- •Isbn 966-651-358-7
- •11. Конструктивні системи, будівельні матеріали
- •1. Становлення й розвиток житла
- •2. Основні фактори, що впливають на формування житла
- •2.1. Природно-географічні умови
- •2.2. Суспільні вимоги
- •2.3. Науково-технічний прогрес
- •3. Вимоги до житла
- •4. Ієрархічна структура та функціональне зо- нування житла
- •5.1. Функціональні зони
- •5.2. Планувальні чарунки-приміщення
- •5.3. Функціонально-планувальні зони
- •5.4. Житлова чарунка- помешкання
- •5.5. Помешкання для інвалідів на візках
- •8.1. Одноквартирні житлові будинки.
- •8.2. Парні житлові будинки
- •8.3. Чотирьохквартирні житлові будинки
- •8.4.Блоковані садибні будинки
- •8.5. Коберцеві житлові будинки
- •6". 6. Терасові житлові будинки
- •9. Багатоповерхове житло
- •9.1. Секційні будинки
- •9.2. Коридорні будинки
- •9.3. Галерейні будинки
- •9.4. Позаквартирні комунікації та протипожежні захо- ди в багатоповерховому житлі
- •9.5. Мішані типи житлових будинків
- •9.6. Шумозахисні будинки
- •9.8. Житлові будинки-комплекси
- •10. Тимчасове житло та спеціалізовані об'єкти
- •10.1. Готелі
- •10.2. Мотелі та кемпінги
- •10.3. Індивідуальні будинки для відпочинку
- •10.4. Спеціалізоване житло
- •11. Конструктивні системи, будівельні матеріали та методи будівництва житла
- •12. Інженерне обладнання житла
- •13. Загальні містобудівні вимоги до житлової забудови
- •13.1. Території садибного будівництва та садибні ді- лянки
- •14. Енергозбереження в житлових будинках
- •15. Кількісні показники житла
Функціональна
зона, як було визначено, — це простір,
в
якому здійснюється той чи інший
процес прояву певних фаз
життєдіяльності
людини і який має умовні межі.
Параметри
простору визначаються
на основі антропометричних та
ерго-
номічних вимог. Відповідно до
цього передбачається:
• постановочна
части-
на зони, тобто простір, на
якому
розташовуються
необхідні для даного
про-
цесу меблі чи інше облад-
нання;
робоча
частина зони —
простір, котрий
необхід-
ний для відкривання две-
рей
шафи, відсунення
стільців тощо;
резервна
частина пло-
щі зони — простір для
лю-
дини (як обов'язкова умова
зручного
здійснення побу-
тового процесу).
На
сьогодні загально-
прийняте житло
повинно ма-
ти в своєму складі
функціо-
нальні зони, визначені
ос-
новними вимогами до житла.
Зона
сну (рис.
5.1.1).
Обладнання — ліжко й тум-
бочка
для особистих речей.
Висота верхньої
поверхні для
сну дорівнює 400—500 мм;5.1. Функціональні зони
Зона
відпочинку, спілкування та перегляду
телевізора 5.1.2.
зона спілкування,
(рис.
5.1.2). Обладнання — набір м'яких меблів
(диван, крі-
сла), журнальний столик,
аудіовізуальна апаратура. Крісла
та
диван повинні бути зручними для
людини, адже вона прий-
має різні
пози при читанні, спілкуванні, перегляді
телевізора,
прослуховуванні,
відпочинку без спілкування з
оточуючими
тощо.
Зона
індивідуальних занять (рис.
5.1.3) — зона для нав-
чання, професійної
індивідуальної діяльності. Обладнання
—
стіл або секретер з робочим кріслом
чи стільцем, книжкові
шафи та полиці;
в наш час це може бути спеціальний
комп'ютерний
стіл, де зручно влаштоване
необхідне
комп'ютерне обладнання.
Зона
приготування їжі (рис.
5.1.4, 5.1.5). Обладнання —
холодильник,
мийка, робочий стіл, плита, шафи для
кухонно-
го посуду й повсякденного
запасу продуктів. Робоча поверхня
кухонних
меблів вища, ніж у звичайному столі, й
становить
85—90 см.
Зона
приготування їжі найбільш насичена за
кількістю тех-
нологічних процесів
і предметів облаштування. З приготуван-
ням
їжі пов'язане й різке погіршення
мікроклімату в приміщен-
нях
(загазованість, дискомфортне підвищення
температури та
вологості,
виділення запахів і продуктів горіння).
Тому зона
приготування їжі повинна
бути облаштована хорошою венти-
ляцією
та природним освітленням. При обладнанні
зони газо-
вою плитою необхідна її
ізоляція в окремому приміщенні від
усього
простору житлової чарунки.
Приготування
їжі являє собою єдиний технологічний
про-
цес, котрий об'єднує визначену
послідовність операцій. І не-
залежно
від кількості членів сім'ї та об'єму
їжі, що готується
в будь-якій кухні,
зберігається один і той самий порядок
робіт,
а разом з ним встановлено і
порядок послідовного розташу-
вання
елементів обладнання:
зберігання
продуктів (холодильник, шафа, комірка);
підготовка
сировини (робочий стіл, мийка, шафа для
по-
суду);
приготування
їжі (робочий стіл, плита, шафа для
по-
суду);
споживання
їжі;
• миття
та сушіння посуду (мийка та сушильна
шафа).
