- •Передмова
- •Розділ 1. Предмет, метод і система трудового права
- •1.1. Предмет трудового права
- •1.2. Метод трудового права
- •1.3. Функції та завдання трудового права
- •1.4. Система трудового права
- •1.5. Місце трудового права в системі права
- •1.6. Сфера дії норм трудового права
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Література
- •Розділ 2. Принципи трудового права
- •2.1. Поняття та значення принципів трудового права
- •2.2. Класифікація принципів трудового права та їх зміст
- •Контрольні запитання та завдання
- •Література
- •Розділ 3. Джерела трудового права
- •3.1. Поняття джерел трудового права та їх відмежування від форми права
- •3.2. Особливості джерел трудового права та їх класифікація
- •3.3. Конституція України - основне джерело трудового права
- •3.4. Кодекс законів про працю – джерело трудового права
- •3.5. Закони України – джерело трудового права
- •3.6. Підзаконні акти – джерело трудового права
- •3.7. Нормативні угоди і договори в системі джерел трудового права
- •3.8. Локальні правові акти: поняття, особливості та класифікація
- •3.9. Місце судової практики в системі джерел трудового права
- •3.10. Міжнародні договори і угоди - джерело трудового права
- •Контрольні запитання та завдання
- •Література
- •Розділ 4. Суб’єкти трудового права
- •4.1. Загальна характеристика суб’єктів трудового права та їх класифікація
- •4.2. Фізичні особи – суб’єкт трудового права
- •4.3. Юридичні особи – суб’єкт трудового права
- •4.4. Професійні спілки – суб’єкт трудового права
- •4.5. Трудовий колектив – суб’єкт трудового права
- •4.6. Організації роботодавців – суб’єкт трудового права
- •Контрольні запитання та завдання
- •Література
- •Розділ 5. Трудові правовідносини
- •5.1. Поняття, ознаки й класифікація трудових правовідносин
- •5.2. Трудові правовідносини між працівником і роботодавцем: зміст, підстави виникнення, зміни та припинення
- •5.3. Правовідносини по забезпеченню зайнятості й працевлаштуванню
- •5.4. Організаційно-управлінські правовідносини
- •5.5. Правовідносини по нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства та охорони праці
- •5.6. Правовідносини по матеріальній відповідальності сторін трудового договору
- •5.7. Правовідносини по вирішенню трудових спорів
- •Контрольні запитання та завдання
- •Література
- •Розділ 6. Соціальне партнерство у сфері соціально-трудових відносин
- •6.1. Поняття та сутність соціального партнерства
- •6.2. Поняття та сутність соціального діалогу
- •6.3. Поняття колективного договору, його сторони та зміст
- •6.4. Соціально-партнерські угоди: поняття, види, сторони та зміст
- •6.5. Порядок укладення колективного договору, угоди
- •6.6. Види та підстави відповідальності за порушення законодавства про колективні договори й угоди
- •Контрольні запитання та завдання
- •Література
- •Розділ 7. Зайнятість населення
- •7.1. Засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення
- •7.2. Поняття зайнятого населення
- •7.3. Професійна орієнтація та професійне навчання населення
- •7.4. Заходи щодо забезпечення зайнятості населення
- •Контрольні питання та завдання
- •Література
- •58012, Чернівці, вул. Коцюбинського, 2
1.4. Система трудового права
Структура системи трудового права втілюється у внутрішній організації цієї галузі права, в єдності, узгодженості, розподілі правових норм за підінститутами (якщо такі є в межах інституту), інститутами та іншими галузевими структурними утвореннями, в їх зв’язках та взаємодії.
Система трудового права є сукупністю об’єктивно пов’язаних правових інститутів і норм, які розподіляються у певній структурованій послідовності та відповідно до специфіки суспільних відносин, що ними регулюються.
Традиційно у системі трудового права виділяють Загальну та Особливу частини. Загальна частина охоплює норми, які містять найбільш принципові положення, що характерні для всіх видів відносин галузі права. До таких належать норми, які характеризують предмет і метод трудового права, принципи правового регулювання, форми участі трудових колективів в організації праці й управлінні виробництвом, норми, які встановлюють права та обов'язки суб'єктів трудового права. Особлива частина трудового права об'єднує такі інститути, як трудовий договір, робочий час і час відпочинку, оплата праці, охорона праці, дисципліна праці, матеріальна відповідальність, трудові спори тощо.
На думку ж Болотіної Н.Б. структура трудового права України, що формується, складається з трьох частин: загальні положення; індивідуальне трудове право; колективне трудове право. Загальні положення містять норми, що визначають предмет, сферу дії, функції трудового права, принципи правового регулювання, єдність і диференціацію, суб’єктів трудового права, їхній правовий статус. Належне місце повинно бути відведено нормам, які закріплюють право на працю, його поняття, зміст, гарантії.
Індивідуальне трудове право включає такі правові інститути: трудовий договір; нормування праці; оплата праці; робочий час; час відпочинку; охорона здоров’я працівників на виробництві; дисципліна праці; дисциплінарна відповідальність працівників; оцінка результатів праці та атестація працівників; навчання та підвищення кваліфікації працівників; матеріальна відповідальність сторін трудового договору; індивідуальні трудові спори.
Колективне трудове право включає такі правові інститути: соціальне партнерство; правовий статус трудових колективів; правовий статус профспілок та інших органів представництва трудового колективу; правовий статус об’єднань роботодавців; колективний договір і колективні угоди; вирішення колективних трудових спорів1.
Система трудового законодавства становить собою сукупність нормативно-правових актів про працю, на відміну від системи трудового права, яка являє собою сукупність норм права. Тому система трудового права та система трудового законодавства співвідносяться між собою як зміст і форма. Система трудового права значно ширша за систему трудового законодавства, яка найбільш повний вияв отримує у кодифікованому акті, яким є Кодекс законів про працю (КЗпП) України. Однак наявність у Кодексі глави "Загальні положення" не можна сприймати як відповідну Загальну частину трудового законодавства, а тим більше Загальну частину трудового права. При характеристиці системи трудового права слід виходити перш за все зі структури суспільних відносин, які складають предмет трудового права. Норми, що забезпечують регламентацію конкретних видів трудових відносин, утворюють самостійні інститути трудового права, які у своїй сукупності і формують систему галузі. Такими інститутами є: трудовий договір, робочий час, час відпочинку, заробітна плата, трудова дисципліна, охорона праці, матеріальна відповідальність, трудові спори, колективне договірне регулювання праці, підготовка і перекваліфікація кадрів, зайнятість населення, нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю.
Трудове право розглядається також як наука та навчальна дисципліна. Система науки значно ширша за систему трудового права, оскільки коло тих питань, які досліджуються вченими-трудовиками, виходять за межі сформованого трудового права. Так, предметом дослідження, окрім усіх існуючих інститутів, підінститутів, норм трудового права, є також історія та перспективи його розвитку, порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного трудового права та ін. Система навчального курсу «Трудове право України» ширша за систему трудового права як галузі права, але вужча за систему трудового права як науки. Так, вона включає розділи про предмет, метод, функції, завдання, принципи трудового права, його систему та джерела, суб’єкти трудового права, трудові правовідносини, відносини з приводу працевлаштування та забезпечення зайнятості громадян, з нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавству, відносини соціального партнерства та ін. Крім того, під час розгляду окремих інститутів розглядається їх історичне становлення та здійснюється порівняльно-правовий аналіз національного трудового законодавства та трудового законодавства зарубіжних країн.