти особистості. Методи вивчення особистості
- •2.2. Риси та особливості характеру. Індивідуальні особливості характеру. Соціальні риси. Особисті концептуальні риси
- •2.3. Сутність поняття «цінності». Типи цінностей. Настанови
- •2.4. Сутність поняття «ставлення» та його компоненти. Типи відношення до роботи
- •2.5. Сутність поняття «сприйняття». Етапи процесу сприйняття. Фактори, які впливають на сприйняття. Управління процесом сприйняття
- •Сприйняття – це процес отримання з навколишнього середовища інформації, її обробка та систематизація
- •2.6. Сутність поняття «здобуття знань». Типи стилів здобуття знань. Теорія інструментального обумовлення. Теорія соціального навчання
- •Формальне навчання
- •Неформальне навчання
- •2.7. Прогнозування поведінки на основі рис характеру. Управління поведінкою індивідів всередині організації
- •Тема 3. Особистість та емоції План
- •3.1. Типи особистості
- •3.2. Прогнозування поведінки на основі рис характеру
- •Врахування базових характеристик особистості при прогнозуванні ймовірної поведінки працівника в організації (темперамент, характер, концепції та моделі):
- •Властивості темпераменту за г.Айзенком
- •3.3. Особистість і національна культура. Співвідношення типу особистості та роботи, що виконується
- •3.4. Емоції. Сутність понять «емоція», «афект», «настрій»
- •3.5. Теорії емоцій
- •3.6. Гендер та емоції
- •Стереотипи щодо гендерних відмінностей чоловіків і жінок:
- •3.7. Національна культура та емоції
- •3.8. Емоції та організаційна поведінка
- •3.9. Емоційний інтелект
- •Співвідношення структури емоційного інтелекту з його функціями
- •Тема 4. Основи групової поведінки План
- •4.1. Сутність поняття «група». Типи груп
- •4.2. Характеристики формальних і неформальних груп
- •4.3. Формування груп. Етапи розвитку групи
- •4.4. Модель групової поведінки. Прийоми ефективного управління групою
- •4.5. Управління формальними й неформальними групами. Управління чутками
- •Тема 5. Робочі команди План
- •5.1. Сутність поняття «команда». Відмінності між групами і командами
- •5.2. Типи команд. Переваги командної роботи. Фактори, які перешкоджають впровадженню командної роботи
- •5.3. Стадії розвитку команди
- •5.4. Характеристики ефективної команди. Фактори, які впливають на ефективність команди
- •5.5. Ролі членів команди. Класифікація ролей членів команди за м. Белбіним
- •5.6. Управління командами
- •Тема 6. Комунікації, конфлікти та стреси в організації. План
- •6.1. Комунікативний процес
- •6.2. Функції комунікації
- •6.3. Направлення комунікації
- •Горизонтальна комунікація
- •6.4. Міжособистісна комунікація (вербальна, невербальна, письмова)
- •6.5. Організаційна комунікація
- •6.6. Бар`єри ефективної комунікації
- •6.7. Етика і комунікації
- •6.8. Конфлікти в організації. Типи конфліктів. Причини конфліктів
- •6.9. Управління конфліктами
- •6.10. Причини організаційного стресу
- •6.11. Стадії стресу
- •6.12. Вплив стресу на діяльність людини і організації. Засоби подолання стресу
- •Тема 7. Організаційні зміни й організаційний розвиток План
- •7.1. Рушійні сили змін. Модель організаційних змін к. Левіна. Стиль керівництва і поведінка організації
- •7.2. Методи змін індивідуумів і груп. Методи індивідуальних перетворень. Підходи до групових перетворень
- •7.3. Роль керівника при проведенні змін і його індивідуальна готовність
- •7.4. Опір змінам. Управління опором в організації. Методи управління опором змінам. Функціональна і дисфункціональна поведінка працівників
- •7.5. Сучасні проблеми організаційних змін. Поведінковий маркетинг. Управління поведінкою клієнтів
- •Список рекомендованої літератури
- •Організаційна поведінка
5.3. Стадії розвитку команди
Будь-яка команда проходить кілька стадій розвитку, які слугують причиною зміни динаміки команди, взаємин між членами команди і поведінки лідера.
У табл. 17 представлено чотири основні стадії розвитку команди. Кожній із цих стадій відповідають свої специфічні проблеми й результати, успішне діагностування та управління якими дозволяє досягти команді зрілості й ефективності.
