- •Методичні рекомендації
- •Херсон 2015
- •Мета і завдання курсу
- •Структура практичних (семінарських) занять
- •6. Теми практичних занять
- •Шкала підсумкового оцінювання
- •Практичне заняття № 1 Характеристика нормативно-правових актів з охорони праці.
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 2 Елементи системи управління охороною праці.
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 3 Практичне заняття 3. Розслідування нещасних випадків
- •Практичне заняття № 4 Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •Практичне заняття 5. Пожежна безпека.
- •5. Порядок визначення витрат води на пожежогасіння.
- •Теоретичний матеріал
- •Практичне заняття 6. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві.
- •Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 травня 2014 р. За n 472/25249
- •II. Гігієнічні критерії оцінки умов праці
- •1. Класи умов праці
- •2. Гігієнічна оцінка умов праці у разі дії хімічного фактора
- •3. Гігієнічна оцінка умов праці у разі дії біологічного фактора
- •4. Гігієнічна оцінка умов праці у разі дії шуму, інфразвуку, ультразвуку
- •5. Гігієнічна оцінка умов праці при дії виробничої вібрації
- •6. Гігієнічна оцінка умов праці за показниками мікроклімату
- •7. Гігієнічна оцінка умов праці при дії атмосферного тиску
- •8. Гігієнічна оцінка умов праці при дії електромагнітних полів та випромінювань
- •9. Гігієнічна оцінка умов праці при дії іонізуючого випромінювання
- •10. Гігієнічна оцінка за показниками світлового середовища
- •11. Гігієнічна оцінка умов праці за важкістю та напруженістю трудового процесу
- •12. Гігієнічна оцінка умов праці при аероіонізації
- •III. Загальна гігієнічна оцінка умов праці
- •Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони хімічних речовин, у тому числі аерозолів переважно фіброгенної дії
- •Визначення ступеня шкідливості при послідовній дії хімічних речовин
- •Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони шкідливих чинників біологічного походження
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочому місці
- •Класи умов праці за окремими показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій у теплу пору року
- •Класи умов праці за показником тнс-індексу* для виробничих приміщень незалежно від періоду року та відкритих територій у теплу пору року
- •Класи умов праці за окремими показниками мікроклімату для виробничих приміщень в холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року, в неопалюваних та охолоджених приміщеннях*
- •Визначення ступеня шкідливості мікроклімату за зміну
- •Класи умов праці за показниками атмосферного тиску
- •Класи умов праці при дії неіонізуючих електромагнітних випромінювань (перевищення гдр, разів)
- •Класи умов праці при дії неіонізуючих електромагнітних випромінювань оптичного діапазону (лазерне та ультрафіолетове)
- •Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності при дії іонізуючих випромінювань
- •Класи умов праці залежно від параметрів світлового середовища виробничих приміщень
- •Класи умов праці за показниками важкості праці
- •Класи умов праці за показниками напруженості праці
- •Визначення класу і ступеня важкості та напруженості
- •Класи умов праці за наявності змін аероіонного складу повітря
- •Оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності
- •Основні вимоги до інструкцій про заходи пожежної безпеки
- •Вимоги щодо оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння
- •Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів
- •Розділення речовин та матеріалів під час зберігання
Практичне заняття № 4 Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
Мета заняття:
Ознайомити студентів з основними положеннями нормативного документу (Наказ МОЗ №248) щодо гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
Структура заняття:
Обговорення та контроль засвоєння теоретичного та практичного матеріалу з теми практичного заняття.
Заслуховування, обговорення індивідуальних доповідей студентів.
Розрахунок освітлення на робочому місці.
Теоретичні передумови до виконання роботи: Лекція №2.
ПЛАН
1. Шкідливі виробничі фактори: фізичні, хімічні, біологічні.
2. Фактори трудового процесу.
3. Професійний ризик
4. Гігієнічні критерії та класифікація умов праці.
5. Встановлення класу умов праці за показниками напруженості трудового процесу
5. Розрахунок освітлення на робочому місці.
ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ
Поясніть різницю між фізичними, хімічними та біологічними шкідливими виробничими факторами.
Зазначте фактори трудового процесу.
Дайте визначення поняттям «гігієна праці», «шкідливий виробничий фактор», «гігієнічні нормативи умов праці», «професійний ризик» «ТНС- індекс ».
Зазначте 2 типи ГДК.
Зазначте класи умов праці, виходячи з принципів Гігієнічної класифікації.
Поясніть, якщо речовина має декілька специфічних ефектів, як проводиться оцінка умов праці.
