3.3. Особистість і національна культура. Співвідношення типу особистості та роботи, що виконується

Таблиця 13

Типологія характерів за Д. Холландом і приклади робіт, що відповідають їм

ТИП	ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСОБИСТОСТІ	ПРИКЛАДИ РОБІТ
1	2	3
Реалістичний. Надає перевагу фізичній діяльності, що вимагає певних навичок і фізичної сили; має потребу в координації.	Боязкий, щирий, наполегливий, стабільний, здатний на компроміс, практичний.	Механік, оператор свердлильного верстата, робітник на конвеєрі, фермер.
Дослідницький. Надає перевагу діяльності, що вимагає вміння думати, організаторських здібностей, здатності розуміти складні завдання.	Має аналітичний склад розуму, оригінальний, допитливий, незалежний.	Біолог, економіст, математик, кореспондент.
Соціальний. Надає перевагу діяльності, що передбачає допомогу й розвиток інших людей.	Комунікабельний, схильний до надання допомоги і співробітництва, чуйний .	Соціальний працівник, учитель, консультант, адвокат, психолог.

Консервативний. Надає перевагу врегульованим правилам, упорядкованим видам діяльності, які не допускають невизначеності.	Здатний іти на компроміс, активний, практичний, позбавлений уяви, негнучкий.	Бухгалтер, корпоративний менеджер, банківський касир, офіційний службовець.
Заповзятливий. Надає перевагу «словесним» видам діяльності, які дають можливість впливати на інших, отримати владу й користуватися нею.	Самовпевнений, амбіційний, енергійний, владний і здатний впливати на оточення.	Юрист, агент з продажу нерухомості, фахівець щодо зв'язків із громадськістю, менеджер малого бізнесу.
Артистичний. Надає перевагу невизначеним і несистематичним видам діяльності, що забезпечують можливість творчого самовираження.	Обдарований багатою уявою, неорганізований, ідеаліст, емоційний, непрактичний.	Художник, музикант, письменник, дизайнер.

Рис. 10. Модель типів характеру за Д. Холландом

На сьогодні в роботодавців та менеджерів немає об’єктивних передумов для того, щоб «жорстко» вирізняти типи особистості за принципом її приналежності до тієї чи іншої національної культури. Адже це антигуманно та протирічить здоровому глузду. Мова, скоріше, йде про особливості врахування культурних, світоглядних та релігійних відмінностей з метою запобігання незручностей у спілкуванні й уникнення несвідомого провокування конфліктних ситуацій між представниками різних етносів під час роботи.

3.4. Емоції. Сутність понять «емоція», «афект», «настрій»

При вивченні четвертого питання, треба звернути увагу на те, що поведінка людини в організації залежить від особливостей емоційної сфери особистості. Емоції - це спектр почуттів, що виражає відношення людини до дійсності. До універсальних (основних) емоцій відносять радість, здивування, страх, злість, смуток, відразу.

Настрій — стійкий емоційний стан, що відбивається на діяльності і поведінці. У радісному настрої людина схильна усе сприймати у позитивному світлі. Речі, звичайно байдужі, можуть викликати в цих випадках радісні переживання. У тривожному настрої людина відусюди очікує небезпеку й неприємності. Настрій викликається як різними подіями, що мають певне значення для людини, так і фізичним самопочуттям.

Афект — (від лат. — щиросердечне хвилювання, пристрасть) емоційний прояв, що швидко опановує людиною, він бурхливо протікає, характеризується зміною свідомості, порушенням вольового контролю. У стані афекту людина має надзвичайно високу емоційну напругу, вона може плакати або сміятися, кричати, грубити, проявляти нехарактерні для неї форми поведінки. Афект характеризується повним фізичним виснаженням, частковою амнезією. Однак, афекти звичайно короткочасні.

Емоційна праця відбувається у тих випадках, коли в процесі міжособових відносин працівник виражає емоції, бажані з точки зору організації. Виділяють емоції, що людина відчуває (істинні) та емоції, що людина виражає (бажані для організації). Емоції, що людина відчуває та емоції, що людина виражає, не завжди співпадають.