Таблиця 17
Стадії розвитку команди
Формування |
Команда зіштовхується з необхідністю познайомитися зі своїми членами, їхніми цілями й межами можливостей. На цій стадії повинні формуватися довірчі взаємини. Лідерам команди варто дати її учасникам чіткі вказівки |
Упорядкування |
Команді потрібно досягти більшої згуртованості та єдності, диференціювати ролі, визначити очікування окремих співробітників і ступінь відповідальності. Керівники команди повинні забезпечити зворотний зв'язок і стійку прихильність баченню майбутнього команди |
Бурління |
Команда зіштовхується з розбіжностями та з необхідністю управляти конфліктами. До числа проблем цього етапу відносяться: порушення командних норм і очікувань, групове мислення. Лідер повинен приділити особливу увагу визнанню заслуг команди й підтримці відносин за принципом «виграш-виграш» |
Продуктивність |
Необхідність постійного вдосконалювання, пошуку нових ідей, прискорення роботи. Лідер повинен приділити особливу увагу підтримці нових ідей, забезпечити їхню реалізацію і стимулювати співробітників до досягнення екстраординарних результатів |
Визначення конкретних етапів обумовлено індивідуальною специфікою розвитку кожної конкретної команди. Деякі з наведених вище етапів можуть проходити швидко й непомітно, створюючи ефект «перестрибування». Інші – надмірно затягуються й характеризуються складним перебігом. Це залежить від вираженості конкретної характеристики команди, типом взаємодії і спілкування між людьми в команді тощо.
5.4. Характеристики ефективної команди. Фактори, які впливають на ефективність команди
До головних характеристик, що визначають ефективних команди відносяться:
1. Чіткість поставлених цілей
2. Наявність в членів команди необхідних навичок і вмінь
3. Взаємна довіра
4. Загальна прихильність
5. Високий рівень комунікації
6. Вміння домовлятися, налаштованість на діалог
7. Ефективне керівництво
8. Внутрішня й зовнішня підтримка.
Команди мають величезний потенціал для створення чогось значного. Ви завжди зможете пригадати команду, до складу якої ви входили, і яка працювала ефективно. Це могла бути бізнес-команда, і це цілком могла бути і спортивна команда, або гурток за інтересами, чи хобі. Отже, які особливості роблять командну роботу настільки ефективною?
1. Турбота один про одного. Найбільш ефективні команди, де члени намагаються піклуватися один про одного. Кожен у такій команді зацікавлений в інших членах, в їх успіх і самоствердження. Необхідно думати про ті часи, коли справи в команді йшли дійсно добре. Одним з найбільш сильних об'єднуючих коштів є живий інтерес один до одного.
2. Відвертість і правдивість. Відвертість і правдивість - друга ключова характеристика ефективної роботи команди. Коли члени команди щирі і довіряють один одному, пропонують свою допомогу, коли необхідно, говорять те, що повинно бути сказано, то в такій команді всі працівники зацікавлені у взаємодопомозі для досягнення намічених цілей.
3. Високий рівень довіри. Команда, в якій всі постійно озираються, в якій члени бояться того, що буде сказано за їх спиною в маленьких групах, в якій члени не можуть покластися один на одного, не зможе налагодити взаємодовіру між членами. Якщо в команді низький рівень довіри, то команді надзвичайно важко існувати. Чому? У вас немає команди, тільки індивіди, які змушені працювати разом, щоб досягти чогось.
4. Спільне прийняття рішень. Якщо ви той, хто дивиться на прийняття рішень через призму того, чого ви хочете домогтися, і це відповідає інтересам команди, наскільки ця команда буде ефективна, як ви думаєте? Прийняття спільного рішення не передбачає ухилення від прийняття власного рішення або втрати вашої пропозиції серед інших. Воно передбачає пошук найкращого виходу для всієї команди
5. Зобов'язання. Команди, які хочуть працювати ефективно, повинні чітко дотримуватися тих цілей, які вони перед собою поставили. Вони знають, де їх сильна сторона - працівники в таких командах мотивовані і вони стійкі навіть до великих невдач. Певні зобов'язання стосуються того, що необхідно зробити для того, щоб досягти бажаного результату. Думайте про команду, яка досягла поставлених цілей, і запитуйте себе, якими якостями вона володіє, які допомогли їй досягти того результату, якого вона досягла.
6. Конфлікти. Іноді люди помилково вірять, що в ефективно працюючих командах не буває конфліктів. Різниця між тими командами, які сильніше, і тими командами, які слабшай - ставлення до конфліктів. Краще ніж розглядати нерозуміння як щось негативне, команди приймають це як щось природне і переборне, не заважає їм досягати бажаних цілей.
7. Вміння слухати. Вміння слухати – ключ до ефективної співпраці, і ефективно працюють команди знають, що вміти слухати і розуміти дуже важливо. Якщо ви хочете слухати і чути те, що вам кажуть, ви повинні сконцентрувати свою увагу на тому, хто говорить, і не думати в цей момент про свій власний розклад. Команди, в яких тільки «фахівці», які не можуть слухати, будуть довго працювати над своєю ефективністю.
8. Вираження своїх емоцій. Нам часто кажуть тримати наші емоції подалі від робочого місця. Насправді, якщо команда хоче працювати ефективно, вона повинна створити безпечну і спокійну обстановку для вираження почуттів і переживань кожного. Важливо, щоб почуття були виражені кожним членом команди, не побоюючись насмішок.
Дослідниками також були визначені фактори ефективності команди. На ефективність команди впливають п’ять факторів:
1. розмиті цілі;
2. нескоординована діяльність;
3. зневіра / скепсис;
4. комунікаційна перевантаження;
5. недостатньо глибокий аналіз ситуації.