Розкрийте класифікацію умов праці за показниками мікроклімату.
Розкрийте класифікацію умов праці за показниками світлового середовища.
Зазначте класифікацію умов праці при дії іонізуючого випромінювання.
Зазначте класифікацію умов праці за показниками напруженості трудового процесу.
Таблиця 4.1- Вихідні дані для практичної частини заняття
№ з/п |
Умови праці |
Клас умов праці за показниками напруженості трудового (визначити) |
1 |
Відсутня необхідність прийняття рішення |
|
2 |
Евристична діяльність |
|
3 |
Обробка, виконання завдання та його перевірка |
|
4 |
Контроль та попередня робота з розподілу завдань іншим особам |
|
5 |
Робота за індивідуальним планом |
|
6 |
Робота в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відповідальністю за кінцевий результат |
|
7 |
Сенсорні навантаження: щільність сигналів та повідомлень в середньому за 1 годину - 90 |
|
8 |
Сенсорні навантаження: щільність сигналів та повідомлень в середньому за 1 годину - 90 |
|
9 |
Сенсорні навантаження: щільність сигналів та повідомлень в середньому за 1 годину - 290 |
|
10 |
Сенсорні навантаження: щільність сигналів та повідомлень в середньому за 1 годину - 310 |
|
11 |
Навантаження на зоровий аналізатор: менше 0,3 мм більше 50% часу |
|
12 |
Навантаження на голосовий апарат: сумарна кількість годин, що наговорюється протягом тижня -26 годин. |
|
13 |
Ступінь ризику для власного життя - можливий |
|
14 |
Навантаження на слуховий апарат - розбірливість слів та сигналів менша 50% |
|
15 |
Режим праці: фактична тривалість робочого дня більша 12 годин |
|
16 |
Перерви недостатньої тривалості - до 3 % часу зміни |
|
Методи розрахунку штучного освітлення
Для розрахунку штучного освітлення використовують, в основному, три методи: світлового потоку, точковий та питомої потужності.
Метод світлового потоку призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь. Цей метод дозволяє враховувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стелі. Світловий потік лампи Фл визначають за формулою :
Фл = Е S k·Z/N n·β,
·
Е – нормована освітленість, лк
S – площа освітлюваного приміщення, м2.
k·– коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп (k·= 1,3 – 1,8)
Z– коефіцієнт нерівномірності освітлення (·Z = 1,3 – 1,8),
N– кількість світильників,
n –кількість ламп у світильнику,
β– коефіцієнт використання світлового потоку. β– коефіцієнт визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення (і). коефіцієнтів відбиття стін та стелі.
і= а·b/ h (a+b)
а,b – довжина і ширина приміщення, м.
h - висота світильника над робочою поверхнею.
Порахувавши світловий потік лампи за таблицею обирають найближчу стандартну лампу і визначають електричну потужність всієї освітлювальної установки.
Точковий метод призначений для розрахунку локалізованого та комбінованого освітлення, а також освітлення похилих площин:
Е=І·cos α /r2,
І – сила світла в напрямку від джерела на задану точку робочої поверхні, кд
Α – кут падіння світлових променів,
r - відстань від світильника до заданої точки.
Величина сили світла І наводиться в світлотехнічних довідниках.
Метод питомої потужності вважається найбільш простим, однак і найменш точним, тому його застосовують лише при наближених розрахунках. Цей метод дозволяє визначити потужність кожного світильника Р для створення в приміщенні нормованої освітленості:
Р= р·S/N,
р – питома потужність, Вт/м2,
S – площа приміщення, м2,
N – кількість світильників у приміщенні.
Вимоги до оформлення практичної роботи:
Завдання оформлюються на стандартних аркушах А-4 та містять:
конспект лекційного та додаткового матеріалу,
заповнена таблиця визначених умов праці.
розрахунок освітлення аудиторії університету (1,2,3 або 6 корпусу), кімнати гуртожитку або помешкання студента (Обирається студентом самостійно).
Порядок зарахування практичної роботи:
Результати індивідуальної роботи студентів з теми обговорюються та виставляються в балах.
Список літератури:
Державні санітарні норми та правила "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу". Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08.04.2014 № 248.
ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків та споруд. Природне і штучне освітлення».
НПАОП 0.00-8.24-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою». Наказ Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15.
ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.
ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації
НПАОП 0.00-1.28-10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Наказ Держгірпромнагляду від 26.03.2010р. № 65
Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. – Львів: Афіша, 2002. – 320с.