Зона споживання їжі (рис.
5.1.6). Обладнання — стіл із
стільцями,
сервант або комод для столового посуду,
столової
білизни, приборів.
Зона
особистої гігієни (рис.
5.1.7). Обладнання — унітаз, 5.1.4.
Зона приготування їжі.
умивальник,
ванна, можуть бути ще душовий піддон і
біде.
Комунікаційні
зони —
об'єднують різні простори жит-
ла і
поділяються на горизонтальні та
вертикальні. До гори-
зонтальної
зони належить і вхідний простір
помешкання,
який має таке обладнання
— вішалка або шафа для верх-
нього
одягу, тумба для взуття, може бути
дзеркало й теле-
фон (рис. 5.1.8).
Внутрішньоквартирні
сходи (рис.
5.1.9) (вертикальна ко-
мунікаційна
зона) використовуються для вирішення
житлової
чарунки у двох чи декількох
рівнях. Вони можуть бути як одно-,
так
і двомаршевими, як прямими, так і із
забіжними сходинка-
ми. Прямі сходи
більш зручні, однак забіжні сходинки
дають
можливість скоротити зайняту
сходинами площу. Внутрішньо-
квартирні
сходи можуть бути закритими та відкритими
з усіх
боків. Простір під сходами,
де важко маневрувати меблями,
може
бути забудований і використаний під
зону зберігання.
Ширина маршу таких
сходів, як правило, дорівнює 90 см.
Зони
зберігання (рис.
5.1.10) — призначені для розміщен-
ня
особистих речей, білизни, щоденного та
сезонного одягу,
речей господарського
обслуговування, різного роду інструмен-
тів
та різноманітних продуктів. Облаштування
залежить від то-
го, що буде зберігатися,
як правило, це різні шафи та полиці.
Названі
зони є мінімумом, що відповідає сучасному
рівню
комфортності житла. З підвищенням
вимог до житла зміню-
ється і кількість
функціональних зон, і ступінь насиченості
їх
меблями та обладнанням. У сучасному
помешканні часто ви-
різняють такі
зони:
• побутову
(для прання і догляду за одягом і
білизною),
обладнану пральною машиною,
з місцем для прасування, для
швейної
чи в'язальної машини тощо;
• для
занять (професійних, аматорських,
навчання тощо),
обладнану згідно з
орієнтацією замовника — то може бути
ка-
бінет для інтелектуальної праці
чи майстерня митця для ама-
торських
занять.
З
підвищенням рівня комфортності та
зростанням вимог до
житла відбувається
й певне дублювання функціональних
зон.
Так, зона зберігання набирає
значних розмірів, включаючи ко-
мірчини
для продуктів, для господарських і
побутових речей,
для сезонного
зберігання. Санітарний вузол поповнюється
до-
5.1.5.
Оптимальне вирішення зони
приготування
їжі та послідовність
розташування
елементів
обладнання:
— зберігання
продуктів
(1— холодильник, шафа);
— підготовка
сировини
(2 — шафа для посуду;
— робочий
стіл;
— мийка);
III —
приготування їжі (шафа для
посуду,
7, 9 — робочий стіл,
8
— плита);
VI
— зона споживання їжі;
V — мийка та
сушіння посуду
(З — сушильна шафа).
датковими
сантехніч-
ними приладами (ту-
алет
— унітаз і руко-
мийник; ванна,
або
власне вже гігієнічна
кімната
— ванна,
вмивальник, унітаз,
біде),
збільшується
кількість
санітарно-
гігієнічних примі-
щень.
Виділяється
окреме приміщення
для
гардеробної.
Можливе дублюван-
ня
і таких зон, як зо-
на спілкування
—
для сімейного спіл-
кування і
для прийо-
му гостей.
В
окремих випад-
ках, насамперед
у
сільській місцевості,
формується
госпо-
дарська зона — для
переробки
овочів і
фруктів, їх довготри-
валого
зберігання.
Окремою
функ-
ціональною зоною —
зоною
зберігання — в
садибному житлі є
га-
раж для приватного
автотранспорту
чи га-
раж з майстернею.
Частина
функ-
ціональних зон
призначена
для ін-
дивідуального вико-
ристання,
частина
— для загальносі-
мейного.
Частина функціональних зон (сну,
відпочинку, осо-
бистої гігієни,
спілкування, навчання та заняття,
споживання
їжі) визначені для
реалізації основних процесів
життєдіяль-
ності людини чи сім'ї в
цілому, частина — для повноцінного
забезпечення
можливості такої реалізації (приготування
їжі,
зберігання, побутова, господарська
та комунікаційна зони).
Окремі
функціональні процеси
потребують
для реалізації окремих
приміщень,
але більша частина мо-
же поєднуватися
у єдиному багато-
функціональному
просторі.
Рівень
комфортності сучасного
житла
визначається якомога біль-
шою
кількістю монофункціональних
просторів
— окремих приміщень для
кожної
функціональної зони, для
кожного
функціонального процесу
життєдіяльності
людини та сім'ї.
